Справа № 2-2952/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючої судді                 Гладишенко І.В.

при секретарі                        Мінченковій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом вказавши, що   він є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Донецька, де отримує пенсію по інвалідності (основну та додаткову). Але вважає, що вказана пенсія йому призначається та виплачується у значно нижчому розмірі, ніж це передбачено діючим законодавством України. З вказаного приводу він у листопаді 2009 року звертався до відповідача за перерахунком призначеної йому пенсії, але отримав відповідь про відмову у перерахунку. Просить суд визнати незаконними дії управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Донецька  щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності  (основної та додаткової) на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії за якими не повинен бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком , а додаткова у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, та зобов’язати відповідача здійснити вказаний перерахунок з 01.11.2009 року.

У судове засідання позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку, надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача, у судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги не визнає у повному обсязі, надав суду письмові заперечення на позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач віднесений до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1, є інвалідом 2 групи ( довідка МСЕК), причина інвалідності пов’язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .

15.11.2009р. позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок йому пенсії у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 Листом № 757/Х-01-01-04 від 20.11.2009р. йому відмовлено у перерахунку з 01.11.2009р. та рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до  1, 2, 3, 4 категорії, встановлюються  у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Так, відповідно  до ч. 4 ст. 54 цього Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими :

-   по 1 групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

-   по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

-   по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

-   дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст. 50 Закону  України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції до 01.01.2008р. особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячно додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірах :

-   інвалідам 1 групи – 100 процентів мінімальної  пенсії за віком;

-   інвалідам 2 групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

-   інвалідам 3 групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Статтею 67 цього Закону  встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до  статті 54 Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до  категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, а також  Законом України  «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» , згідно ст. 1 якого, прожитковий  мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про   загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється  в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту. Форми і види пенсійного забезпечення.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом України про державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином для позивача, як інваліда 2 групи, особи, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із приведених розмірів.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005) пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та визнати неправомірними дії  управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Донецька про відмову позивачу  в перерахунку пенсії по інвалідності, зобов’язавши управління здійснити вказаний перерахунок відповідно до вимог ст.ст. 49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 листопада 2009 року виходячи з розміру мінімальної пенсії, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 50, 54, 67, 71, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», № 796 – 12 від 28.02.1991 року,   рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 -  задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Донецька щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії  ( основної та додаткової)  з  1 листопада 2009 року по 2 групі інвалідності у відповідності до ст.49, ст. 50 ч.4, ст. 54, 67 , 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», як  учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати  управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Донецька перерахувати  та виплатити ОСОБА_1 з  1 листопада 2009 року пенсію по інвалідності ( основну та додаткову) відповідно ст.ст. 49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 – 12 від 28.02.1991 року із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком, а додаткової із розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції,  який його ухвалив, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Суддя:                                                                                                                                           І.В. Гладишенко