Справа № 2-841/10

  Р І Ш Е Н Н Я

                    І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                             20 травня  2010 року                                                                               Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

в складі : головуючого-судді                                                             Бондара В.М.

з участю: секретаря                                                                       Рижко О.М.

розглянувши у судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна» (далі Страхова компанія) до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, -

        В С Т А Н О В И В :

    Страхова компанія звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу. На обґрунтування своїх вимог вказує, що 15.01.2008 року між ОСОБА_1 та Страховою компанією був укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1407223 (ІІІ типу), забезпеченим транспортним засобом – автомобілем «Volkswagen LT45», р/н НОМЕР_3. 10.01.2009 року о 00.35 годині в м.Ковель ОСОБА_1 порушуючи Правили дорожнього руху здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес Бенц», д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 та залишив місце ДТП. Постановою Ковельського міськрайонного суду від 20.01.2009 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 та ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу. 11.01.2010 року страхова компанія, на підставі звернення ОСОБА_2, страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування, було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 12 349.74 гривень та оплату експертних послуг в розмірі 450 гривень. Просить стягнути з відповідача на користь позивача 12 799 гривень 74 копійки та судові витрати в сумі 248 гривень.                  

    У судове засідання представник позивача не з’явилася, подала суду клопотання з якого слідує, що просить судове засідання проводити без представника позивача, позов підтримує повністю з викладених підстав, не заперечує проти винесення заочного рішення.     Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про отримання судової повістки, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.    

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.        

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Копією полісу № ВВ/ 1407223 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів стверджується, що ОСОБА_1 застрахував свій транспортний засіб – автомобіль автомобілем «Volkswagen LT45», р/н НОМЕР_3 в ЗАТ «Страхова компанія «Саламандра-Україна».

Копією постанови Ковельського міськрайонного суду від 20.01.2009 року стверджується, що ОСОБА_1  визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі сорока гривень за те, що 10.01.2009 року порушив Правила дорожнього руху і здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес Бенц»  д.н. НОМЕР_2, та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої причетний.

Копією страхового акта № 4310.01.09ВВ стверджується, що прийнято рішення про відшкодування збитків на підставі умов договору страхування та провести виплату відшкодування в розмірі 12 349.74 гривень.

Платіжним дорученням № 12 від 11.01.2010 року стверджується, що Страхова компанія перерахувала в установу Банку 12 349.74 гривень для виплати страхового відшкодування. Відомістю для виплати страхового відшкодування підтверджується, що гроші в сумі 12 349.74 гривень призначені для виплати ОСОБА_2.

Копією товарного чеку  та Актом прийома-передачі виконаних робіт № 007 від 16.01.2009 року стверджується, що експертом ОСОБА_3 за експертну оцінку вартості матеріальних збитків від пошкодження автомобіля «Мерседес Бенц 200Д» р.н. НОМЕР_2 отримано за експертні послуги 450 гривень, які сплачені ОСОБА_2

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення вартості експертних послуг в сумі 450 гривень задоволенню не підлягають, оскільки дані витрати позивачем не понесені, а тому в цій частині позову слід відмовити.    

Положеннями ст. 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

    Згідно ст. 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

    Суд оцінює, що в даному випадку настав страховий випадок, а тому суми заподіяної шкоди третім особам правильно виплачені страховою компанією.

    Статтею 22  Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

    У відповідності до положень ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

    Аналогічне право регресної вимоги передбачено в ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

    Суд вважає, що у випадку страхування наземних транспортних засобів та наявності відповідних полісів  необхідно застосовувати законодавство, яке регулює правовідносини у сфері страхування, зокрема відповідною главою Цивільного кодексу та Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який визначає обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових прав страхувальників.

Суд приходить до висновку, що страхова компанія виконала взяті на себе зобов’язання та виплатила страхові відшкодування потерпілому  в дорожній пригоді ОСОБА_2, а тому має право на відшкодування з винної особи понесених фактичних витрат, тому вимоги позивача до відповідача є частково правомірними і підлягають до часткового задоволення в сумі 12 349.74 гривень, а витрати на оплату експертних послуг задоволенню не підлягають, оскільки таку оплату провів ОСОБА_2, а підтверджень того, що страхова компанія сплатила 450 гривень за послуги експерта, в справі не має.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони усі понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно платіжного доручення № 561/1 та 562 від 13.04.2010 року позивачем сплачено 128 гривень держмита та 120 гривень витрат на ІТЗ, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.

    На підставі ст.ст. 386, 979, 993 ЦК України, ст.ст. 6, 22, 35, 38  Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, С У Д, -

В И Р І Ш И В :

    Позов закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_1 в користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна» 12 349 (дванадцять тисяч триста сорок  дев’ять) гривень 74 копійки відшкодування шкоди, судові витрати в загальному розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень.

    В іншій частині позовних вимог відмовити.

    Заочне рішення може бути переглянуте  судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви-протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження, із одночасною подачею апеляційної скарги суду апеляційної інстанції.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.

    ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                       В.М.БОНДАР