№2-3504/10

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18.06.2010 року                                                             Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі : головуючого судді Сало Т.Б.,

при секретарі  Цюрпіті Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивовано тим, що н а підставі договору дарування, посвідченого 26.07.1997 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 (реєстр № 100) ОСОБА_2 на праві приватної власності належала двокімнатна квартира загальною площею 49,8 кв. м. у АДРЕСА_1. У вересні 2009 року між позивачем та ОСОБА_2 відбулася домовленість про продаж на користь позивача цієї квартири. На виконання цієї домовленості 23.09.2009 р. позивач передав, а ОСОБА_2 прийняла від нього грошову суму, еквівалентну 20 тис. доларів США, про що свідчить розписка, написана ОСОБА_2 Відповідач, в свою чергу, передала йому вказану квартиру, в якій він проживає з часу попередньої домовленості. Будь-хто з сторін претензій один до одного щодо умов договору купівлі-продажу квартири не має, і при попередній домовленості сторони дійшли згоди про те, що договір купівлі продажу квартири з нотаріальним посвідченням вони укладуть через тиждень, тобто 30 вересня 2009 року. Разом з тим, ОСОБА_2 відмовилася у цей день укладати угоду купівлі-продажу, посилаючись на зайнятість та відсутність вільного часу для поїздки в нотаріальну контору.

В наступні дні, які були визначені сторонами для укладення угоди, а це 26.11.2009 р., 22.12. 2009 р. та 08.02.2010 р., відповідач також не з'являлася в приміщення нотаріальної контори, пояснюючи це тим, що хворіла, виїжджала за межі міста тощо. На пропозицію позивача ОСОБА_2 відмовилася нотаріально посвідчувати договір купівлі-продажу квартири, пояснивши, що вона зайнята розв'язанням особистих справ і не має вільного часу. На цьому ґрунті між нами виникла суперечка, що призвело до неприязних відносин.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем фактично відбувся договір купівлі-продажу квартири, оскільки кожна сторона у цьому договорі досягла мети його укладення. Договір виконаний ними у повному обсязі, але сам договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчений, що не породжує для нього права приватної власності на квартиру.

Враховуючи зазначені обставини позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1,  який  укладений  між  ним та ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити.

Відповідач, в судовому засіданні, позовні вимоги визнала та не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.4 ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст. 174, 175 ЦПК України.

Згідно положень ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вимогами ч. 2 ст. 220 ЦК України передбачено, що в тому разі, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Згідно ст. 321 ЦК України,  право власності є непорушним. Ніхто не  може  бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи зміст позовних вимог та пояснення відповідача ОСОБА_2, які вона надала в судовому засіданні, суд  переконавшись у наявності законних підстав, приймає визнання відповідачем даного позову та вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220, 321, 655 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 130,174, 209, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_1, укладений 23.09.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

СУДДЯ: