Справа № 11а-2191

Головуючий у 1 інстанції Акуленко В.В.

Доповідач Яременко А.Ф.

УХВАЛА

Іменем України

18 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленка А.І.

суддів Яременка А.Ф., Свіягіної І.М.

з участю

прокурора Красної К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Сніжнянського міського суду від 6.04. 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, гр-ки України, з неповною середньою освітою, не одружену , не працюючу, судиму: 6.02. 2001 року Сніжнянським міським судом за ст. 140 ч. З , 46-1 КК України до 3 років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 2) 24.05. 2002 року за ст. 185 ч. З , 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнилася від покарання 04.02. 2005 року , жительки м. Сніжне засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України 3 років позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 за ст. 184 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі щодо якого апеляція не принесена.

За вироком суду засуджена визнана винною в тому, що в період з з 22 по 29 листопаду 2005 року проживаючи в квартирі потерпілої ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 м. Сніжне за попередньою змовою з ОСОБА_2 вчинили крадіжку майна потерпілої: двох килимів , чотирьох сервізів , п'яти кришталевих ваз , мобільного телефону, металевого посуду, в тому числі із алюмінію, а усього на суму 1250 грн.

1.12. 2005 року приблизно в 16 годин 30 хвилин засуджена і ОСОБА_2, перебуваючи в гостях у потерпілої ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 м. Сніжне за попередньою змовою між собою вчинили крадіжку майна потерпілої: пальто, куртки, магнітоли, м'ясного фаршу, а усього на суму 693 грн.

В той же день приблизно о 21 годині засуджена і ОСОБА_2 перебуваючи в гостях у потерпілого ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 м. Сніжне за попередньою змовою між собою вчинили крадіжку майна потерпілого: куртки, светра, чобіт всього на суму 450 грн.

5.12. 2005 року приблизно о 10 годині вони перебуваючи в будинку АДРЕСА_4 м. Сніжне за попередньою змовою між собою вчинили крадіжку майна потерпілого ОСОБА_6: мобільного телефону, светра, шапки усього на суму 755 грн.

З апеляції засудженої ОСОБА_1 вбачається , що вона просить пом'якшити міру покарання , посилаючись на тяжку хворобу. Крім того, із змісту апеляції вбачається,   що  вона заперечує попередню  змову з  ОСОБА_2  на крадіжку

чужого майна, вказує на те, що магнітолу у потерпілої ОСОБА_4 не крали, а суд в цій частині не дав належної оцінки показанням самої ОСОБА_4, металеві вироби у потерпілої ОСОБА_3 не крала, а крав їх ОСОБА_2, майно потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 також не крала.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів визнала апеляцію такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженої у вчиненні вище названих злочинів підтверджується дослідженими в судовому засідання і належним чином перевіреними доказами і є обгрунтованими.

Так, по матеріалам справи видно, що по всім епізодам крадіжок засуджені діяли разом , їх дії були узгодженими між собою, крадене майно збували разом, а отримані при цьому гроші витрачали на спільні потреби. Про це показав в судовому засіданні засуджений ОСОБА_2.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив факт крадіжки магнітоли у потерпілої ОСОБА_4. Викрадення магнітоли підтвердив також свідок ОСОБА_7 Сама засуджена і потерпіла ОСОБА_4 на досудовому слідстві вказували на крадіжку магнітоли. При таких обставинах суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги зміну показань потерпілої в цій частині і дійшов правильного висновку про доведеність вини засудженої в крадіжці за попередньою змовою групою осіб майна ОСОБА_4, в тому числі і магнітоли.

Засуджений ОСОБА_2 показав, що майно потерпілої ОСОБА_3 крали і збували по домовленості з ОСОБА_1, сам він нічого не крав. Цими показаннями спростовуються доводи засудженої про її непричетність до крадіжки металевих виробів у потерпілої ОСОБА_3.

Доводи засудженої, що потерпілий ОСОБА_5 сам дозволив ОСОБА_2 взяти у нього светр спростовуються показаннями самого потерпілого, який категорично стверджував, що він не дозволяв ОСОБА_2 брати светр.

Крадіжку у потерпілого ОСОБА_6 сама засуджена не заперечувала, за виключенням светра, який, як вона стверджувала, їй віддав сам потерпілий. Потерпілий на досудовому слідстві заперечував факт добровільної передачі засудженій светра. Суд дав належну оцінку цим обставинам і прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини засудженої.

Дії засудженої за ст. 185 ч.2 КК України кваліфіковано правильно, як крадіжка чужого майна за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Призначена судом міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідною і достатньою для виправлення засудженої і попередження нових злочинів. При цьому суд в повній мірі урахував як тяжкість вчиненого злочину, так і особу засудженої та пом'якшуючі покарання обставини, в тому числі і ті на які вказує засуджена. Підстав для зміни вироку і пом'якшення покарання судова колегія не знаходить. Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України апеляційний суд

Ухвалив:

Вирок Сніжнянського міського суду від 6.04.2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженої без задоволення.

Судді: