Справа № 2-467/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 березня 2010 року     Луцький міськрайонний суд     Волинської області в складі:

головуючого – судді Плахтій І.Б.,

при секретарі – Самсонюк Ю.Л.,

з участю представника позивача – Максимчук Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк у «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмети застави. Позов мотивує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 142/м від 21.06.2007 року ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 17000.00 доларів США зі сплатою 15% річних з кінцевим терміном повернення 18.06.2010 року. В забезпечення зобов’язань позичальника 21.06.2007 року банком був укладений договір застави з відповідачем, за умовами якого відповідач надав в заставу банку належне йому рухоме майно –автомобіль Volkswagen (модель: LT28, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий автомобіль, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1). Оскільки, позичальник ОСОБА_2 свої зобов’язання по кредитному договору не виконав, у нього утворилась заборгованість перед банком, яка станом на 26.05.2009 року в загальній сумі з відсотками, пенею та штрафами становить 5670.19 доларів США. Просить, передати в заклад банку шляхом вилучення у відповідача належне йому заставне майно, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на предмети застави шляхом продажу конкретному покупцю з правом укладання банком договору купівлі-продажу від імені Заставодавця, зі зняттям автомобілів з обліку в органах ДАІ, з наданням банку всіх необхідних для продажу повноважень. Крім того, стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та ІТЗ.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав з викладених у позовній заяві підстав. Просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, шляхом опублікування судового оголошення.

За погодженням з представником позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Кредитного договору № 142/м від 21.06.2007 року ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 17000.00 доларів США зі сплатою 15% річних з кінцевим терміном повернення 18.06.2010 року (а.с.4-6).

    Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Розділом 6 Кредитного договору передбачена відповідальність позичальника у випадку порушення ним зобов’язань, що виражена у сплаті пені та штрафів (а.с.6).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 порушуючи умови кредитного договору, свої зобов’язання належним чином не виконав, що стверджується дослідженим в судовому засіданні розрахунком заборгованості за договором (а.с. 3), з якого вбачається, що станом на 26 травня 2009 року у позичальника перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 5670.19 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом та відсотками, нарахованої і несплаченої пені, комісії та штрафів.

Як вбачається з Договору застави автотранспорту від 21 червня 2007 року, відповідач ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором передає в заставу належний йому автотранспорт (а.с.9-11):

•   Volkswagen (модель: LT28, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий автомобіль, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1).

    Згідно п. 15.8.2. вказаного договору застави автотранспорту, ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем/позичальником умов кредитного договору.

    Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, також за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

    Статтею 590 ч. 1 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Пунктом 17.10 договорів застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем/позичальником умов кредитного договору, заставодавець передає предмет застави заставодержателю в заклад.

    Пунктом 22 договору застави передбачено що, звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою.

    Відповідно до ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід передати в заклад банку вказаний в договорі застави автомобіль Volkswagen (модель: LT28, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий автомобіль, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1). Крім того, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на вказаний заставлений автомобіль у визначений заставодержателем спосіб.

    ЗАТ КБ «ПриватБанк» перетворено в Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимоги позивача про відшкодування відповідачами судових витрат підлягають до задоволення.

        Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60-62, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 572, 574, 576, 589, 590, 592, 1048, 1050, 1056 Цивільного Кодексу України, ст. 19, 20 Закону України «Про заставу»,  суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Передати в заклад Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_2 належний йому на праві власності:

•   автомобіль Volkswagen (модель: LT28, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий автомобіль, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1);

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 142/м від 21.06.2007 року, звернути стягнення на заставне майно, а саме на:

•   автомобіль Volkswagen (модель: LT28, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий автомобіль, номер кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1).

шляхом безпосереднього продажу автотранспорту ПАТ КБ „ПриватБанк” конкретному покупцю з правом укладання договору купівлі-продажу від імені заставодавця, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, з наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути ОСОБА_2 на користь Пакритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” 431 (чотириста тридцять одну) гривню 84 копійки судового збору та 250 (двісті п’ятдесят) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня проголошення рішення та подальшого подання апеляційної скарги в двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але в двадцятиденний строк після цього не буде подана апеляційна скарга то, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                             І.Б. Плахтій