Справа № 2-а-224/2010 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року, Джанкойський міьскрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

       Головуючого, судді – Козуб О.В.,

       при секретарі – Кузь Т.О.,

роглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації про визнання неправомірною відмови у здійснення реєстрації права власності на нерухоме майна та зобов’язання здійснити реєстрацію права власності,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації про визнання неправомірною відмови у здійснення реєстрації права власності на нерухоме майна та зобов’язання здійснити реєстрацію права власності на підставі рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 29.10.2008 року на будинок АДРЕСА_1, який належав його батькові ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Також, просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1700 гривень, посилався на ст.ст. 23, 210 ЦК України, ст.ст.4, 17-19, п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про державну реєстрацію річних прав на нерухоме майно та їх обмежень», п.п. 3.3, 2.1, 10 Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 16.03.2010 року прийнято відмову представника позивача від позовних вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 1700 гривень і в цій частині провадження у адміністративній справі закрито.

         Представник позивача в судове засідання з'явилась, адміністративний позов підтримала у повному обсязі, просила задовольнити вимоги, визнати неправомірними дії Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації  щодо відмови реєстрації права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 на вказаний у позові будинок та зобов'язати Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2008 року, ухваленого у цивільній справі № 2-3313\2008 року за позовом ОСОБА_1 до Мирнівської селищної ради Сімферопольського району АР Крим про визнання права власності в порядку спадкування. Представник позивача надала пояснення згідно змісту позову, зазначивши, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 29.10.2008 року, яке набрало законної сили 11.11.2008 року, за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на спадкове майно – вищевказаний будинок в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_1 При зверненні до відповідача з вказаним рішенням та оригіналом договору купівлі-продажу вказаного будинку, позивачу відповіддю за вихідним № 1-1\670 від 15.06.2009 року відмовлено відповідачем у реєстрації права власності на підставі вказаного рішення з посиланням на те, що померлому належить зазначений будинок на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.1989 року, дублікат вказаного договору виданий довіреній особі позивача за довіреністю і на момент винесення рішення судом оригінал вказаного договору втратив свою юридичну силу, а дублікат є основним документом, на підставі якого повинно бути здійснено реєстрацію права власності на зазначений спадковий будинок. Пояснила, що дублікат договору купівлі-продажу вказаного будинку знаходиться у довіреної особи позивача, але вона не віддає цей договір. У позивача залишився тільки оригінал цього договору купівлі-продажу.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у повному обсязі і пояснила, що ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності від імені позивача ОСОБА_1, звернулася до сімферопольського МБРТІ з заявою від 28.03.2008 року і отримала дублікат договору купівлі-продажу від 10.04.1989 року у Мирнівській сільській раді Сімферопольського району АРК та витяг про реєстрацію прав власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно – будинок АДРЕСА_1. Потім, в 2009 році, до Сімферопольського МБРТІ звернулася довірена особа ОСОБА_1 – ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності, для реєстрації прав власності на зазначене нерухоме майно за позивачем ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 29.10.2008 року. Зазначеним рішенням суду, визнано право власності за позивачем на спадкове майно після смерті його батька ОСОБА_2 і зазначено, що позивач ОСОБА_1 не мав можливості оформити спадщину  узвязку із відсутністю у нього правовстановлюючого документу на нерухоме майно. Якщо у рішенні суду було б зазначено, що вказане спадкове нерухоме майно належало померлому ОСОБА_2 на підставі дублікату договору купівлі-продажу від 10.04.1989 року, то його право власності на підставі вказаного рішення суду можливо було б зареєструвати. Заперечуючи проти позову, представники відповідача в своїх запереченнях посилались на п. 6.4, 3.3, 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яким передбачено, що у разі знищення оригіналу правовстановлюючого документу, може бути виданий дублікат. Дублікат має силу оригіналу. Згідно даних Сімферопольського МБРТІ, за ОСОБА_2 03.05.2008 року зареєстровано право власності на вказаний будинок на підставі дублікату договору купівлі-продажу від 10.04.1989 року, посвідченого виконавчим комітетом Мирнівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим 26.02.2008 року за № 02, а позивачем вказаний дублікат договору купівлі-продажу від 10.04.1989 року не надано до рішення суду для можливості зареєструвати за ним право власності, а також у рішенні суду не вказано, що право власності за ОСОБА_2 зареєстровано на підставі дублікату вказаного договору.  

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази, копію матеріалів інвентаризаційної справи будинку АДРЕСА_1, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2008 року у цивільній справі № 2-3313\2008 року за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2. Вказаним рішенням, яке набрало законної сили 11.11.2008 року, встановлені обставини, які не підлягають доказуванню відповідно до ст. 61 ЦПК України, а саме те, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину у вигляді вказаного будинку після смерті свого батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки подав заяву до нотаріальної контори на прийняття спадщини і проживав разом з батьком на момент його смерті у вказаному спадковому будинку. Вказаний спадковий будинок придбаний ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.1989 року у ОСОБА_6, який посвідчений секретарем Мирнівської сільської ради Сімферопольського району АРК 10.04.1989 року за № 32, у зв’язку з чим до по господарської книги було внесено відповідний запис № 29 сторінка 23 за 1989 рік.  Інших спадкоємців судом не вустановлено, а позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину і набув право власності на вказаний будинок в порядку спадкування після смерті свого батька ОСОБА_2, але оскільки були відсутні відповідні документи, позивач не мав можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом стосовно цього будинку.

14.05.2009 року до Сімферопольського РБТІ звернулася з заявою про проведення загальної інвентаризації будинку АДРЕСА_1, заявою № 1-1\670 від 14.05.2009 року про реєстрацію прав власності на вказаний будинок на підставі рішення суду ОСОБА_5, яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 23.01.2009 року від імені ОСОБА_1, і мала право бути його представником і представляти його інтереси у всіх компетентних організаціях, установах, з правом одержувати необхідні довідки і документи, у тому числі в БТІ Сімферопольського району АРК з питань реєстрації рішень суду, одержання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та будь-яких питань.  

Відповіддю № 1-1\670 від 15.06.2009 року начальника Сімферопольського РБТІ АРК надано рішення про відмову ОСОБА_1 у реєстрації права власності на вказаний будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2008 року з посиланням на п.3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно зі змінами внесеними  і додатками затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 7\5 від 07.02.2002 року з підстав того, що на момент прийняття судом вказаного рішення договір купівлі-продажу від 10.04.1989 року № 32 втратив силу, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 вже виданий дублікат вищевказаного договору купівлі-продажу від 10.04.1989 року.

      Частинами 1, 4 ст. 182 Цивільного кодексу України, встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

     Відповідно до  ст. 1 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» № 1952- VI від 01.07.2004 року, із змінами та доповненнями, цей закон регулює відносини, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

    Порядок проведення реєстрації речових прав на нерухоме майно встановлено ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п.п. 1.11, 1.12, 1.13 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

   Підстави для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п.п. 2.1, 2.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є письмова заява правоволодільця (право набувача), сторін правочину, за яким виникло речове  право, або уповноважених ними осіб. Вказана заява подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно або більша за площею його частина. Разом з вказаною заявою подаються документи, про правочини щодо такого нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права. Перелік документів для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які є підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, визначено ст.19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п.2.1 та п.10 Додатку доп.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно – рішення судів про визнання права власності (що набрали законної сили).

      Суд, задовольняючи позовні вимоги позивача, вважає, що рішення реєстратора Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації АРК не відповідає вимогам вищевказаних положень ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» № 1952- VI від 01.07.2004 року ( в редакції від 05.03.2009 року № 1066-VI, що діяла на момент звернення позивача) та вимогам Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7\5 і зареєстрованого в МЮУ 18.02.2002 року № 157\6445 ( із змінами та доповненнями, внесеними Наказом МЮУ № 86\5 від 22.01.2009 року, які діяли на момент звернення позивача) і є неправомірними щодо відмови позивачу ОСОБА_1 або його представнику в реєстрації прав власності на вказане нерухоме майно на підставі рішення суду, оскільки позивач ОСОБА_1 в особі його довіреної особи ОСОБА_5, звернувся до відповідача з правомірною вимогою щодо державної реєстрації за ним прав на вищевказане нерухоме майно, надавши письмову заяву та правовстановлюючий документ - рішення суду, яке набрало законної сили, і яке є тим правовстановлювальним документом, на підставі якого здійснюється реєстрація речових прав позивача на вищевказане нерухоме майно. Вказане рішення суду від 29.10.2008 року набрало законної сили і не потребує від позивача надання будь-яких інших правовстановлювальних документів.

       Суд вважає необхідним зобов’язати відповідача Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації АРК здійснити реєстрацію речового права за ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2008 року, постановленого у цивільній справі № 2-3313\2008 року за позовом ОСОБА_1 до Мирнівської селищної ради Сімферопольського району АР Крим про визнання права власності в порядку спадкування, оскільки встановлено неправомірність дій відповідача і підстави для відмови у державній реєстрації прав позивача на будинок № 4 по вул.Долинна в с.Мирне Сімферопольського району АР.

    Ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п.3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачено декілька підстав для відмови у державній реєстрації прав на нерухоме майно. Згідно наданих довіреною особою позивача ОСОБА_1 документів до Сімферопольського БРТІ, копії яких маються в матеріалах інвентаризаційної справи, будь-яких підстав, передбачених ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п.3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно для відмови ОСОБА_1 у реєстрації прав на вказаний будинок суд не вбачає.

   Також, посилання представника відповідача на п.3.3 Тимчасового положення не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідачем не зазначено, яким з підпунктів вказаного п.3.3 є підставою для відмови у державній реєстрації саме позивачу. Також, посилання представника позивача на п. 6.4 Тимчасового положення, на який посилалася представник відповідача стосується втрати, знищення і видачі дублікатів свідоцтв про право власності та витягу про реєстрацію прав власності, а не рішень судів. У данному випадку, позивач просить здійснити державну реєстрацію прав на вищевказане  нерухоме майно не на підставі договору купівлі-продажу або його дублікату, а на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

      Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд стягує на користь позивача судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок з Державного бюджету України.

   На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 11,12, 14, 70, 71, 94, 159, 160, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

постановив:

     Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації про визнання неправомірною відмови у здійснення реєстрації права власності на нерухоме майна та зобов’язання здійснити реєстрацію права власності задовольнити у повному обсязі.

    Визнати неправомірними дії Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації  щодо відмови реєстрації права власності на нерухоме майно ОСОБА_1.

   Зобов'язати Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2008 року, постановленого у цивільній справі № 2-3313\2008 року за позовом ОСОБА_1 до Мирнівської селищної ради Сімферопольського району АР Крим про визнання права власності в порядку спадкування.

    Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок з Державного бюджету України.

    Постанову може бути оскаржено в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Джанкойський  міськрайонний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови або отримання її копії заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                                     Козуб О.В.