Справа № 2-842/10

Р І Ш Е Н Н Я

                        І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

20  травня  2010 року                                 м. Ковель                                                      

    Ковельський міськрайонний суд     Волинської області

в складі : головуючого-судді                                                         Бондара В.М.

з участю:секретаря                                                                     Рижко О.М.

         представника позивача                         Грудзевича Ю.І.

         відповідача                             ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі Банк) до ОСОБА_3 про стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В :

    Банк звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення коштів. На обгрунтування своїх вимог вказав на те, що 14.04.2008 року на відділенні № 78 філії ВАТ КБ «Надра» Київське регіональне управління відбулося помилкове зарахування внаслідок технічної помилки на рахунок НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 5 000 доларів США. В добровільному порядку повернути названу суму грошей відповідач відмовився. Просить стягнути на користь  Банку з ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 5 000 доларів США, що еквівалентно – 39 925.00 гривень, 3% річних за користування безпідставно набутим майном в розмірі 282.86 доларів США, або 2 258.64 гривень та судові витрати в сумі 541.84 гривень.    

    В судовому засіданні представник позивача заявив, що позов підтримує повністю та просить задовольнити з викладених підстав. Пояснив суду, що внаслідок технічної помилки у відділенні № 78 філії ВАТ КБ «Надра» Київського регіонального управління було помилково зараховано на рахунок відповідача 5 000 доларів США, але останній відмовився в добровільному порядку повернути вказану суму грошей Банку. Йому не відомо з яких коштів було перераховано Банком 5 000 доларів США. Також вважає, що у відповідача ОСОБА_3 повинна бути квитанція, що він вносив на цей рахунок вказану суму грошей, а оскільки така квитанція в його відсутня, тому є підстави вважати, що цих грошей він не вносив, а тому вони підлягають поверненню Банку. На його думку, відповідач користувався грошима банку, а тому він повинен сплатити 3% за користування грішми. Йому не відомо, чому саме зараз виникло питання про стягнення вказаної суми грошей, а не на початковій стадії перерахування коштів, вважає, що це пов’язано з проведенням перевірки по цьому факту. Просить стягнути на користь  Банку з ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 5 000 доларів США, що еквівалентно – 39 925.00 гривень, 3% річних за користування безпідставно набутим майном в розмірі 282.86 доларів США, або 2 258.64 гривень та судові витрати в сумі 541.84 гривень.

    Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні через безпідставність вимог Банку. Пояснив суду, що він працює приватним підприємцем і займається ремонтом автомобілів. На його рахунок НОМЕР_1 в банку «Надра» клієнти, яким він проводив ремонт автомобілів, перераховували кошти, які він використовував для придбання запасних частин та іншого під час ремонту. Оскільки він проводить ремонт багатьох автомобілів і особам з різних регіонів України, тому він не може сказати коли, кому який ремонт проводив і які хто йому сплачував кошти. Квитанції про внесення коштів на цей рахунок в нього немає, оскільки фактично гроші вносили інші особи за ремонт їх автомобілів. На початку цього року до нього зателефонували з Банку і запитали, чи він має квитанцію на вклад 5 тисяч доларів в квітні 2008 року, на що він відповів, що такої квитанції не має. Через деякий час до його прийшов лист-претензія, з якого вбачалось, що Банк просив повернути 5 тисяч доларів США, на що він ніяк не відреагував, оскільки вважає, що будь-яких коштів помилково на його рахунок не надходило. Крім того, Банк повинен мати копії цих квитанцій і по них міг би відстежити надходження коштів на цей рахунок, встановити хто перераховував гроші, в тому числі і спірні 5 тисяч доларів. Поряд з цим, Банк не надав жодного доказу, що гроші в сумі 5 тисяч гривень належать Банку чи іншій особі, а не йому.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку,  що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

    Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

    ОСОБА_3 в 2008 році відкрив в Банку валютний рахунок НОМЕР_1. По вказаному рахунку в період з 01.04.2008 року, з урахуванням залишку коштів в сумі 300 доларів США, по 09.03.2010 року було проведено поповнення в сумі 75 873 долари США та списано 76 163 доларів США, в залишку на рахунку перебуває 10 доларів США. Як слідує з наведених операцій по рахунку, що поповнення рахунку проводилось у відділеннях Луцького, Київського, Луганського, Вінницького, Черкаського, Кримського регіональних управлінь Банку, в тому числі, 14.04.2008 року у відділенні № 78 філії ВАТ КБ «Надра» Київського РУ поповнено рахунок в 5 тисяч доларів США. Крім цього, як слідує з операцій по рахунку, що за вказаний час поповнення вносились в різних сумах від 25 доларів до 19 500 доларів США, списання проводилось від 225 доларів США до 19 500 доларів США.

    З копії повідомлення № 1 від 03.12.2009 року слідує, що Банк повідомляє ОСОБА_3 про те, що на його рахунок НОМЕР_1 помилково переказані 14.04.2008 року кошти в сумі 5 000.00 доларів США та просить повернути вказану суму грошей протягом трьох днів.

    Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.  

    Положеннями ст. 1212 ЦК України визначено, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.

    На думку суду, вказана норма цивільного законодавства не може бути застосована по даному факту, оскільки відсутній факт вчиненого правочину між сторонами.    

    В своєму позові сторона позивача основним доказом отримання грошей ОСОБА_3 вважає той факт, що останній не може надати квитанцію про внесення ним 5 тисяч доларів на вказаний рахунок. В той же час, суд вважає, що позивач не надав доказів, що дійсно Банком було помилково перераховано на рахунок саме ОСОБА_3 5 тисяч доларів США. Не зміг представник позивача пояснити суду звідки взялась ця сума грошей, чому Банк не надає квитанцій про внесення коштів на цей рахунок, хоча в своїй позовній заяві вказує, що доказом внесення коштів в касу є квитанція, чому так довго не висували претензій до ОСОБА_3 про повернення грошей.

    Суд вважає безпідставними твердження сторони позивача про те, що 14.04.2008 року на рахунок ОСОБА_3 надійшло поповнення в 5 тисяч доларів США і ці кошти є незаконно отриманими, оскільки сам факт надходження грошей на рахунок не може давати підстави для висновків про їх незаконність.

    Також не грунтуються на положеннях чинного законодавства вимога позивача про те, що відповідач повинен сплатити позивачу 3% річних за користування 5 тисячами доларів США, оскільки ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачає відповідальність за порушення грошового зобов’язання, однак, як слідує з досліджених доказів по справі, відповідач ОСОБА_3 не мав ніякого грошового зобов’язання перед позивачем, а тому будь-яка сплата ним проводитись не повинна.

    Суд оцінює, що твердження відповідача про порядок надходження коштів на його рахунок дійсно мали місце, оскільки це стверджується наданою Банком роздруківкою по операціях по рахунку. Поряд з цим, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 добросовісно набув право на грошове поповнення його рахунку в 5 тисяч доларів США 14.04.2008 року, на думку суду, саме як оплату за виконані ним роботи.  

    Суд оцінює, що позивачем не надано суду доказів того, що суму в 5 тисяч доларів США було помилково зараховано на рахунок відповідача ОСОБА_3 з коштів Банку чи клієнтів Банку. Також, позивачем не надано суду доказів, що взагалі існує факт технічної помилки, про який вказує позивач, як причину помилкового перерахунку грошей в сумі 5 тисяч доларів США на рахунок відповідача.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, вимоги позивача та доводи відповідача,  суд вважає, що позовні вимоги позивачем не доведені, а тому в позові слід відмовити.

    Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

    На підставі ст.ст. 549, 553, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України,  С У Д, -

В И Р І Ш И В:

    Відмовити в задоволенні позову відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Судові витрати залишити за позивачем.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                           В. М. БОНДАР