Справа № 2-844/10

                                Р І Ш Е Н Н Я

                          І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

11 червня  2010 року                                 м.Ковель                        

    Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

в складі : головуючого-судді                         Бондара В.М.

з участю:секретаря                                 Рижко О.М.

          позивача                                 ОСОБА_2

          представника позивача                         ОСОБА_3

          представника відповідача                     Домця А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділення державної автомобільної інспекції м. Ковеля та району (далі ВДАІ) про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди, -

                        В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до відділення державної автомобільної інспекції м. Ковеля та району про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди. На обгрунтування своїх вимог вказує на те, що він є власником автомобіля «Фольксваген» ТУ НОМЕР_5 та 05.04.2010 року о 13.48 годині по вул. Івасюка в м. Ковелі сталася дорожньо-транспортна пригода, учасником якої був вказаний автомобіль. Після цього працівниками ВДАІ цей автомобіль тимчасово затримали та доставили для зберігання на спеціальний майданчик по вул. Заводська, 9 в м. Ковелі Волинської області. Вважає, що затримання його транспортного засобу проведено з порушенням встановленого законодавством порядку. Просить: 1) зобов’язати відділення державної автомобільної інспекції м. Ковеля та району передати йому автомобіль моделі «Фольксваген» ТУ НОМЕР_5; 2) стягнути з відповідача на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 1 600 гривень та понесені судові витрати.

    В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити з викладених підстав. Пояснив суду, що його син ОСОБА_5 не винен в даній дорожній пригоді, тому працівники міліції безпідставно затримали його автомобіль на штраф майданчик, позбавили його права користуватися своїм майном, чим заподіяли йому моральну шкоду, а тому просить зобов’язати відділення державної автомобільної інспекції м. Ковеля та району передати йому автомобіль моделі «Фольксваген» ТУ НОМЕР_5,  стягнути з відповідача на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 1 600 гривень та понесені судові витрати.

    Представник позивача позов підтримала повністю та просить їх задовольнити з викладених підстав. Пояснила суду, що у відповідності до норм адміністративного законодавства працівники міліції мають право затримати автомобіль її довірителя на три доби, однак вони утримують автомобіль позивача до цього часу, чим грубо порушують права власника цього автомобіля і заподіюють йому матеріальну та моральну шкоду. Просить задовольнити позов повністю.

    Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав повністю та просить відмовити в його задоволенні, оскільки спірний автомобіль постановлено дізнавачем повернутий позивачу ще 13.04.2010 року, однак останній свій автомобіль не забирає, хоча його неодноразово інформували про це в усній та письмовій формі.

    Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов без підставний та не підлягає до задоволення.

    Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 05.04.2010 року, приблизно о 14.00 годині, по вул. Івасюка в м. Ковелі Волинської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП), в результаті якої зіткнулися автомобілі «Фольксваген Т4» д.н. НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_5 та «Ауді А6» д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6. Проведеною перевіркою та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи інспектора з розшуку відділення ДАІ (з обслуговування м. Ковеля та району) та АТІ капітана міліції Ручина О.О. від 13.04.2010 року (далі - Постанова) встановлено, що в даній ДТП винним є водій ОСОБА_5 Постанова у визначені законодавством строки не оскаржена і на час розгляду даної справи в суді є чинною. Як слідує з протоколу огляду місця події від 05.04.2010 року, що начальником дізнання Ковельського МВ проведено огляд місця події по даному факту та вирішено транспортні засоби, автомобілі «Фольксваген Т4» д.н. НОМЕР_5 і «Ауді А6» д.н. НОМЕР_2, затримати і доставити на арешт майданчик Ковельського ВДАІ. У Постанові від 13.04.2010 року дізнавачем вирішено питання щодо затриманих транспортних засобів, зокрема: автомобіль «Фольксваген Т4» д.н. НОМЕР_5 повернути власнику після стягнення плати за зберігання на майданчику для тимчасового утримання транспортних засобів, а  автомобіль «Ауді А6» д.н. НОМЕР_2 повернути власнику безоплатно.  Після винесення Постанови було направлено повідомлення учасникам ДТП про прийняте рішення та роз’яснено порядок його оскарження.

Згідно положень ст. 11 ч. 1 п. 21 Закону України «Про міліцію», працівники міліції мають право затримувати і доставляти у встановленому порядку транспортні засоби для тимчасового зберігання  на спеціальних майданчиках чи стоянках.

    У відповідності до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

    Тобто, згідно вказаної норми закону право витребування майна з чужого незаконного володіння має власник цього майна, якщо майно у відповідача перебуває без відповідної правової підстави.

    Стороною позивача не надано суду доказів, що автомобіль «Фольксвагет Т4» д.н. НОМЕР_5 належить позивачу ОСОБА_2 Як вбачається з досліджених в суді доказів, що вказаним автомобілем керував і вилучався він у ОСОБА_5, а останній будь яких позовів з цих питань до суду  не подавав і не уповноважував ОСОБА_2 на ведення справи від його імені. На думку суду, позивач повинен підтвердити право власності на витребуване майно,  факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном, однак позивачем вказане не було доведене під час судового розгляду справи.

    Як слідує з досліджених доказів, чого не спростовує сторона позивача, що автомобіль «Фольксвагет Т4» д.н. НОМЕР_5 затриманий на законних підставах. Після прийняття, у встановлені строки, рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, одночасно вирішено питання повернення автомобіля його власнику. Тобто відповідач діяв у визначений законом спосіб, а позивач має право отримати свій автомобіль, сплативши визначену законодавством плату за перебування автомобіля на спеціальному майданчику.

Як слідує з досліджених в судовому засіданні доказів, що факт даної ДТП розглядався в порядку кримінально-процесуального законодавства, оскільки були потерпілі особи в результаті дорожньої пригоди, а не адміністративного, як про це вказує позивач. По даному факту перевірка та рішення приймалися в порядку визначеному кримінально-процесуальним законодавством України, а тому не можуть бути застосовані норми адміністративного законодавства при затриманні транспортних засобів, причетних до даної пригоди.

    Суд оцінює, що дії відповідача не порушують права та інтереси позивача, вони вчинені у спосіб і на підставі чинних норм законодавства, а тому є законними. Затримання і тримання автомобіля «Фольксвагет Т4» д.н. НОМЕР_5 проведено у зв’язку з наявністю потерпілих осіб в результаті ДТП, до якого цей автомобіль причетний, та необхідністю прийняття рішення в порядку визначеному кримінально – процесуальним законодавством.

    Суд оцінює, що позивач ОСОБА_2 свідомо не сплачує кошти за перебування його автомобіля на спеціальному майданчику, з метою створення штучних ознак порушення його прав та з метою звинувачення правоохоронних органів в неправомірних діях. На думку суду, ОСОБА_2 мав можливість і міг забрати автомобіль, як після винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, а також до початку судового розгляду даної справи і під час розгляду справи, про що йому неодноразово пропонував представник відповідача. Суд вважає, що перебування до цього часу автомобіля  «Фольксвагет Т4» д.н. НОМЕР_5 на спеціальному майданчику, пов’язане з небажанням власника забрати свій автомобіль у визначеному порядку.

    Заявлені вимоги позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки права позивача відповідачем не порушені.

    Суд вважає, що на даний час не має перешкод для ОСОБА_2 забрати автомобіль та користуватися ним, винесеною Постановою від 13.04.2010 року дізнавачем вже фактично вирішено питання про повернення автомобіля «Фольксвагет Т4» д.н. НОМЕР_5 власнику, а тому відсутній предмет спору по цій справі,  у зв’язку з чим в заявленому позові слід відмовити повністю.  

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

    На підставі ст. 387 ЦК України, керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, СУД, -

В И Р І Ш И В :

    Відмовити в задоволення позову ОСОБА_2 до відділення державної автомобільної інспекції м. Ковеля та району про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди.

    Судові витрати залишити за позивачем.    

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви протягом десяти днів з моменту проголошення рішення, із одночасною подачею копії апеляційної скарги суду апеляційної інстанції.

    Рішення набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.    

    ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                     В.М. БОНДАР