ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" червня 2010 р.Справа № 30/161-09-4048
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А..,
суддів Сидоренко М.В., Таценко Н.Б.
Склад судової колегії змінений розпорядженнями голови суду№3 від 11.01.2010р., №46 від 01.03.2010р..
при секретарі судового засідання Скоробагатько О.В.
за участю представників сторін :
від позивача: Воєвода Ю.Р., довіреність від 08.09.2009р.;
від відповідачів: ТОВ „Дорбудтранс” –Макаренко О.О., довіреність №05-09/94 від 02.02.2010р.;
ТОВ „Обрій” –Банник Н.С., довіреність №05-09/94 від 18.01.2010р.;
ТОВ „Істок-2001” –Банник Н.С., довіреність №05-09/94 від 18.01.2010р.;
від третіх осіб: ОСОБА_4 –ОСОБА_3, довіреність №05-09/94 від 30.11.2009р.;
ОСОБА_5 - ОСОБА_3, довіреність №05-09/94 від 30.11.2009р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок - 2001”
на рішення господарського суду Одеської області
від 13.10.2009 року
у справі №30/161-09-4048
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Банк Петрокоммерц-Україна”
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорбудтранс”;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”;
3) Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок-2001”
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_4
2) ОСОБА_5
про стягнення 3324559,79 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду апеляційної інстанції.
У судовому засіданні 29.04.2010р. згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до 01.06.2010р..
У судовому засіданні 01.06.2010р. згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В :
10.08.2009р. до господарського суду Одеської області від ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” надійшла позовна заява до ТОВ „Дорбудтранс”, ТОВ „Орій” та ТОВ „Істок-2001” про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 17.12.2007р. №5.06/7/12 та від 26.03.2008р. №5.06/8/05 у сумі 3324559,79 грн., в тому числі: поточна заборгованість за кредитом у сумі 1684220 грн., прострочена заборгованість за кредитом у сумі 1445350 грн., прострочена заборгованість по відсотках у сумі 95374,61 грн., заборгованість по нарахованих відсотках у сумі 15615,79 грн., пеня за неналежне виконання зобов’язання за кредитом у сумі 81628,88 грн., пеня за виникнення заборгованості за простроченими відсотками у сумі 2370,51 грн..
У позові ЗАТ „Банк Петрокоммерц Україна” посилалося на те, що відповідачем –ТОВ „Дорбудтранс” (позичальник) не виконано умов кредитних договорів від 17.12.2007р. №5.06/7/12 та від 26.03.2008р. №5.06/8/05 щодо своєчасного повернення кредитних коштів згідно з графіками повернення кредиту, у зв’язку з чим станом на 30.07.2009р. заборгованість ТОВ „Дорбудтранс” перед позивачем становила 3324559,79 грн., у зв’язку з чим позивачем було направлено позичальнику та поручителям –ТОВ „Істок-2001”, ТОВ „Обрій” вимоги про оплату вказаної заборгованості. Оскільки відповідачами не було виконано умов кредитних договорів та договорів поруки, у позивача відповідно до ст. ст. 193, 198, 199 Господарського кодексу України та ст. ст. 526, 543, 553, 554, 589, 590, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України „Про заставу”, ст. ст. 24. 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, п. 1.9.1 та п. 4.1 кредитних договорів виникло право на звернення з позовом до суду для захисту порушених відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2009р. по справі №30/161-09-4048 позовну заяву ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” до ТОВ „Дорбудтранс”, ТОВ „Обрій” та ТОВ „Істок-2001” про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 17.12.2007р. №5.06/7/12 та від 26.03.2008р. №5.06/8/05 у сумі 3324559,79 грн. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.
Під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” звернулося до суду з клопотанням про заміну сторони її правонаступником у зв’язку з перейменуванням позивача у ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна”.
Також ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” подано до господарського суду Одеської області уточнення та доповнення позовних вимог, в якій просило суд стягнути солідарно в повному обсязі з усіх відповідачів разом заборгованість за кредитними договорами у сумі 3324559,79 грн. на підставі договорів поруки №5.06/7/12-4 від 17.12.2007р., №5.06/7/12-5 від 17.12.2007р., №5.06/8/05-3 від 26.03.2008р. та №5.06/8/05-2 від 26.03.2008р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.10.2009р. по справі №30/161-09-4048 (суддя Рога Н.В.) задоволено позовну заяву ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” до ТОВ „Дорбудтранс”, ТОВ „Обрій” та ТОВ „Істок-2001” про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 17.12.2007р. №5.06/7/12 та від 26.03.2008р. №5.06/8/05 у сумі 3324559,79 грн.: стягнуто солідарно в повному обсязі з ТОВ „Дорбудтранс”, ТОВ „Обрій”, ТОВ „Істок-2001” на користь ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” заборгованість у сумі 3324559,79 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 25500 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн., з тих підстав, що: 1) ТОВ „Дорбудтранс” не надано до суду доказів належного виконання умов кредитних договорів від 17.12.2007р. №5.06/7/12 та від 26.03.2008р. №5.06/8/05, вимога про стягнення з відповідачів солідарно в повному обсязі з усіх відповідачів разом заборгованості за кредитними договорами у сумі 3324559,79 грн. цілком обґрунтована, адже за умовами договорів поруки, які укладені між сторонами у справі у якості забезпечення вимог кредитора щодо сплати боржником зобов’язань за кредитними договорами, поручителі та боржник відповідають як солідарні боржники, а тому на підставі ст.ст. 525, 526, ч. 2 ст. 530, ст. 1048, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 218, 230 Господарського кодексу України позовні вимоги ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” про стягнення з відповідачів солідарно 3324559,79 грн. заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 29.12.2009р. звернулося ТОВ „Істок-2001”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2009р. по справі №30/161-09-4048, прийняти нове рішення , яким відмовити ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” у стягненні з ТОВ „Дорбудтранс”, ТОВ „Істок-2001”, ТОВ „Обрій” солідарно 3324559,79 грн., мотивуючи це тим, що при винесенні оскаржуваного рішення судом не враховано, що правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, врегульовані ст. 554 Цивільного кодексу України, де поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, крім того, ч. 3 названої статті визначено основні правила врегулювання відносин у випадку наявності множинності осіб на боці поручителя –співпоруки, зі змісту якої вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того самого зобов’язання одночасно з боку декількох осіб, однак така порука виникає на підставі її спільного надання, у формі укладення одного договору, в даному випадку було укладено два різних договори поруки: перший - між ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” та ТОВ „Істок-2001” від 17.12.2007р. № 5.06/7/12-04 та другий - між ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” та ТОВ „Обрій” від 17.12.2007р. № 5.06/7/12-5, отже поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна говорити про їхню спільну поруку. За таких обставин кредитор має право пред’явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов’язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
05.02.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” надійшли заперечення на апеляційну скаргу ТОВ „Істок-2001”, в яких позивач просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. залучено до участі у справі №30/161-09-4048 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів –ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
25.03.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від ОСОБА_5 надійшли пояснення, в якому третя особа –ОСОБА_5 повідомляє про набрання чинності рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2009р. по справі №2-10749/09, яким задоволено позов ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитним договорам від 17.12.2008р. №5.06/7/12 та від 26.03.2008р. №5.06/8/05 у розмірі 3324559,79 грн., та відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Істок-2001”, в якому третя особа просила скасувати рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2009р. по справі №30/161-09-4048.
В судовому засіданні Одеського апеляційного господарського суду, яке відбулося 15.04.2010р., представником третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –ОСОБА_5 та ОСОБА_4 –ОСОБА_3 заявлено клопотання про скасування рішення господарського суду першої інстанції та припинення провадження у справі в порядку п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду досліджено вказане клопотання та відмовлено у його задоволенні з тих підстав, що в даному випадку неможливо застосувати п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сторонами у справі №2-10749/09 Приморського районного суду м. Одеси від 07.12.2009р. були ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (позивач) та ОСОБА_5, ОСОБА_4 (відповідачі), між тим у справі господарського суду Одеської області №30/161-09-4048 залучені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в якості третіх осіб, а не відповідачів, крім того, згадане рішення у цивільній справі не є рішенням з господарського спору, що унеможливлює застосування п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2010р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ „Істок-2001” на один місяць до 05.06.2010р.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Істок - 2001”, заслухавши представників сторін та третіх осіб, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Одеської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з огляду на таке.
Як встановлено господарським судом першої інстанції, 17.12.2007р. між ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (банк) та ТОВ „Дорбудтранс” (позичальник) був укладений кредитний договір № 5.06/7/12, відповідно до умов якого банк зобов’язався надати позичальникові кредит в розмірі, що не перевищує суму кредиту (ліміт фінансування –1000000 грн.) в порядку та на умовах, які встановлені у розділах І та II договору, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути банку отриманий кредит в сумі 1000000 грн., а також сплатити відповідні проценти за ставкою 18% річних і виконати в інші зобов’язання, встановлені договором.
Пунктом 1.2.1 кредитного договору №5.06/7/12 від 17.12.2007р. встановлено, що право позичальника на отримання кредиту (траншу) в розмірі 1000000 грн. виникає з моменту виконання таких умов: - укладення між банком та позичальником, на прийнятних для банку умовах, та набрання чинності: - договору застави сваєбійної установки на базі монтажного крану на гусеничному ходу РДК –250-2, 1982 року випуску, заставною вартістю 254140 грн.; - договору застави поворотного крану на гусеничному ходу РДК-200, 1990 року випуску, заставною вартістю 101080 грн.; договору застави майнових прав на стандартний комплект навісного сваєвдавлювального обладнання СВО-750-16-1-0-01 (СВУ-В-6) згідно паспорту 204.00.00.000 ПС (без базової машини –кран РДК-250) по договору поставки №02/08 від 23.08.2007р., укладеному між позичальником та ТОВ „Тайзер-експо” на суму 7400000 російських рублів, заставною вартістю 1526990 грн.; - договору застави транспортних засобів, загальною заставною вартістю 656991грн., що належать ТОВ „Істок-2001” на праві власності; договору поруки –фінансовий поручитель –ТОВ „Істок-2001”, з метою забезпечення боргових зобов’язань позичальника за цим договором; договору поруки –фінансовий поручитель –ТОВ „Обрій”, з метою забезпечення боргових зобов’язань позичальника за цим договором; договору поруки –фінансовий поручитель –ОСОБА_4, з метою забезпечення боргових зобов’язань позичальника за цим договором; договору поруки –фінансовий поручитель –ОСОБА_5, з метою забезпечення боргових зобов’язань позичальника за цим договором; виконання умов договору, документів забезпечення та інших договорів, укладених між банком та позичальником, які мають бути виконані до надання банком кредиту –траншу, якщо такі умови будуть визначені; прийняття та узгодження банком кредитної заявки позичальника; належна сплата позичальником банку адміністративної комісії тощо.
Згідно з гр. 8 розділу І договору позичальник зобов’язався повернути банку кредит у повному обсязі 16.12.2009р., п. 1.3.1 договору встановлено графік повернення ТОВ „Дорбудтранс” кредитних коштів.
З метою забезпечення зобов’язань за кредитним договором від 17.12.2007р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (заставодержатель) та ТОВ „Дорбудтранс” (заставодавець) уклали договір застави транспортних засобів № 5.06/7/12-1 (арк. спр. 65-73 т. І), згідно з яким заставодавець передав у заставу заставодержателю майно (основні засоби), а саме: сваєбійна установка на базі крану РДК -250-2, 1982 року випуску, заводський номер 8112, кран Takraf RDK-200, 1900 випуску, серійний номер 7/4120/130, заводський номер 1189.
Відповідно до п. 1.1 договору застави вказане майно заставлено з метою забезпечення повного та своєчасного виконання кредитного договору № 5.06/7/12 від 17.12.2007р., заставлене майно оцінено сторонами в 355220 грн.
17.12.2007р. між ЗАТ „Банк Петрокоммерц–Україна” (кредитор) та ТОВ „Істок-2001” (поручитель) укладено договір поруки №5.06/7/12-4 (арк. спр. 96-98 т. І), згідно з яким поручитель зобов’язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором №5.06/7/12 від 17.12.2007р., в повному обсязі таких зобов’язань. За умовами п. 1.2. договору поруки поручителі та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що Кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.
Того ж дня, 17.12.2007р. між ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (кредитор) та ТОВ ,,Обрій” (поручитель) також було укладено договір поруки № 5.06/7/12-5, в якому сторони встановили, що поручитель зобов’язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором №5.06/7/12 від 17.12.2007р., в повному обсязі таких зобов’язань. Також у п. 1.2. договору поруки встановлено, що поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.
Такий же договір поруки №5.06/7/12-7 (на таких же умовах) було укладено й між ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” та ОСОБА_5.
25.02.2008р. між ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (банк) та ТОВ „Дорбудтранс” (позичальник) укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №5.06/7/12 від 17.12.2007р., якою внесено зміни до п. 1.2.1 договору.
26.02.2008р. між ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (банк) та ТОВ „Дорбудтранс” (позичальник) укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №5.06/7/12 від 17.12.2007р., якою змінено п. 1.2.1 договору та виключено п. 2.3.11 ст. 2 кредитного договору №5.06/7/12 від 17.02.2008р..
06.03.2008р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (банк) та ТОВ „Дорбудтранс” (позичальник) укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору №5.06/7/12 від 17.12.2007р., якою змінено гр. 13 розділу І „Базові умови кредитування та визначення” кредитного договору №5.06/7/12 від 17.02.2008р..
25.02.2008р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (заставодержатель) та ТОВ „Дорбудтранс” (заставодавець) уклали договір застави № 5.06/7/12-9, згідно з яким заставодавець передав у заставу заставодержателю майно (основні засоби), а саме: навісне сваєвдавлююче обладнання СВО-750-16-1-0І-01 з опорною плитою та комплектом пригрузів (без базової машини - рпвн РДК-250) - 1 комплект. Відповідно до п.1.1 договору застави, вказане майно заставлено з метою забезпечення повного та своєчасного виконання кредитного договору № 5.06/7/12 від 17.12.2007р. заставлене майно оцінено сторонами в 1526990 грн..
03.04.2008р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (банк) та ТОВ „Дорбудтранс” (позичальник) укладено додаткову угоду №4 до кредитного договору №5.06/7/12 від 17.12.2007р., якою змінено гр. 3 розділу І „Ліміт фінансування” кредитного договору №5.06/7/12 від 17.02.2008р., в якій вказано, що максимальна сума кредиту, якою позичальник може користуватися на підставі цього договору, складає 1776260 грн., п. 1.2.1 договору та п. 1.3 договору „Строк кредитування”.
03.04.2008р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (заставодержатель) та ТОВ „Дорбудтранс” (заставодавець) уклали договір застави № 5.06/7/12-10, за яким заставодавець передав в заставу заставодержателю майно (основні засоби), а саме: бульдозер SHANTUI SD-23, 2007р. випуску, реєстраційний номер Т4319ОД, з метою забезпечення повного та своєчасного виконання кредитного договору № 5.06/7/12 від 17.12.2007р., заставлене майно оцінено сторонами в 1036260 грн..
12.05.2008р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (банк) та ТОВ „Дорбудтранс” (позичальник) укладено додаткову угоду №5 до кредитного договору №5.06/7/12 від 17.12.2007р., якою змінено графи 1 та 13 розділу І „Базові умови кредитування”.
20.05.2008р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (банк) та ТОВ „Дорбудтранс” (позичальник) укладено додаткову угоду №6 до кредитного договору №5.06/7/12 від 17.12.2007р., якою змінено графи 10 та 14 розділу І „Базові умови кредитування”.
На виконання кредитного договору №5.06/7/12 від 17.12.2007р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” відкрило ТОВ „Дорбудтранс” кредитну лінію у розмірі 1776260 грн..
26.03.2008р. між ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (банк) та ТОВ „Дорбудтранс” (позичальник) укладено кредитний договір № 5.06/8/05, відповідно до умов якого банк зобов’язався надати позичальникові кредит у розмірі, що не перевищує суму кредиту (ліміт фінансування - якщо у графі 1 розділу І договору як тип кредитування визначено кредитну лінію) в порядку та на умовах, які встановлені у розділах І та II договору –2531824,80 грн., а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути банку отриманий кредит у сумі 2531824,80 грн., а також сплатити відповідні проценти –18% річних і виконати всі інші зобов’язання, як вони визначені у договорі.
У графі 8 розділу І договору встановлено строк повернення кредиту - 24.03.2010р., а у п. 1.3.1 договору визначено графік повернення ТОВ „Дорбудтранс” кредитних коштів.
Згідно з п. 1.2.1 договору право позичальника на отримання кредиту (траншу) в розмірі 2531824,80 грн. виникає з моменту виконання таких умов: укладення між банком та позичальником, на прийнятних для банку умовах, та набрання чинності: - договору застави екскаватору HYUNDAI, 2007 року випуску, заставною вартістю 839781 грн.; - договору застави вантажних самоскидів КАМАЗ 6520, 2008 року випуску, у кількості 5 одиниць, загальною заставною вартістю 2325000 грн.; договору поруки –фінансовий поручитель – ТОВ „Істок-2001”, з метою забезпечення боргових зобов’язань позичальника за цим договором; договору поруки –фінансовий поручитель –ТОВ „Обрій”, з метою забезпечення боргових зобов’язань позичальника за цим договором; договору поруки –фінансовий поручитель –ОСОБА_4, з метою забезпечення боргових зобов’язань позичальника за цим договором; договору поруки –фінансовий поручитель –ОСОБА_5, з метою забезпечення боргових зобов’язань позичальника за цим договором; виконання умов договору, документів забезпечення та інших договорів, укладених між банком та позичальником, які мають бути виконані до надання банком кредиту –траншу, якщо такі умови будуть визначені; прийняття та узгодження банком кредитної заявки позичальника; належна сплата позичальником банку адміністративної комісії тощо.
З метою забезпечення зобов’язань за кредитним договором №5.06/8/05 від 26.03.2008р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (заставодержатель) та ТОВ „Дорбудтранс” (заставодавець) уклали договір застави № 5.06/8/05-1, згідно з яким заставодавець передав у заставу заставодержателю майно (транспорті засоби), а саме: 5 вантажних самоскидів КАМАЗ 6520 та екскаватор HYUNDAI, загальною заставною вартістю 3164781 грн., з метою забезпечення повного та вчасного виконання кредитного договору № 5.06/8/05 від 26.03.2008р..
26.03.2008р. між ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (кредитор) та ТОВ „Істок-2001” (поручитель) укладено договір поруки № 5.06/8/05-2, згідно з яким поручитель зобов’язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором №5.06/8/05-2, в повному обсязі таких зобов’язань, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до боржника, так і до поручителя одночасно.
26.03.2008р. між ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (кредитор) та ТОВ ,,Обрій” (поручитель) укладено договір поруки №5.06/8/05-3, згідно з яким поручитель зобов’язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов’язань.
Такі ж самі поруки були укладені між ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (кредитор) та ОСОБА_4 (№5.06/8/05-4) та ОСОБА_5 (5.06/8/05-5).
02.07.2008р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (банк) та ТОВ „Дорбудтранс” (позичальник) укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №5.06/8/05 від 26.03.2008р., якою змінено графи 1, 3, 7 розділу І „Базові умови кредитування” та п. 1.2.1, 1.3 договору. Вказаною додатковою угодою збільшено ліміт фінансування до 3977000 грн..
У зв’язку з внесенням змін до кредитного договору №5.06/8/05 від 26.03.2008р. 02.07.2008р. внесено зміни сторонами й до п. п. 2.1.1-2.1.2, 2.1.6 ст. 2 договору застави №5.06/8/05-1 від 26.03.2008р..
В той же день, 02.07.2008р. між ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” (заставодержатель) та ТОВ „Дорбудтранс” (заставодавець) укладено договір застави №5.06/8/05-6, за яким заставодавець передав у заставу заставодержателю майно (технологічний транспортний засіб): екскаватор колесний марки HYUNDAI R170W-7, 2008 року випуску, заставною вартістю 832086,02 грн. з метою забезпечення повного та своєчасного виконання кредитного договору № 5.06/8/05 від 26.03.2008р..
На виконання кредитного договору №5.06/8/05 від 26.03.2008р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” відкрило ТОВ „Дорбудтранс” кредитну лінію у розмірі 2531824,80 грн., в подальшому сторонами було збільшено максимальну суму кредиту до 2977000 грн..
У зв’язку з порушенням ТОВ „Дорбудтранс” умов кредитних договорів на адресу ТОВ „Дорбудтранс”, ТОВ „Істок-2001” та ТОВ „Обрій” 11.02.2009р. та 12.02.2009р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” направило вимоги про усунення порушень кредитних договорів № 5.06/7/12 від 17.12.2007р. та № 5.06/8/05 від 26.03.2008р., однак позичальник та поручителі, в порушення умов кредитних договорів та договорів поруки не погасили прострочену заборгованість за кредитними договорами.
Вимогами №№ 1411, 1413, 1416, 1418 від 14.07.2009р. ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” запропоновано ТОВ „Дорбудтранс”, ТОВ „Істок-2001”, ТОВ „Обрій” здійснити дострокове виконання боргових зобов’язань за кредитними договорами №№ 5.06/7/12 від 17.12.2007р. та № 5.06/8/05 від 26.03.2008р, але вказані вимоги також були залишені боржником та поручителями без відповіді та задоволення.
Матеріали справи свідчать, що ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” належним чином виконало умови кредитних договорів –відкрило ТОВ „Дорбудтранс” кредитні лінії та видало грошові кошти в межах лімітів фінансування, проте ТОВ „Дорбудтранс” належним чином не виконувало умов кредитних договорів, у зв’язку з чим, станом на 30.07.2009р. загальна заборгованість ТОВ „Дорбудтранс” перед банком становила 3324559,79 грн., що стало підставою для звернення ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” до господарського суду Одеської області з позовом.
Наявність заборгованості та її розмір відповідачами визнаються.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до приписів ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником, порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, вказана норма не містить вимог щодо обов’язкового укладення одного договору з боку декількох осіб, що свідчило би про їх спільне волевиявлення про надання поруки.
Статтею 541 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання.
За ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників, солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі, солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі, виконання солідарного обов’язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Оскільки ТОВ „Істок-2001” та ТОВ „Обрій” виступили у якості поручителів за ТОВ „Дорбудтранс” перед ЗАТ „Банк Петрокоммерц-Україна”, уклавши з останнім договори поруки, кредитор має право вимагати від боржника та поручителів солідарного виконання зобов’язань боржника.
До того ж, у договорах поруки, які наявні в матеріалах справи, не встановлено окремої відповідальності поручителів за невиконання боржником зобов’язань за кредитними договорами, натомість у п. 2.5 договорів поруки сторони встановили, що поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положеннями кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за борговими зобов’язаннями, будь-яке посилання в тексті цього договору на положення кредитного договору є достатнім для виявлення волі кожної сторони щодо змісту такого посилання, укладаючи цей договір не знаходиться під впливом обману, омани, насильства, погрози, зловмисної угоди чи збігу важких обставин.
Крім того, слід відмітити, що у п. 1.2.1 кредитних договорів вказано, що право позичальника на отримання кредиту виникає з моменту укладення між банком, позичальником договорів поруки з ТОВ „Істок-2001”, ТОВ „Обрій”, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Отже поручителі ТОВ „Дорбудтранс” були обізнані щодо надання поруки за боржника банку один одним, тому їх поруку за різними договорами слід вважати спільною.
Таким чином, вищенаведеним спростовуються доводи скаржника –ТОВ „Істок 2001”, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення господарським судом першої інстанції вимог ч. 3 ст. 554 Цивільного кодексу України та як наслідок скасування рішення з цих підстав.
В графі 7 розділу І кредитних договорів встановлено, що позичальник зобов’язаний сплати банку проценти за такою ставкою : 18% річних, в разі невиконання позичальником п. 2.3.9 цього договору позичальник сплачує банку проценти за ставкою 19% річних з моменту невиконання.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ „Дорбудтранс” належним чином не виконувало умов кредитних договорів та порушило вимоги п.п.1.3.1, 1.4, 1.5 договорів, у зв’язку з чим станом на 30.07.2009р.: 1) за кредитним договором №5.06/7.12 від 17.12.2007р. заборгованість становила: а) поточна заборгованість за кредитом –493420 грн.; б)прострочена заборгованість за кредитом –448400 грн.; в) прострочена заборгованість по відсоткам –28391,18 грн.; г) заборгованість по нарахованим відсоткам –4644,60 грн.; д)пеня за неналежне виконання зобов’язань за кредитом –22646,66 грн.; е) пеня за виникнення заборгованості за простроченими відсотками –741,64 грн.;
2) за кредитним договором №5.06/8/05 від 26.03.2008р. заборгованість становила: а) поточна заборгованість за кредитом –1190800 грн.; б) прострочена заборгованість за кредитом –996950 грн.; в) прострочена заборгованість по відсотках –66983,43 грн.; г)заборгованість по нарахованих відсотках –10971,19 грн.; д) пеня за неналежне виконання зобов’язань за кредитом –58982,22 грн.; е) пеня за виникнення заборгованості за простроченими відсотками –1628,86 грн..
Дослідивши розрахунок заборгованості за кредитними договорами №5.06/7.12 від 17.12.2007р. та №5.06/8/05 від 26.03.2008р., апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених банком позовних вимог про стягнення : 1)заборгованості за кредитом, термін погашення якого не настав, у розмірі 1684220 грн.; 2) простроченої заборгованості за основною сумою кредиту в сумі –1445350 грн.; 3)заборгованості по відсоткам за користування кредитом, термін оплати яких прострочений, у розмірі 95374,61 грн.; 4) заборгованості по нарахованим відсоткам –15615,79 грн.; 5) пені за неналежне виконання зобов’язання по оплаті кредиту –81628,88 грн.; 6) пені за неналежне виконання зобов’язання по оплаті відсотків у розмірі 2370,50 грн..
ТОВ „Дорбудтранс” під час розгляду справи в господарських судах першої та апеляційної інстанцій не надано доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували належне виконання позичальником умов кредитних договорів щодо сплати заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом, а тому апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” : 1) за кредитним договором №5.06/7.12 від 17.12.2007р.: а) поточної заборгованість за кредитом –493420 грн.; б)простроченої заборгованості за кредитом –448400 грн.; в) простроченої заборгованість по відсоткам –28391,18 грн.; г) заборгованості по нарахованим відсоткам –4644,60 грн.; 2) за кредитним договором №5.06/8/05 від 26.03.2008р.: а)поточної заборгованості за кредитом –1190800 грн.; б) простроченої заборгованості за кредитом –996950 грн.; в)простроченої заборгованості по відсотках –66983,43 грн.; г)заборгованості по нарахованих відсотках –10971,19 грн..
Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання боржником умов кредитних договорів, банком цілком правомірно нараховано пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за кредитними договорами, яка передбачена чинним законодавством та п. 4.1 договорів.
Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.1 кредитних договорів сторони встановили, що за невиконання та/чи неналежне виконання боргових зобов’язань у сумі, порядку та у строки, що визначені договором, позичальник зобов’язаний сплатити банку (на вимогу банку) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов’язання за кожний день прострочення, пеня сплачується додатково до прострочених сум, пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, який на думку колегії суддів, є цілком обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарським судом цілком правомірно задоволені позовні вимоги ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна” та стягнуто з відповідачів солідарно: 1) пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором №5.06/7/12 від 17.12.2007р. (несвоєчасну оплату заборгованості) у розмірі 22646,66 грн.; 2) пеню за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором №5.06/7/12 від 17.12.2007р. у розмірі 741,64 грн.; 3) пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором №5.06/8/05 від 26.02.2008р. (несвоєчасну сплату заборгованості) у розмірі 58982,22 грн.; е) пеню за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором за кредитним договором №5.06/8/05 від 26.02.2008р. у сумі 1628,86 грн..
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржене судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, для його зміни чи скасування відсутні.
На підставі вищенаведеного, оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2009р. по справі №30/161-09-4048 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 –103, 105 ГПК України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2009р. залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: М.А. Мишкіна
Суддя: М.В. Сидоренко
Суддя: Н.Б. Таценко