ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.06.2010 року Справа № 04-06/37-1/17-8/17
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Журавльової Л.І.
суддів: Бойченка К.І.
Семендяєвої І.В.
За участю секретаря
судового засідання: Міхальчук О.А.
та
представників сторін:
від позивача: повноважний та компетентний представник
в судове засідання не прибув;
від відповідача: ОСОБА_3, представник за довіреністю №343
від 15.02.10;
ОСОБА_4, представник за довіреністю №343
від 15.02.10;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5
ОСОБА_6, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 19.03.10 (підписане 22.03.10)
у справі №04-06/37-1/17-8/17 (суддя Середа Г.М.)
за позовом: Відкритого акціонерного товариства
„Дванадцятий Київський авторемонтний
завод”, м. Київ
до відповідача: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5
ОСОБА_6, м. Луганськ
про стягнення 64186 грн. 58 коп.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство „Дванадцятий Київський авторемонтний завод” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.08.09 по 31.10.09 у сумі 27139 грн. 71 коп., заборгованості з відшкодування вартості фактично спожитих комунальних послуг за період з 01.08.09 по 30.09.09 у сумі 1700 грн. 20 коп., пені за прострочення сплати передбачених договором платежів за період з 06.08.09 по 16.12.09 у сумі 1644 грн. 30 коп., інфляційних нарахувань за період з 01.09.09 по 16.12.09 у сумі 893 грн. 99 коп., 3% річних за період з 06.08.09 по 16.12.09 у сумі 240 грн. 94 коп., штрафу у розмірі 5% від річної орендної плати у сумі 5427 грн. 94 коп. та неустойки за період з 02.11.09 по 16.12.09 у сумі 27139 грн. 50 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 19.03.10 у справі №04-06/37-1/17-8/17 (суддя Середа А.П.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Відкритого акціонерного товариства „Дванадцятий Київський авторемонтний завод” основний борг з орендної плати у сумі 28839 грн. 91 коп., пеню у сумі 1644 грн. 30 коп., інфляційні нарахування у сумі 893 грн. 99 коп., 3% річних у сумі 240 грн. 94 коп., штраф у сумі 5427 грн. 94 коп., неустойку у сумі 27139 грн. 50 коп.
Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.
Посилаючись на ч.1-2 ст.11, ч.1-2 ст.203, ч.1 ст.626, ст.629 Цивільного кодексу України, ч.1-2 ст.180 Господарського кодексу України, суд зазначив, що відповідач уклавши договір №К-210709/о-1 від 21.07.09 в подальшому не оспорив жодного його положення, тобто визнав його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
З посиланням на ч.1 ст.509, ст.ст. 525, 526, ч.1, 3 ст. 549, ч.1, 2 ст.623, ст.624, ст.762 Цивільного кодексу України судом вказано, що орендар припустився порушення умов договору шляхом несплати орендної плати та невідшкодування комунальних платежів, а також порушенням порядку повернення орендованого майна.
Судом зазначено, що позивач при визначенні сум інфляційних нарахувань, 3% річних, пені дотримався вимог чинного законодавства.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у вигляді подвійної орендної плати за період з 02.11.09 по 16.12.09 суд зазначив, що вона відповідає ст.785 Цивільного кодексу України та умовам пунктів 2.2.18 та 4.3 укладеного між сторонами договору оренди.
Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 19.03.10 у справі №04-06/37-1/17-8/17, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою від 01.04.10, якою просить суд скасувати частково рішення господарського суду Луганської області від 19.03.10 по справі №04-06/37-1/17-8/17 у частині стягнення з відповідача неустойки у сумі 27139 грн. 50 коп., штрафу у сумі 5427 грн. 94 коп., пені у сумі 822 грн. 15 коп.
Заявник вважає, що суд при розгляді справи порушив норми матеріального та процесуального права.
Скаржником зазначено, що судом не взято до уваги, що відповідач звільнив приміщення у вересні 2009 року, що підтверджується договором піднайму з Приватним підприємством „Артон” та гарантійним листом про сплату орендної плати за серпень-вересень 2009 року.
На думку скаржника норми ч.1, 4, 6 ст.231, ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” є спеціальними в порівнянні з нормою ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, тому при визначенні розміру відповідальності за невиконання грошових зобов’язань пріоритет мають норми закону, а ні положення пункту договору.
Судом не було прийнято до уваги, що відповідач був змушений укласти цей договір на невигідних для нього умовах.
Відзивом на апеляційну скаргу №72 від 13.04.09 позивач не погоджується з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі та просить залишити рішення господарського суду Луганської області від 19.03.10 у справі №04-06/37-1/17-8/17 без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Позивач зазначає, що апеляційна скарга не містить обґрунтованих посилань на матеріали справи, як на підставу перегляду рішення.
Посилаючись на ст.627 Цивільного кодексу України позивач зазначив, що твердження відповідача про те, що він змушений був укласти договір на невигідних для нього умовах є безпідставними, оскільки не може бути доведено відповідачем.
Господарським судом встановлений факт порушення відповідачем його зобов’язання за договором оренди та як наслідок обґрунтованість застосування штрафних санкцій.
Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.04.10 у справі №04-06/37-1/17-8/17 для розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Луганської області від 19.03.10, керуючись ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. –судді –головуючого, суддів –Бойченка К.І., Парамонової Т.Ф.
Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 07.04.10 апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 була прийнята до провадження та розгляд призначений на 29.04.10.
Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 26.04.10 виключено із складу судової колегії по розгляду апеляційної скарги суддю Бойченко К.І., суддю Парамонову Т.Ф. та введено до складу колегії суддю Баннову Т.М., суддю Семендяєву І.В.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 17.05.10 виключено із складу судової колегії по розгляду апеляційної скарги суддю Баннову Т.М. та введено до складу колегії суддю Бойченка К.І.
Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
Неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду за матеріалами наявними у справі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 19.03.10 у справі №04-06/37-1/17-8/17 слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідні положення встановлені ст.173 Господарського кодексу України.
Статтею 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.
До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
З матеріалів справи вбачається, що 21.07.09 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди (піднайму) нежитлового приміщення №К-210709/о-1, відповідно п.1.1 якого орендодавець передає орендарю у строкове платне користування на строк, зазначений у п.5.1 цього договору, без права викупу, частину №29 нежитлового приміщення №1 загальною площею 137,8 кв.м, яке розташоване на 1-му поверху у будівлі літ. „А-1” за адресою: місто Київ, вул. Костянтинівська, 73, при цьому технічний стан та інші характеристики вищезгаданого приміщення зафіксовані у акті приймання-передачі та повністю задовольняють вимоги орендаря і відповідають призначенню приміщення, предмет цього договору передано орендарю з метою використання під розміщення виробництва орендаря (п.1.7).
Орендодавець поставив орендаря до відома про те, що орендоване приміщення перебуває у нього в оренді за договором оренди №22-05/О від 22.05.09 року (п.1.2).
Орендоване приміщення відповідач отримав 21.07.09, що підтверджується актом приймання-передачі.
За умовами п.2.2.13, п.2.2.15 договору орендар зобов’язаний сплачувати своєчасно та у повному обсязі орендну плату та інші платежі за цим договором, відшкодовувати орендодавцю витрати за користування орендарем комунальними послугами (електроенергією, водопостачанням тощо).
Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що щомісячний розмір орендної плати становить 9046 грн. 57 коп. (з ПДВ), яка повинна бути сплачена не пізніше 5-го числа поточного місяця безготівковим платежем (п.3.3), до неї не входить вартість комунальних послуг, які щомісяця відшкодовуються орендарем додатково, виходячи з обсягів їх фактичного споживання (п.3.2), при цьому вони повинні бути сплачені не пізніше 5-го числа кожного місяця безготівковим платежем (п.3.3). Орендодавець зобов’язаний у перший день поточного місяця виставити орендарю рахунки про сплату орендної плати, а у останній день поточного місяця –рахунки на оплату спожитих комунальних послуг (п.3.3).
Орендодавець має право в односторонньому порядку щоквартально переглядати розмір орендної плати у разі зростання індексу інфляції, тарифів на комунальні послуги, змін, пов’язаних з податковою політикою держави, внаслідок чого змінюється розмір орендної плати за цим договором. Відповідно до п.3.4 договору визначено і інші підстави для перегляду рівня ставки місячної орендної плати.
Орендна плата нараховується та сплачується з дати підписання акту приймання-передачі приміщення в оренду до дня фактичного повернення приміщення орендодавцю за актом приймання-передачі приміщення або до дати припинення (розірвання) договору у судовому порядку або у порядку, передбаченому цим договором (п.3.5).
Орендар зобов’язаний впродовж 30 днів після підписання даного договору в якості забезпечення виконання зобов’язань за ним додатково сплатити гарантійний платіж у сумі, що дорівнює сумі, вказаній у п.3.1 цього договору (п.3.6).
Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення сплати орендарем передбачених цим договором платежів (повністю або частково) орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов’язаний сплатити на його користь пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, за весь час прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. У випадку прострочення орендарем сплати, передбачених цим договором платежів (повністю або частково) більше, ніж на 30 календарних днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф у розмірі 5% від річної орендної плати (п.4.1).
Несплата орендної плати (або відшкодування вартості комунальних послуг) протягом одного місяця з дня закінчення строку платежу надає орендодавцю право відключити інженерні мережі та обладнання об’єктів енерго- та водопостачання в орендованому приміщенні до моменту надходження таких платежів на рахунок орендодавця, без відшкодування будь-яких збитків з боку орендодавця (п.4.2).
Якщо орендар не виконує обов’язку щодо повернення приміщення в обумовлений цим договором строк, він додатково сплачує на користь орендодавця неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожен день прострочення та, крім того, відшкодовує орендодавцю збитки, заподіяні затримкою повернення (п.4.3).
Орендар не звільняється від сплати орендної плати у разі звільнення приміщення без підписання акту приймання-передачі, крім випадків, передбачених цим договором або законодавством України, коли цей договір припиняється (розривається) без складення акту приймання-передачі (п.4.9).
Закінчення строку дії або розірвання договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, що мали місце у період його дії (п.4.11).
Договір набуває чинності з 21.07.09 та діє до 31.10.09 включно (п.5.1).
Цей договір припиняється внаслідок закінчення строку його дії або достроково за згодою сторін, а також у інших випадках, передбачених договором (п.6.1).
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідачем зобов’язання за договором щодо сплати орендної плати не виконано та утворилась заборгованість за період з 01.08.09 по 31.10.09 в сумі 28839 грн. 91 коп.
Позивачем відповідно до п.4.1 договору перерахована пеня в сумі 1644 грн. 30 коп. за період з 06.08.09 по 16.12.09, штраф в сумі 5427 грн. 94 коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем вірно нараховані інфляційні нарахування в сумі 893 грн. 99 коп. та 3% річних в сумі 240 грн. 94 коп.
Згідно із ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Позивач нарахував неустойку в сумі 27139 грн. 50 коп.
Відповідачем не доведено суду щодо прийняття належних заходів щодо передачі орендованого приміщення позивачу, відсутні письмові звернення до позивача, докази прийняття заходів щодо виконання умов договору.
Посилання скаржника на укладення договору піднайму з Приватним підприємством „Артон” не свідчить про звільнення орендованого приміщення.
Місцевим господарським судом вірно зроблено висновок, що позовні вимоги ґрунтуються на договорі, фактичних обставинах справи та чинному законодавстві.
За таких обставин, місцевим господарським судом вірно позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Відкритого акціонерного товариства „Дванадцятий Київський авторемонтний завод” основний борг з орендної плати у сумі 28839 грн. 91 коп., пеню у сумі 1644 грн. 30 коп., інфляційні нарахування у сумі 893 грн. 99 коп., 3% річних у сумі 240 грн. 94 коп., штраф у сумі 5427 грн. 94 коп., неустойку у сумі 27139 грн. 50 коп.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати вірно покладено на відповідача.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин, відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” Фізичній особі–підприємцю ОСОБА_5 слід повернути державне мито в сумі 153 грн. 99 коп., що зайве сплачене квитанцією № 00466 від 01.04.2010.
Керуючись ст.ст.49, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Луганської області від 19 березня 2010 року у справі №04-06/37-1/17-8/17 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 19 березня 2010 року у справі №04-06/37-1/17-8/17 залишити без змін.
3. Повернути Фізичній особі–підприємцю ОСОБА_5, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 державне мито в сумі 153 грн. 99 коп., що зайве сплачене квитанцією №00466 від 01.04.2010, яка знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І. Журавльова
Суддя К.І. Бойченко
Суддя І.В. Семендяєва