Справа 22ц-6811
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції АндрюшинаЛ.А.
Доповідач Висоцька B.C.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2009 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого Висоцької B.C.,
суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В. при секретарі Шатун Л.В.
За участю представника позивача Власенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк (далі ЗАТ КБ) «Приватбанк» в особі Донецької філії до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційної скаргою ЗАТ КБ «Приватбанк» на рішення Центрально - Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 червня 2009 року
ВСТАНОВИВ
У жовтні 2008 року ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з будинку зі зняттям з реєстрації, посилаючись на наступне.
4 грудня 2007 року позивач уклав з ЗАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір № DOM7GA00000031 (далі - договір), згідно з яким банк надав кредит 15000 доларів США строком до 4 грудня 2017 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банк уклав з відповідачем договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно - будинок, розташований АДРЕСА_1. Свої зобов'язання банк виконав повністю.
В порушення умов кредитного договору відповідач не виконав свої обов'язки , і з урахуванням уточнених позовних вимог, станом на 20 січня 2009 року заборгованість відповідача становить: основний борг 14 980, 53 доларів США; відсотки 1577, 78 доларів США; комісія 360 доларів США; пеня - 657, 04 доларів США. Звернення стягнення на переданий в іпотеку жилий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців зі зняттям з реєстрації. Просили стягнути суми заборгованості за договором, виселити ОСОБА_23 будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку та стягнути з відповідача на їх користь понесені судові витрати на інформаціїно -технічне забезпечення розгляду справи 30 грн. та судовий збір 794, 08 грн.
Заочним рішенням Центрально - Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 червня 2009 року задоволені позовні вимоги ЗАТ КБ «Приватбанк» частково: в рахунок погашення заборгованості за кредитним
договором звернено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими спорудами, розташований АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 шляхом застосування процедури продажу вказаного предмету іпотеки, з наданням ЗАТ КБ «Приватбанк» права на укладання від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням ЗАТ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» судовий збір в розмірі 794, 08 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позову скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.
Позивач зазначив, що ухвалене рішення суперечить вимогам Закону України «Про іпотеку», відповідно до якого одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя може винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок. Вважає, що відповідач також підлягав зняттю з реєстрації.
В решті рішення суду не оскаржується.
Представник позивача ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився. Відповідно до ч. ст. 77 ІДПК України він вважається повідомленим належним чином.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині відмови у виселенні з житлового будинку, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
З обставин справи вбачається , що 4 грудня 2007 року позивач уклав з ЗАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір № DOM7GA00000031 (далі - договір), згідно з яким банк надав кредит 15000 доларів США строком до 4 грудня 2017 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с.6-8).
У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та відповідачем 5 грудня 2007 року було укладено договір іпотеки № 182, предметом якого є будинок № 440 по вул. Чернишевського у м. Макіївка Донецької області, що належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 5 жовтня 2007 року ( а.с. 9-12). Відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, має заборгованість по договору станом на 20 січня 2009 року: основний борг 14 980, 53 доларів США; відсотки 1577, 78 доларів США; комісія 360 доларів США; пеня -657, 04 доларів США (а.с.5).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про виселення, суд виходив з норми ч.3 ст.109 ЖК України, не навів відповідних мотивів прийнятого рішення. Проте з таким висновком погодитися не можна.
Суд першої інстанції не врахував, що правовідносини сторін регулюються також ч .2 ст.39 Законом України «Про іпотеку».
Відповідно до зазначеної норми одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Відповідно з ч.3 ст.109 ЖК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передане в іпотеку житлову приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
При задоволенні позовних вимог про виселення відповідача з будинку, апеляційним судом враховується, як письмова вимога позивача про виселення, його позовна заява, з якою позивач звернувся до суду 7 жовтня 2008 року, після отримання копії якої пройшло більш ніж один місяць. Про наявність позову, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся у встановленому законом порядку (а.с.53, 63).
Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Тому на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог про виселення.
Доводи апеляційної скарги в частині скасування рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про зняття з реєстрації не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Зняття з реєстраційного обліку покладено на відділи у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України.
Таким чином, ухвалене по справ рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення і є остаточним рішенням, на підставі якого відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України зобов'язаний зняти відповідача з реєстрації. За таким підстав апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.303-316 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Центрально - Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 червня 2009 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову про виселення.
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про виселення задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В частині відмови в позові про зняття з реєстрації ОСОБА_2 рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням.