Справа № 22ц-7777

Головуючий 1 інстанції Куція Є.М.

Категорія 32

Доповідач Висоцька B.C.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня    2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуючого     Висоцької B.C.

суддів Біляєвої О.М.,   Осипчук О.В.

при секретарі     ШАТУН Л.В. за участю представника відповідача ТИМОЩУК Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 27 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до  відділення     виконавчої дирекції Фонду  соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Єнакієве (далі Фонд) Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 27 липня 2009 року позов ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди був задоволений частково, на користь позивача з відповідача було стягнуто моральну шкоду у розмірі 16 500 гривень.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області просить скасувати   рішення суду,

відмовити в стягненні моральної шкоди, оскільки висновком МСЕК не встановлений факт спричинення позивачу моральної шкоди, позивач не надав суду доказів завдання йому моральної шкоди, на момент розгляду справи відсутні правові норми, які передбачають право потерпілих на відшкодування моральної шкоди.

В   судовому засіданні   представник   відповідача      Тимощук Н.І. підтримала скаргу.

Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, надіслав телеграму з проханням розглядати справу в його відсутність за станом здоров'я, просив скаргу відхилити.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що позивачу завдано моральну шкоду професійним захворюванням: він не може вести звичайний спосіб життя, порушені його нормальні життєві зв"язки, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Оскільки по справі встановлено втрату позивачем 55 % професійної працездатності, суд визначив та стягнув із відповідача 16 500 грн. моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які діяли на час виниклих правовідносин, на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов"язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності' факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості під землею, під впливом систематичного і тривалого впливу шкідливих факторів, що властиві вугільній промисловості, у нього розвилося професійне захворювання - хронічний бронхіт, встановлено в 1995 році, та антракосілікатоз, яке вперше встановлено в травні 2001 року. Відповідно до висновку МСЕК від 20 травня 2002 року позивачу встановлена стійка втрата працездатності 70% безстроково, з яких повтоно 15% за хронічним бронхітом, 55% - вперше у зв'язку з антракосілікатозом , та 2-я група інвалідності (а.с.8).

Згідно історії хвороби в зв"язку з професійним захворюванням позивач неодноразово проходив курс стаціонарного та амбулаторного лікування, відчуває фізичний біль (а.с. 9 -15).

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування моральну шкоди, заподіяної здоров"ю, за нормами Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Доводи апеляційної скарги про відсутність у справі висновку МСЕК про завдання моральної шкоди позивачу не відповідають вимогам п.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно з яким моральна (немайнова) шкода відшкодовується потерпілому за його заявою з викладом характеру заподіяної моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів лише у тому випадку, коли потерпілому не була спричинена втрата професійної працездатності.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував, що професійним захворюванням позивачу завданий фізичний біль, він не може вести звичайний спосіб життя, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв"язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя й з дотриманням вимог ч.3 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 16 500 грн. та навів в рішенні відповідні мотиви стягнення саме такого розміру.

Визначена судом сума відповідає характеру та ступеню моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи та підстав для її зменшення не вбачається.

Доводи відповідача про те, що стягнення моральної шкоди з 1.01.2007 року було припинено незалежно від часу настання страхового випадку, а з 1 січня 2008 року відшкодування Фондом  моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей припинено незалежно від часу настання страхового випадку, неспроможні.

Право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК. Судом встановлено, що втрата 55% професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням була вперше встановлена позивачу висновком МСЕК від 20 травня 2002 року.

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" так і Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Також відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної сили у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність.

Норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Єнакієве   Донецької області відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 27 липня 2009 року  залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може  бути подана протягом двох місяців  з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.