Справа № 7115                                            

Головуючий у 1 інстанції Карпенко О.М.

Категорія 24

Доповідач Лук'янова С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лоленко А.В.

суддів Лук'янової С.В., Солодовник О.Ф.

при секретарі Косюга Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до Відкритого акціонерного товариства «Донецькоблгаз» про визнання незаконними дій та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивачки, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

В апеляційній сказі позивачка ставить питання про скасування рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 червня 2009 року і ухвалення нового рішення про задоволення її позову через невідповідність висновків суду обставинам і матеріалам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Предметом позову є визнання неправомірними дій відповідача при нарахуванні їй за споживання газу за нормами споживання за період з 5 січня по25 березня 2007 року в сумі 2519 грн. 45 коп.; визнання недійсними і такими, що не підлягають оплаті, акту-претензії та повідомлення про нарахування сум.

Висновок суду про те, що до пред'явлення газопостачальником позову про стягнення заборгованості за поставлений газ споживачу не надано права оспорювати в судовому порядку законність її нарахування, є неправильним, оскільки суд не врахував, що позовною вимогою є визнання неправомірними дій відповідача при нарахуванні їй за споживання газу за нормами споживання за період з 5 січня по25 березня 2007 року в сумі 2519 грн. 45 коп.

Суд не взяв до уваги, що внаслідок цього незаконного нарахування відповідач має твердий намір припинити газопостачання в її будинок. Це підтверджується як фактом припинення газопостачання 10 липня 2007 року, так і повторною спробою припинити газопостачання 30 серпня 2007 року. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив цей намір відповідача.

Тому вона вважає, що визнання незаконними дій відповідача про безпідставне нарахування додаткових сум, визнання акту-претензії і повідомлень про нарахування сум

такими, що не підлягають оплаті та недійсними, є способом захисту її права на безперервне споживання природного газу.

Спричинення моральної шкоди вона пов'язує з незаконним припиненням відповідачем газопостачання. Відповідач безпідставно, з порушенням вимог законодавства припинив постачання газу в її будинок.

Неправильним є висновок суду про відмову у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди через те, що ці вимоги не грунтуються на законі. Цей висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Через протиправні дії відповідача значно погіршився стан її здоров'я, що підтверджується довідками станції швидкої допомоги.

Суд не дослідив обставини про те, що демонтаж лічильника газу був проведений без її участі, оскільки вона виходила із приміщення, де знаходився лічильник, і тому не підписала акт від 26 березня 2007 року. Вона відмовилася підписати акт також через те, що була відсутня при пакуванні лічильника у тару та його опечатуванні. В актах не вказано коли саме буде проведена експертиза і це позбавило її можливості бути присутньою при проведенні експертизи. Акт у порушення п.8.7. договору підписаний одним представником відповідача, а від її імені підпис зроблений невідомою особою (а.с.415-421).

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки підтримав доводи апеляційної скарги; представник відповідача не з'явився в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 4 червня 2009 року відмовлено у задоволенні позову.

Цим рішенням встановлено, що позивачка є власницею будинку АДРЕСА_1; 12 грудня 2006 року між сторонами укладений договір про надання послуг з газопостачання.

26 березня 2007 року представником відповідача складений акт про демонтаж лічильника газу в будинку позивачки для проведення експертизи та держповірки; акт підписаний сторонами.

26 березня 2007 року складений акт про виявлене порушення: пломба на суматорі не відповідає пломбі заводу-виробника.

26 березня 2007 року складений акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи - направлення лічильника на експертизу у ГАЗ Сервіс міста Макіївки.

З квітня 2007 року проведена експертиза побутового лічильника газу, який належить позивачці, , яка виявила спеціальне ушкодження: здійснювалося втручання в лічильник, суматор підлягає заміні.

Згідно з актом від 11 квітня 2007 року і протоколу від 12 квітня 2007 року проведена заміна суматора в лічильнику та відремонтований лічильник придатний до експлуатації.

19 квітня 2007 року відремонтований лічильник був встановлений в будинку позивачки замість резервного.

28 квітня 2007 року відповідачем на підставі акту технічної експертизи нараховані збитки і складений акт-претензія на суму 2519 грн. 45 коп., який вручений позивачці 10 липня 2007 року. Потім був проведений перерахунок завданих збитків у відповідності до п.10 Правил надання населенню послуг з газопостачання (з відповідними змінами) у розмірі 4904 трн. 71 коп. про що позивачка повідомлена 14 серпня 2007 року.

11 травня 2007 року позивачка сплатила 66 грн. 38 коп. за зняття і установку лічильника, 114 грн. 57 коп. за проведення експертизи лічильника, 122 грн. 78 коп. за ремонт лічильника.

Позивачці неодноразово надсилалися повідомлення про наявність у неї боргу за газопостачання, в яких позивачка попереджалася про припинення подачі газу.

Суд прийшов до висновку, що лист про заборгованість за послуги з газопостачання і попередження про можливе відключення від газопостачання у разі непогашення заборгованості, надіслані відповідачем позивачці, не встановлюють для останньої будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити зазначену суму заборгованості, і є різновидом претензії; у разі несплати вказаної у листі суми заборгованості за відновленням свого порушеного права до суду може звернутися газопостачальник, який надав послугу з газопостачання. Таким чином, до пред'явлення газопостачальником позову про стягнення зі споживача заборгованості за поставлений газ споживачу не надано право оспорювати в судовому порядку законність її нарахування.

Суд прийшов до висновку, що факт направлення відповідачем позивачці попереджень і повідомлень про наявність заборгованості і можливе відключення від газопостачання не порушує права позивачки і тому її вимоги про відшкодування моральної шкоди не ґрунтуються на законі (а.с.408-410).

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивачка неодноразово змінювала підстави і предмет позову (а.с.4-5, 47-48, 132, 149-150, 253-259, 322-325).

Останній варіант позовних вимог є: визнати незаконними дії відповідача при нарахуванні позивачці суми по нормі споживання газу за період з 5 січня по 25 березня 2007 року на суму 2519 грн. 45 коп.; визнати акт-претензію №484 від 28 квітня 2007 року, складений відповідачем відносно позивачки, про нарахування до сплати суму у розмірі 2519 грн. 45 коп. такою, що не підлягає оплаті та недійсною; визнати такими, що не підлягають оплаті та недійсними складені відповідачем відносно позивачки повідомлення і попередження про нарахування до сплати сум: повідомлення від 10 жовтня 2007 року на суму 2656 грн. 39 коп., від 16 липня 2007 року - 2656 грн. 39 коп., від 3 серпня 2007 року - 4608 грн. 71 грн., від 7 грудня 2007 року - 4904 грн. 71 коп., від 9 січня 2008 року - 5302 грн. 16 коп., від 11 січня 2008 року - 5302 грн. 16 коп., від 5 лютого 2008 року -5814 грн. 39 коп., від 12 березня 2008 року - 6271 грн. 2 коп., від 16 квітня 2008 року -6529 грн. 80 коп., від 7 травня 2008 року - 5231 грн. 27 коп.; стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди на користь позивачки 7 тисяч гривень (а.с.322-325).

Із вказаних предмету і підстав позову вбачається, що предметом спору є правомірність дій відповідача: по нарахуванню суми за користування газом не за лічильником, а за нормою споживання; у зв'язку із складанням відповідачем акту-претензії про нарахування до сплати 2519 грн. 45 коп. та направленням позивачці повідомлень і попереджень про нарахування певних сум.

Згідно з вимогами ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться   поновлення   (визнання)   порушених   (оспорюваних)   прав   та   вплив   на

правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений у ст.16 ЦК України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що нарахування відповідачем позивачці суми по нормі споживання газу, складання відповідачем акту-претензії №484 від 28 квітня 2007 року про нарахування до сплати певної суми, направлення відповідачем позивачці повідомлень і попереджень про нарахування до сплати певних сум, не встановлюють для позивачки будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити вказану суму заборгованості і є різновидом претензії; оскарження цих дій відповідача не передбачено діючим законодавством, оскільки вимоги про стягнення вказаних в акті-претензії або повідомленнях сум відповідачем до позивачки не пред'явлені.

Суд розглянув позов в межах заявлених позовних вимог у згідно зі ст.11 ЦПК України передбачає, яка передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Довід апеляційної скарги про те, що суд не дослідив обставин справи про демонтаж лічильника газу, про її відмову підписати акт від 26 березня 2007 року, не заслуговує на увагу, оскільки суд розглянув справу в межах заявлених позивачкою вимог (а.с.322-325).

Матеріали справи підтверджують, що постачання газу в будинок позивачки було припинено 10 липня 2007 року і в цей же день відновлено (а.с.12); ця обставина підтверджується і первинною позовною заявою (а.с.4-5). Тому апеляційний суд вважає безпідставним довід апеляційної скарги про відсутність у суду першої інстанції підстав для відмови у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди. Позивачкою не надані докази у підтвердження причинного зв'язку погіршення стану її здоров'я з відключенням і поновленням газопостачання у її будинок.

Враховуючи викладене у сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обгрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування або зміни рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись  ст.ст.   303,     307  ч.1   п.1,   308,   315   ЦПК  України,   апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 червня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.