Справа № 22ц-5567

Головуючий у 1 інстанції Челюбєєв Є.В.

Категорія 34

Доповідач Висоцька B.C.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

10 вересня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області

В складі головуючого      ВИСОЦЬКОЇ B.C.

Суддів БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.

При секретарі     ГОЛУБЦОВІ A.M. За участю

Позивача ОСОБА_1

Представника позивача ОСОБА_2.

Представників відповідачів Субічева А.І., Храпача С.М. Розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дзержинського комунального підприємства (далі - ДКП) «Дзержинськжитлосервіс», Дзержинської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційної скаргою ДКП «Дзержинськжитлосервіс» на рішення Дзержинького міського суду Донецької області від   17 квітня 2009 року ВСТАНОВИВ Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 17 квітня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Стягнуто з ДКП «Дзержинськжитлосервіс» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 16 162, 11 грн.; на відшкодування моральної шкоди - 1000 грн., 161, 61 грн. повернення судового збору; 30 грн. витрати на інформаційно -технічне забезпечення справи. В решті, позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач ДКП «Дзержинськжитлосервіс» просить рішення скасувати, повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідач зазначив, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з них суму матеріальної шкоди, оскільки вина їх в затопленні квартири позивачки відсутня. Визнають, що квартира, розташована над квартирою позивачки була вільна, підлягала розподілу, вхідні двері були забиті цвяхами, тобто вони приймали заходи до збереження квартири. Постановою міліції про відмову в порушенні кримінальної справи підтверджено, що невідома особа проникла до квартири, звідки викрала радіатор опалення. Суд не врахував, що вільного доступу до квартири не було.

Крім того, суд не врахував, що сума матеріальної шкоди визначена не висновком експерту, а попереднім кошторисом приватного підприємця ОСОБА_5, яка лише займається ремонтом квартир і не має повноважень для оцінки майна.

В судовому        засіданні        представник        відповідача        ДКП «Дзержинськжитлосервіс»   Субічев А.І. підтримав скаргу.

Представник Дзержинської міської ради Храпач С.М. просив апеляційну скаргу задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили її відхилили, рішення залишити без змін.

Апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 24 ЖК України для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.

Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1. 12 березня 2008 року квартира позивачки була залита гарячою водою з квартири, що знаходиться поверхом вище. Причиною залиття квартири стало викрадення радіатору невідомими особами з квартири АДРЕСА_2. Внаслідок залиття квартири були пошкоджені шпалери, обсипалася штукатурка зі стелі, пошкоджена підлога, залиті меблі, побутова техніка, одяг тощо. Згідно до кошторису вартість ремонтно - встановлювальних робіт, пов'язаних з залиттям квартири складає 16162, 11 грн. (а.с. 11-13).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що затоплення квартири позивача сталося з вини відповідача, який відповідно до норм ст. 24 ЖК України не забезпечив схоронність житлового фонду і належне його використання. Суд також виходив з вимог ст.1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Суд вважав доведеним, що позивачці також завдано моральної шкоди.

Висновок суду узгоджується з матеріалами справи,    підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні, а саме:

Довідкою ДКП «Дзержинськжитлосервіс» про те, що квартира АДРЕСА_2 є вільною та знаходиться на їх балансі;

•   -     актами обстеження квартири позивача від 12 березня 2008 року (а.с. 10), від 13 березня 2009 року (а.с.9), відповідно до яких встановлено факт залиття водою  з квартири 7 через відсутність радіатору;

•   -     поясненнями допитаних судом свідків ОСОБА_3., ОСОБА_7

•   -     копією особового рахунку, з якого вбачається, що ОСОБА_1 основним наймачем квартири, що надає їй право вимагати відшкодування шкоди (а.с.7-8);

•   -     кошторисом ремонтно - будівельних робіт, виконаний спеціалістом   (а.с. 11 - 12);

- товарним чеком про фактично понесені витрати (а.с. 10а).

Зазначені докази спростовують доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини ДКП «Дзержинськжитлосервіс»   в завданні шкоди.

Враховуючи викладене і оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, апеляційний суд визнає за встановлене, що матеріальна шкода в сумі 16 162, 11 грн. заподіяна позивачу внаслідок затоплення квартири, що сталася з вини відповідача ДКП «Дзержинськжитлосервіс», між діями якого і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, тому суд першої інстанції правильно поклав обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди на цього відповідача.

Відповідачі не доказали, що шкода завдана не з їх вини, тому вони не можуть бути звільнені від її відшкодування.

При встановленні фактів і ухвалення рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права.

Висновок суду про підставність вимог позивача про завдання їй моральної шкоди ґрунтується на законі ( ч.1 ст.1167 ЦК України) та підтверджується наведеними судом доказами.

Стягнутий судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди 1000 грн. відповідає характеру та обсягу страждань, яких зазнала позивачка, порушення звичайного стану життя, характеру немайнових витрат та враховані конкретні обставини. Суд першої інстанції виходив із засад розумності, виваженості та справедливості та навів мотиви стягнення конкретної суми на відшкодування моральної шкоди. Підстав для відмови у відшкодуванні моральної шкоди або зменшення розміру не вбачається.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що вільного доступу до квартири АДРЕСА_2 не було, спростовується поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які підтвердили, що вхідні двері були прикриті на цвях, який можна було відігнути і вільно зайти в квартиру. Поясненнями свідка ОСОБА_8, актами вуличного комітету (а.с.34-35) підтверджено, що мешканці міста неодноразово зверталися до житлового органу з заявами щодо прийняття заходів до збереження вільних квартир. Квартира АДРЕСА_2 була заселена відповідно до рішення виконкому №127 від 16 квітня 2008 року (а.с. 112-113), тобто після затоплення.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що відсутні нормативні акти, які регулюють збереження вільного житла, неспроможні, оскільки основним завданням житлового органу є забезпечення збереження житлового органу, а обраний  житловим органом спосіб не забезпечив збереження квартири.

Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки радіатора за відсутністю складу злочину (а.с.31) не може бути підставою для звільнення від відшкодування шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що кошторис ремонтно - будівельних робіт виконано не експертом, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки особа, яка його виконала є підприємцем, займається ремонтом житлових та нежитлових приміщень (а.с. 13-14). Клопотання про призначення експертизи по справі сторонами не заявлялося.

Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. За   таких   обставин   апеляційний   суд   приходить   до   висновку   про відхилення апеляції та залишення рішення без змін як такого, що відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 307-315   ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

Апеляційну   скаргу      Дзержинського   комунального   підприємства «Дзержинськжитлосервіс»  відхилити.

Рішення Дзержинького міського суду   Донецької області від  17 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала        апеляційного  суду  набирає  законної  сили  з   моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців    з дня набрання законної сили ухвалою  апеляційного суду.