Справа №22-6886/2008 р.

Головуючий у 1 інстанції Сенчишин Ф.М.

Категорія №46

Доповідач Жданова B.C.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 грудня 2008 р.

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Голубинського A.M.

суддів Жданової B.C., Лук»янової С.В.

при секретарі Володіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Торезького міського суду Донецької області від 01 серпня 2008 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Торезького міського суду від 01 серпня 2008 p., яким з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 в розмірі 2900 грн. та судові витрати 67, 15 грн.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з»ясування судом обставин справи та невірну оцінку наданих доказів. Зазначає, що надані документи стосовно оздоровлення дитини носять рекомендаційний характер і не містять висновку про необхідність оздоровлення; позивачкою не надано належних доказів щодо вартості санаторно-курортного лікування; розмір додаткових витрат визначений судом без урахування його матеріального стану.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 є рідними батьками ОСОБА_3 20.03.2006 p., яка після розірвання шлюбу між сторонами проживає з матір»ю - позивачкою ОСОБА_2. Відповідач ОСОБА_1 виплачує на користь позивачки на утримання доньки аліменти у розмірі 1/4 частині щомісячно. Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, отримує матеріальну допомогу 144, 10 грн. Дитина ОСОБА_3 перебуває на «Д» обліку в дитячій поліклініці Торезької центральної міської лікарні з приводу частих простудних захворювань, з 14.04.2008 по 2.05.2008 р. знаходилась на лікуванні з приводу бронхіту, потребує санаторно-курортного лікування. На придбання ліків під час лікування дитини позивачкою витрачено 515, 90 грн, вартість путівки для забезпечення її оздоровлення складає 3500 грн. Стягуючи з відповідача витрати на лікування 400 грн та вартість санаторно-курортного оздоровлення 2500 грн суд врахував матеріальне становище сторін , витрати, понесені позивачкою на лікування дитини в період до квітня 2008 р, а також те, що позивачка несе основний тягар з виховання та розвитку дитини при фактичному самоусуненні відповідача від цього обов»язку.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно, всебічно і об»єктивно розглянув заявлений позов та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є відповідач, перебуває на «Д» в дитячій поліклініці Торезької міської дитячої лікарні з приводу частих простудних захворювань, потребує санаторно-курортного лікування. Під час хвороби дитини на гострий бронхіт в період з 14.04.2008 по 2.05.2008 р. позивачкою на придбання ліків витрачено 515, 90 грн.

Відповідно до ст. 185 СУ України батьки зобов»язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами / розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо/.

За таких підстав суд дійшов вірного висновку про зобов»язання відповідача частково компенсувати понесені витрати на лікування дитини, стягнувши на користь позивачки з урахуванням його матеріального стану 400 грн.

Розмір додаткових витрат : 400 грн, по»язаних з лікуванням, та 2500 грн на оздоровлення , визначений судом першої інстанції з урахуванням матеріального стану сторін, а саме: позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною та отримую матеріальну допомогу у розмірі 144 грн, що не забезпечує прожиткового мінімуму, до стягнення позивачкою заявлені тільки витрати , понесені на придбання ліків, без урахування інших витрат, пов»язаних з лікуванням . Судом враховано, що відповідач є приватним підприємцем, доход якого складає 1500 грн. та не має на утриманні інших осіб.

Визначаючи розмір додаткових витрат, суд першої інстанції врахував, що лікування дитини та її оздоровлення неодмінно викликає потребу в інших, непередбачених витратах, які забезпечує позивачка за рахунок власних коштів.

Стягуючи витрати на майбутнє санаторно-курортне лікування дитини, суд першої інстанції виходив з того, що це забезпечить  найвищу цінність для дитини - її здоров»я.

З долучених до заперечень на апеляційну скаргу документів вбачається, що позивачка провела курс оздоровлення доньки за профілем верхньо-дихальних шляхів в період з 28.08.2008 р. по 10.09.2008 р. при вартості 357 грн за добу, всього 4998 р. Вартість проїзду поїздом до Сімферополя 66 грн.

Висновки суду першої інстанції про стягнення додаткових витрат на лікування 400 грн та оздоровлення дитини 2500 грн. перебувають у відповідності до вимог ст. 185 СК України, яка передбачає участь батьків у додаткових витратах на дитину і такі витрати можуть фінансуватися наперед.

При розгляді справи суд першої інстанції прийняв до уваги заперечення , направлені відповідачем на позовну заяву / а.с. 62/ , досліджені судом та викладені в судовому рішенні. Доводи апеляційної скарги відповідача фактично зводяться до заперечень, які були предметом розгляду під час судового засідання, і в судовому рішенні міститься їх оцінка.

Не вбачається підстав для переоцінки висновків суду першої інстанції, оскільки відповідач не надав нових доказів, неподання яких до суду першої інстанції зумовлено поважними причинами.

Відхиляючи клопотання відповідача про виклик в судове засідання лікаря та направлення доньки на медичне обстеження, суд першої інстанції визнав достатнім наявність в матеріалах справи медичних документів, що підтверджують потребу дитини в санаторно-курортному оздоровленні. Судом першої інстанції заявлене клопотання розглянуто відповідно до ст. 169 ЦПК України і у суду апеляційної інстанції не має підстав для висновку про неповноту судового розгляду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 ЦПК України апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .

Рішення Торезького міського суду Донецької області від 01 серпня 2008 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.