Справа № 22ц-7323 Категорія 26

Головуючий 1 інстанції - Лаврушин О.М.

Доповідач -Бабенко П.М.

УХВАЛА

іменем      України

24 вересня 2009 року  

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,

суддів: Бабенка П.М., Олєйникової Л.С.,

при секретарі- Голубцові А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу директора ВП шахта «Добропільска» Державного підприємства «Добропіллявугілля» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля»  про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2009 року    частково задоволено позов ОСОБА_1

Стягнуто з відповідача на користь позивача 12 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненою йому професійним захворюванням

В апеляційній скарзі директор ВП шахта «Добропільска» просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції , ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у відшкодуванні моральної шкоди, посилаючись на те , що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, не встановив характер виниклих правовідносин та якими нормами вони регулюються і не врахував, що виниклі правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", тому відшкодування моральної шкоди повинно провадитись відділенням цього Фонду.

Крім того, суд не врахував, що позивач пропустив строк звернення до суду за вирішенням вказаного спору, також той факт, що позивач в судовому засіданні ввів суд в оману, пояснивши, що він не отримує відшкодування шкоди, спричиненої його здоров'ю у відділенні Фонду.

Сторони в судове засідання не з'явилися, повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Заслухавши суддю апеляційного суду , дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну відхилити , рішення суду залишити без змін з таких підстав:

Згідно із ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації життя.

Відповідно до ч.1 ст.233, ст..234 КЗпП працівник може звернутися з заявою

про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі пропуску з поважних причин    строків, установлених ст..233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

Судом першої встановлено , що позивач тривалий час працював у вугільній промисловості на підземних роботах в шкідливих умовах, де з вини працедавця отримав професійне захворювання у вигляді хронічного обструктивного бронхіту легенів унаслідок неналежних і шкідливих умов праці.

Висновком МСЕК від 04 березня 2008 року за вказаним профзахворюванням позивачеві вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності та він визнаний інвалідом третьої групи безстроково.

За висновком МСЕК від 07 березня 2009 року позивачеві встановлено за цим профзахворюванням 80% втрати професійної працездатності та 2 групу інвалідності безстроково.

Профзахворюванням   позивачеві заподіяна моральна шкода , оскільки він від

цього захворювання зазнав фізичних та моральних страждань, вимушений постійно користуватись інгалятором. Вказане вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя та спричиняє моральні страждання.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджені як письмовими доказа-ми( даними трудової книжки, актом розслідування профзахворювання висновками Донецької ОКБП та МСЕК, виписками з лікарняних карток) , так і поясненнями сторін в судовому засіданні.

За вказаних обставин суд першої інстанції обгрунтовано вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.

Розмір відшкодування в розмірі 12 000 грн., встановлений судом, відповідає обставинам справи, вимогам      матеріального закону та вимогам розумності і справедливості.

При встановленні зазначених фактів та ухваленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосована норма матеріального закону (ст..237-1 КЗпП ).

Суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та дійшов до правильного висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Доводи представника відповідача про те, що суд неправильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами та що вказані правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності» є неспроможними, оскільки у відповідності до Закону України від 20.03.07 року "Про внесення змін до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключені положення про відшкодування моральної шкоди потерпілим.

Також апеляційний суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що суд не врахував, що позивач пропустив строк звернення до суду, що йому призначено відшкодування шкоди, спричиненої здоров'ю відділенням Фонду соціального страхування , оскільки судом поновлено позивачеві пропущений ним строк звернення до суду за вказаним трудовим спором через те, що позивач пропустив цей строк з поважної причини, оскільки тривалий час знаходився   на стаціонарному лікуванні.

Факт відшкодування позивачеві страхових виплат відділенням Фонду не може впливати на висновки суду про відшкодування моральної шкоди, оскільки відшкодовується шкода, яка спричинена здоров'ю позивача.

Але при ухваленні рішення суд окрім посилання на ст..237-1 КЗпП , помилково послався на ст.. 1167 ЦК України, яка є загальною нормою, яка регулює правовідносини по відшкодуванню моральної шкоди, не врахувавши, що ст..237-1 КЗпП є спеціальною нормою, яка регулює виниклі правовідносини між позивачем та відповідачем. Тому апеляційний суд вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання суду на вказану норму цивільного Кодексу .

За вказаних обставин апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.303, 307, ч.1 ст.308 , ст.313-315   ЦПК України, апеляційний суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу директора ВП шахта «Добропільска» Державного підприємства «Добропіллявугілля» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2009 року   залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в строк два місяці з дня набрання нею законної сили.