Справа № 22ц - 4633
Головуючий у 1 інстанції Васильева Н.П.
категорія 5
Доповідач Ювченко Л.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2009 року Апеляційний суд Донецької області
у складі:
Головуючого судді Ювченко Л.П.
Суддів Шамрило Л.Г. , Будулуца М.С.
при секретарі Петрушенко А.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про про визначення ідеальних часток, встановлення порядку користування домоволодінням, земельною ділянкою, розподіл домоволодіння, відновлення житлового приміщення, зобов’язання знести самочинно збудовані надвірні приміщення, зливну яму, проведення робіт по озеленню земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні частиною домоволодіння та земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Куйбишевського районного судуд м. Донецька від 24 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволені частково. Розділено домоволодіння за адресою АДРЕСА_1.
Виділено у власність ОСОБА_5 частину домоволодіння, що складається з коридора літ 1-1, ванної кімнати літ 1-2, кухні 1-3, кімнати 1-4 погреба а-1, крильця а-6, літньої кухні літ Б, прибудови літ б, зливної ями вартістю 368635 грн, що складає 52/100 частин домоволодіння.
Виділено у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 частину домоволодіння, що складається з підсобного приміщення літ 2-4, кімнати літ 2-5, кімнати літ 2-6, коридора літ 2-7, крильця літ а-5, гаража літ К, убиральні літ Л, вартістю 340842 грн, що складає 48/100 частин домоволодіння.
Залишено у спільній власності співвласників замощення 1, водопровід 11, огородження 1-4 вартістю 55623 грн.
Зобов»язано ОСОБА_5 виконати переобладнання : закласти дверний отвір з кімнати 1-4 в ванну кімнату 1-2, зробити дверний отвір з кімнати 1-4 в кухню 1-3. Питання щодо автономного газопостачання вирішити власникам з міськгазом, міськво доканалом.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 різницю у вартості часток в сумі 13896, 50грн.
Зобов»язано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 перешкод в користуванні належної їм частиною домоволодіння та земельною ділянкою.
Визначено порядок користування земельною ділянкою : у користування ОСОБА_5 виділено земельну ділянку під огородом, що розташована з тильного боку земельної ділянки розмірами 8, 0x12, 5 м=100 кв.м., у користування ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 виділено другу частину земельної ділянки під огородом розмірами
11, 2м, 60, 80м+3, 0м, 8, 0м.=76, 2 кв.м+24, 0квм.=100 кв.м. Частину земельної ділянки площею 425 квм залишено під двором у спільному користуванні співвласників. Вселено в частину домоволодіння, що склададє 48/100 частин домоволодіння позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Стягнуто з ОСОБА_5та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 1612 грн в рівних частках та на користь ОСОБА_3 12 грн . В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачів просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неповне та невірне встановлення судом обставин, що мають значення для справи та на неповне дослідження та оцінку доказів, зокрема вважає, що рішення суду в частинах про відмову у задоволенні позовних вимог про відновлення технічного стану домоволодіння, знесення зливної ями та самочинних забудов, моральної шкоди, та про часткове задоволення вимог щодо судових витрат є неправильними, крім того вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог, зобов’язавши ОСОБА_5 робити переобладнання в будинку, та про вирішення питання щодо автономного газопостачання.
Судом при розгляді справи встановлено, що в спірному домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 1/2 його частини належить ОСОБА_5 на підставі договорів дарування та купівлі- продажу, а 1/2 части належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності. Вказаний житловий будинок фактично поділено на дві частини з окремими входами. Позивачка з дітьми в спірному домоволодінні після смерті свого чоловіка, померлого в 1998 році не проживала, не підтримувала технічний стан будинку, не доглядала надвірні споруди, не оплачувала комунальні послуги, не обробляла земельну ділянку.
Суд перевірнив доводи позивачки, що вона не проживала у спадковій частині будинку з вини відповідачів, які їй в цьому перешкоджали - не підтверджені доказами по справі. У 2002 році позивачка зверталась до суду за захистом своїх прав, але позов залишено без розгляду у зв»язку з неявкою її до суду.
Суд встановив, що позивачка не мала перешкод для вселення в будинок.Так, з 1996р. до 1999р. у будинку ніхто не проживав. У 1999р. ОСОБА_5 вселилась до літньої кухні і стала проводити ремонт будинку, який став непридатним для проживання. Розподіляючи домоволодіння суд виходив з висновку додаткової судово-технічної експертизи від 30.05.2008р. з якою сторони погодились, при цьому встановлено єдиний варіант розподілу будинку, який прийняв суд при постановленні рішення по справі.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог щодо відновлення технічного стану домоволодіння суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що недоведено позивачами того, що саме відповідачами було виконано демонтаж вікон, дверей, перепланування, порушено каналізаційну, водопровідну мережу електромережу та телефону лінію. Докази про те, що технічний стан будинку був пошкоджений відповідачами, суду не надані. Відмовляючи в задоволені позовних вимог щодо знесення убиральні, зливної ями, самочинних забудов суд виходив з недоведеності того, що вказані забудови були самочинно зведені відповідачкою, оскільки технічна документація підтверджує їх наявність тільки в меншому розмірі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо озеленення земельної ділянки суд виходив з недоведеності факту знищення та вирубки зелених насаджень відповідачами.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходив з відсутності підстав для задоволення позову.
Стягуючи з відповідачів судові витрати з обох сторін порівну суд виходив з того, що позовні вимоги позивачів не в повному обсязі знайшли своє підтвердження а вимоги сторін задоволені в рівних долях.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін , перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення судових витрат підлягає зміні за таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном .
Відповідно до вимог ст. ст. 386, 391 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’є.ктів права власності.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Куйбишевська районна у м.Донецьку рада не заперечує проти переобладнання та перепланування будинку АДРЕСА_1 дари наданні технічного паспорту, правовстановлюючих документів та експертного висновку про можливість розподілу будинку.
Судом встановлено, що в спірному домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 1/2 його частини належить ОСОБА_5 на підставі договорів дарування та купівлі- продажу, а 1/2 части належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності за законом. Вказаний житовий будинок фактично поділено на дві частини з окремими входами. Позивачка з дітьми в спірному домоволодінні після смерті свого чоловіка, померлого в 1998 році не проживала. Розподіляючи домоволодіння та визначаючи порядок користуванням земельною ділянкою , суд виходив з висновку додаткової будівельно-технічної експертизи№ 104 від 30 травня 2008 року з варіантами якої сторони погодилися.В рівних долях розділено земельну ділянку між сторонами.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Позивачам не надано було суду доказів про те, що саме відповідачами було виконано демонтаж вікон, дверей, перепланування, порушено каналізаційну, водопровідну мережу електромережу та телефону лінію.
А пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на яких йдеться посилання в апеляційній скарзі не містять даних про те, що саме відповідачами було виконано демонтаж вікон, дверей, перепланування, порушено каналізаційну, водопровідну мережу електромережу та телефону лінію, крім того вказані свідки були в спірному домоволодінні ще при житті чоловіка позивачки, померлого в 1998 році. За вказаних обставин рішення суду в зазначеній частині є законним та обґрунтованим.
Оскільки технічна документація на домоволодіння підтверджує наявність убиральні, зливної ями, самочинних забудов тільки в меншому розмірі, а позивачами не було доведено, що саме відповідачкою ці прибудови були самочинно збудовані, суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позовних вимог щодо знесення убиральні, зливної ями, самочинних забудов.
У судовому засіданні апеляційної інстанції обговорювалась пропозиція про виділ ОСОБА_5 48/100 частин домоволодіння, яка виділена позивачам, а ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 виділити 52/100 частини домоволодіння, які виділені ОСОБА_5, але представники сторін проти такого варіанту розділу заперечували.Вказали, що сторони не бажають змінювати виділені їм долі, так при варіанті розподілу встановленому судом першої інстанції враховані як інтереси сторін , так і виділені ті частини домоволодіння, які будувались їх родичами і були в їх користуванні раніше.
Позивачами не доведено, що були знищені зелені насадження саме відповідачами, їх кількість і вартість, належність позивачам.Не надано докази, що позивачкою зелені насадження доглядались, поливались і росли з 1996року, коли в будинку вона не проживала, не доказано їх вік.
Суд обґрунтовано відмовив у позові про усунення перешкод у користуванні гаражем у зв»язку з недоведеністю позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про неповне стягнення судових витрат є обґрунтованими, судові витрати стягнені відповідно до ст. 88 ЦПК України та підтверджені квитанціями на ім»я ОСОБА_2ца а.с.61, 32, 91, 125, 123, 130 та квитанціями на ім.»яОСОБА_4 на а.с. 25, 39, 40, 45, але не враховані витрати на юридичну допомогу відповідно з Договором про надання юридичних послуг.Обумовлеяа сума за договором 2500грн, з врахуванням сум стягнених судом першої інстанції підлягає стягненню 1632 грн.Рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Розрахунки надані адвокатом ОСОБА_1: у довідці до апеляційної інстанції не підлягають задоволенню, у зв»язку з тим, що сума 11 981грн не обумовлена договором і розрахунки не відповідають Граничним; розмірам компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, встановлених постановою КМУ №590.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення вказаних вимог.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам по справі постановлене відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не встановлено. Доводи апеляційної скарги в іншій частині не спростовують висновків суду. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню щодо стягнення судових витрат в цій частині рішення суду слід змінити. Керуючись ст.ст. 307, 308, 309, 315 ЦПК України, апеляційний суд-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 частково задовольнити.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 24 лютого 2009 року змінити.Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях на користь ОСОБА_2 1632 грн. В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.