Справа 22ц-6718/2009 рік

Головуючий у 1 інстанції Жукова О.Є.

Категорія 34

Доповідач Прокопчук Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 вересня     2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: судді  Прокопчук Л.М., Суддів Жданової B.C., Звягінцевої О.М. При секретарі    Шуляк Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, із апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 28 травня 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 28 травня 2009 року позов задоволений. На відшкодування майнової шкоди з відповідача на користь позивача стягнуто 6163, 95 грн., на відшкодування моральної шкоди 3000 грн. Крім того, на користь позивача стягнуті понесені судові витрати: судовий збір 61, 64грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві власності належить автомобіль марки ВАЗ 043-045-02, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 05 вересня 2008 року ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_2, скоїв зіткнення з автомобілем, що належить позивачу, порушивши Правила дорожнього руху, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП. В результаті дій відповідача обидва автомобілі отримали механічні ушкодження. ЗАТ СК «Провідна» відповідно до укладеного з відповідачем ОСОБА_2 договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відшкодування матеріальної шкоди сплатила позивачу 6712, 35 грн. При здійсненні ремонтних робіт по відновленню пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля позивач фактично поніс витрати в сумі 12876, 30 грн. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що несплачену страховою компанією суму, позивачу повинен відшкодувати відповідач. При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди суд виходив з того, що позов доведений, враховував глибину і характер моральних страждань, вимоги розумності та справедливості.

Відповідач приніс апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні майнової шкоди та зменшення розміру моральної шкоди. Посилається на те, що рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, оскільки суд безпідставно прийняв в якості доказів товарні чеки та квитанції, надані позивачем, тому що в них не зазначено його прізвище. Вважає, що позивач хотів покращити свій автомобіль за його рахунок. Не згоден з сумою шкоди, стягнутої судом на відшкодування моральної шкоди, оскільки суд не врахував його майновий стан.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивач заперечував проти апеляційної скарги. Просив рішення суду залишити без змін.

Представник співвідповідача в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи повідомлений.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновок суду про те, що ДТП сталася в вини відповідача останнім не оспорюється.

Згідно із статтею 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовуються особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Задовольняючи позов та стягуючи заподіяну шкоду з відповідача, суд обгрунтовано виходив з того, що він згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником автомобіля ЗАЗ ДЕУ, керував ним під час ДТП.

Абзацом другим частини першої статті 1192 ЦК України закріплений принцип повного відшкодування збитків, заподіяних потерпілому відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тому доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не повинен відшкодовувати збитки позивачу, оскільки їх у розмірі, визначеному актом експертизи, відшкодувала страхова компанія, не ґрунтуються на законі. Суд у відповідності до наданих доказів прийшов до вірного висновку про те, що фактично понесені позивачем витрати на ремонт автомобіля перевищують суму, сплачену страховою компанією.

Найменування запасних частин, придбаних позивачем для ремонту його автомобіля, вказаних в наданих ним квитанціях та чеках, відповідає найменуванню пошкоджених частин автомобіля, що зазначені в протоколі огляду від 08.09.2008 року (а.с. 7). Тому той факт, що прізвище позивача вказано не у всіх чеках, не ставить під сумнів підтвердження витрат позивача на ремонт автомобіля. Доводи апеляційної скарги щодо того, що позивач мав намір покращити свій автомобіль за рахунок відповідача є припущенням, доказів, які б підтверджували дану обставину, відповідачем не надано.

З доводами апеляційної скарги щодо того, що визначений судом розмір на відшкодування моральної шкоди, не відповідає обставинам справи, глибини страждань позивача погодитись не можна.

Відповідно до положень ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував глибину душевних страждань позивача, викликану пошкодженням його автомобіля, внаслідок чого він змушений був проходити лікування в психоневрологічній лікарні, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Посилання апелянта на те, що судом при визначенні розміру суми на відшкодування моральної шкоди, не був врахований його матеріальний стан, у відповідності із вимогами ч.1 ст. 303 ЦПК України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідачем не були надані докази щодо його майнового стану при розгляді спору в судовому засіданні суду першої інстанції.

З огляду на зазначене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не містять підстав для його скасування.

Керуючись ст.   307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2    відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівка від 28 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.