Справа №22- 2769

Головуючий в 1 інстанції Домарева О.В.

Категорія 51

Доповідач Бондаренко Л. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009р.   Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого Пономарьвої О.М. Суддів Бондаренко Л.І., Могутової Н.Г. При секретарі Володиної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2009р.

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Інституту «Енергоперспектива» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення, перевіривши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою рішення суду від 11 лютого 2009р., яким в задоволенні її позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації та моральної шкоди відмовлено

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Судом невірно зроблений висновок обставинам по справі- день фактичного розрахунку - грудень 2007р., коли вона одержала останні кошти від інституту по виконавчим листам, тому необхідно провести компенсацію втрати частини заробітної плати.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка 30.09.1974 р. була прийнята на роботу до відповідача, 5 листопаду 2001 р. була звільнена з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штатів.

Рішеннями  Ворошиловського   районного   суду   м.   Донецька  від 22.04.1998 р. та 26.08.1999 р. з інституту «Енергоперспектива» на користь позивачки ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по заробітній платі.

Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 20.10.2000р. з інституту    «Енергоперспектива»   на  користь  ОСОБА_1   було   стягнуто заборгованість по заробітної платі, а також компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 1.848 грн. 93 коп.

Зазначені рішення з часу набрання законної сили знаходились на виконанні у ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції м.Донецька та Подільського районного управління юстиції м.Києва .

Суд, перевіряючи доводи позивачки, дійшов до висновку, що позивачка у передбачений ч.3 ст.233 КЗпП України строк до суду з позовом з питань несвоєчасної виплати заробітної плати не зверталась.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що судом невірно зроблений висновок обставинам по справі- день фактичного розрахунку - грудень 2007р., коли вона одержала останні кошти від інституту по виконавчим листам, тому необхідно провести компенсацію втрати частини заробітної плати, не заслуговують до уваги.

Із матеріалів справи вбачається, що за вимогами позивачки про стягнення заробітної плати, компенсації втрати заробітної плати вона раніше зверталась до суду, за якими судом ухвалювались рішення.

У своїх вимогах позивачка ставила питання про стягнення заробітної плати з 1996р. по 2000р.

Зняття обмеження строку звернення до суду з даними позовами застосовується після 1 серпня 2001р.

По справам за позовами позивачки були надані виконавчі листи.

Рішення суду виконувалось ВДВС Ворошиловського РУЮ у відповідності з вимогами МТ.20 Закону України «Про виконавче провадження» за місцем знаходженнбя боржника.

У даному позові позивачка ставить питання про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням терміну її виплати.

При наявності судових рішень та виконавчих листів, які знаходяться у ВДВС, виплата компенсації не передбачена.

Рішення суду відповідає нормам матеріального, процесуального права, підстав для скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 11 лютого 2009р. залишити без змін.

Ухвала  апеляційного     суду  набирає  законної  сили  з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції- Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.