Справа № 22-1395\2009

Головуючий в 1 інстанції Крупко О.Г.

Категорія -   27

Доповідач Молчанов C.I.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 року. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С.

суддів Молчанова С.І., Звягінцевої О.М.

при секретарі Баранові В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування поширеної інформації, яка не відповідає дійсності, відшкодування моральної шкоди

по зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування поширеної інформації, яка не відповідає дійсності, відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 оспорює обґрунтованість заочного рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2007 року, яким відмовлено в задоволенні її зустрічного позову, суд частково задовольнив позов ОСОБА_2 на користь позивача з відповідачки стягнуто у відшкодування моральної шкоди 1000 гривен, у задоволені інших позовів відмовлено.

У скарзі відповідачка ОСОБА_1 ставить питання про його скасування за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, суд вирішив питання без участі відповідачки, або її представника, чим порушив її законні права.

Вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів про те, що в червні 2005 року ОСОБА_2 з іншими учасниками, незаконно у приміщенні її дачного будинку, звинуватив її у тому, що вона незаконно користується електроенергією, вимагав від неї незаконну сплату грошей, при цьому ці дії супроводжувалися криком, лайкою та погрозами відносно та її дочки, що є інвалідом 2 групи. Така поведінка ОСОБА_2 стала причиною погіршення стану її здоров'я, вона довгий час лікувалася, їй спричинена моральна шкода, яку суд не відшкодував незаконно. Просила рішення суду скасувати, провадження по справі закрити.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини:

29.09.2005 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування поширеної інформації, яка не відповідає дійсності, відшкодування моральної шкоди до відповідачки ОСОБА_1, який уточнював у своїх заявах від 26.10.2005 року \ а.с. 12 -13 \, 1.11.2006 року (а.с. 67-70), 3.11.2006 року \ а.с. 118 -121\, 15.11.2007 року \ а.с. 147 - 159 \.

Зазначав, що відповідачка є членом садового товариства « Ветеран «, займає земельну ділянку, де знаходиться її будинок і незаконно користується енергією. За вказані порушення товариство попереджувало її та накладало штрафні санкції. Він, як член правління, разом з іншими учасниками товариства, 18.06.2005 року з дозволу відповідачки у її будинку перевірили правильність користування приладом обліку енергії, встановили порушення, які відобразили у акті.

Відповідачка не погодилася з висновками членів комісії, звинуватила його з порушені її прав, погрожувала йому, звинувачувала у карному злочину, розповсюджувала неправдиву інформацію про нього, просив захистити честь, гідності та ділову репутацію та спростувати поширену інформації, яка не відповідає дійсності, відшкодувати моральну шкоду 5000 гривен.

Вважає, що вказана поведінка відповідачки є неправомірною, оскільки на момент перевірки правильності користування енергією, він діяв як член правління товариства, законні права відповідачки не порушував, тому її дії по розповсюдженню неправдивої інформації між сусідами по товариству ОСОБА_3, та іншими, що він незаконно заволодів розкладним ліжком відповідачки, призвели до погіршення стану його здоров, я, спричинили йому моральну шкоду, яку відповідачка повинна відшкодувати.

Тому він вважає, що відсутнє підтвердження того, що він здійснював незаконні дії; такий наклеп принижує його честь, гідність, а особливо ділову репутацію як члена правління товариства.

А також наклепи відповідачки про його незаконне життя по звинуваченню у підробці документів та інформація про фальсифікацію документів не є достовірною, виставляє його злочинцем та кривдить його честь як правопорядної, законослухняної людини.

Відповідачка порушила його право на особисте життя та його таємницю, оскільки в розповсюджувала відомості стосовно його особистих відносин з сусідами, його звинувачувала у скоєнні кримінального злочину, що є недостовірною інформацією.

Діями відповідачки йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у приниженні його честі, гідності, ділової репутації, негативна характеристика між членами товариства принижує його як людину, зневажує його в очах громадськості, ганьбить його як громадянина України, члена правління товариства, він став дратівливим, що відображається на його стосунках з оточуючими людьми.

Спричинену йому моральну шкоду оцінює у розмірі 5000 грн., виходячи з того, що незаконні дії відповідачки спричинили погіршення стану його здоров, я.

Просив ухвалити рішення, яким визнати розповсюджену відповідачами відносно нього інформацію недостовірною, образливою та такою, що принижує його   честь,   гідність   та   ділову  репутацію,   а  також   зобов'язати   відповідачку

спростувати поширену щодо нього негативну та образливу інформацію шляхом вибачення у присутності членів товариства « Ветеран «, та відшкодувати моральну

шкоду.

У зустрічному позові відповідачка ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4, просить задовольнити її зустрічний позов, зазначає про те, що в червні 2005 року ОСОБА_2 з іншими учасниками товариства, у приміщенні її дачного будинку, звинуватив її у тому, що вона незаконно користується електроенергією, вимагав від неї незаконну сплату грошей, при цьому ці дії супроводжувалися криком, лайкою та погрозами відносно та її дочки, що є інвалідом 2 групи.

Така поведінка ОСОБА_2 стала причиною погіршення стану її здоров, я, вона довгий час лікувалася, їй спричинена моральна шкода, яку суд повинен відшкодувати у розмірі 5000 гривен. Вважає, що саме незаконні дії позивача порушили її законні права, його звинувачення не підтвердилися, а інші дії призвели до того, що її було виключено з членів товариства, що порушує її законні права. Просила зобов'язати відповідача спростувати поширену щодо неї негативну та образливу інформацію шляхом вибачення у присутності членів товариства « Ветеран «, та відшкодувати моральну шкоду.

Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, на його користь стягнуто з відповідачки у відшкодування моральної шкоди 1000 гривен, у задоволені інших позовних вимог сторонам відмовлено. \ а.с. 169 -170 \.

Ухвалою суду від 24.12.2008 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 ірудня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування поширеної інформації, яка не відповідає дійсності, відшкодування моральної шкоди залишена без задоволення. \ а.с. 259 \.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду у частині стягнення на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 1000 гривен підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити позивачу у відшкодуванні моральної шкоди з відповідачки з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх

відсутності - на підставі закону, що регулює подюні відносини, аоо виходячи загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При вирішенні спору суд повинен був прийняти до уваги, що відповідно до вимог ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостоірною. Спростування   негативної   інформації   здійснюється   особою,   яка   поширила інформацію.

Згідно із ст. ст. 201, 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, що разом з недотокарністю і безпекою є найвищою соціальною цінністю.

Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до вимог ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторкність своєї ділової репутації.

Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до вимог ст. 301 ЦК України фізична особа має право на особисте життя та збереження у таємниці обставин свого особистого життя.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони намагалися надати докази на підтвердження своїх позовних вимог, відповідно до вимог закону, що суд повинен оцінити в сукупності при вирішенні спору по суті позовних вимог.

Суд встановив, що в червні 2005 року ОСОБА_2 з іншими учасниками товариства, у приміщенні дачного будинку відповідачки перевіряв правильність користування енергією, звинуватив відповідачку у тому, що вона незаконно користується електроенергією, вимагав від неї сплату грошей за спожиту енергію, відповідачка стверджує, що при цьому ці дії супроводжувалися криком, лайкою та погрозами відносно та її дочки, що є інвалідом 2 групи.

Така поведінка ОСОБА_2 стала причиною погіршення стану її здоров, я, вона довгий час лікувалася, їй спричинена моральна шкода, яку суд повинен відшкодувати у розмірі 5000 гривен.

Вважає, що саме незаконні дії позивача порушили її законні права, його звинувачення не підтвердилися, а інші дії призвели до того, що її було виключено з членів товариства, що порушує її законні права.

Просила зобов'язати відповідача спростувати поширену щодо неї негативну та образливу інформацію шляхом вибачення у присутності членів товариства « Ветеран «, та відшкодувати моральну шкоду.

Позивач наполягав на тому, що відповідачка порушила його законні права. Він, як член правління, разом з іншими учасниками товариства, 18.06.2005 року з дозволу відповідачки у її будинку перевірили правильність користування приладом обліку енергії, встановили порушення, які відобразили у акті.

Відповідачка не погодилася з висновками членів комісії, звинуватила його з порушені її прав, погрожувала йому, звинувачувала у карному злочину, розповсюджувала неправдиву інформацію про нього, просив захистити честь, гідності та ділову репутацію та спростувати поширену інформації, яка не відповідає дійсності, відшкодувати моральну шкоду 5000 гривен.

Вважає, що вказана поведінка відповідачки є неправомірною, оскільки на момент перевірки правильності користування енергією, він діяв як член правління товариства, законні права відповідачки не порушував, тому її дії по розповсюдженню неправдивої інформації між сусідами по товариству ОСОБА_3, та іншими, що він незаконно заволодів розкладним ліжком відповідачки, призвели до погіршення стану його здоров, я, спричинили йому моральну шкоду, яку відповідачка повинна відшкодувати.

Тому він вважає, що відсутнє підтвердження того, що він здійснював незаконні дії; такий наклеп принижує його честь, гідність, а особливо ділову репутацію як члена правління товариства.

А також наклепи відповідачки про його незаконне життя по звинуваченню у підробці документів та інформація про фальсифікацію документів не є достовірною, виставляє його злочинцем та кривдить його честь як правопорядної, законослухняної людини.

Відповідачка порушила його право на особисте життя та його таємницю, оскільки в розповсюджувала відомості стосовно його особистих відносин з сусідами, його звинувачувала у скоєнні кримінального злочину, що є недостовірною інформацією.

Діями відповідачки йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у приниженні його честі, гідності, ділової репутації, негативна характеристика між членами товариства принижує його як людину, зневажує його в очах громадськості, ганьбить його як громадянина України, члена правління товариства, він став дратівливим, що відображається на його стосунках з оточуючими людьми.

Спричинену йому моральну шкоду оцінює у розмірі 5000 грн., виходячи з того, що незаконні дії відповідачки спричинили погіршення стану його здоров, я.

Просив ухвалити рішення, яким визнати розповсюджену відповідачами відносно нього інформацію недостовірною, образливою та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а також зобов'язати відповідачку спростувати поширену щодо нього негативну та образливу інформацію шляхом вибачення у присутності членів товариства « Ветеран «, та відшкодувати моральну шкоду.

При таких обставинах суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача у частині відшкодування моральної шкоди з відповідачки.

Згідно до п. 2 постанови пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної

особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи « при розгляді справи про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні точно і неухильно застосувати положення Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК), законів України від 16 листопада 1992 року N 2782-ХП "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (далі - Закон про пресу), від 2 жовтня 1992 року N 2657-ХІІ "Про інформацію", від 21 грудня 1993 року N 3759-ХІІ "Про телебачення і радіомовлення" (у редакції Закону від 12 січня 2006 року N 3317-IV), від 23 вересня 1997 року N 540/97-ВР "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та інших нормативно-правових актів, що регулюють вказані суспільні відносини.

Крім того, враховуючи положення статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року; далі - Конвенція) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права, а також враховувати роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.

Апеляційний суд приймає до уваги, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі У будь -який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті

немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Таких обставин суд першої інстанції не встановив. Суд встановив, що між сторонами мала місце сварка, потім сторони зверталися до державних органів за захистом своїх оспорюваних прав, але факту поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права сторін, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право суд не встановив.

Суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги позивача, у цій частині рішення суду підлягає скасуванню, у задоволені позовних вимог необхідно відмовити. У частині відмови у задоволені інших позовних вимог сторонам суд ухвалив рішення правильно.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2007 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування поширеної інформації, яка не відповідає дійсності, відшкодування моральної шкоди відмовити.

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.