Справа № 22ц-6462

Категорія- 53

Головуючий 1 інстанції - Сватіков А.В.

Доповідач - Бабенко П.М.

РІШЕННЯ

 іменем України

17 вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі : Головуючого- судді Олєйникової Л.С, суддів: Бабенка П.М., Баркова  В.М., при секретарі -Артамоновій C.O., за участю     представника відповідача  Леонова С.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку   апеляційну скаргу   ОСОБА_2 на рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 11 червня 2009 року    по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до    Відкритого акціонерного товариства «Донецкшахтобуд» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, який на протязі розгляду справи доповнив та уточнив , обґрунтувавши свої вимоги тим , що він з 10 грудня 2007 року по 31 січня 2008 року перебував з відповідачем в трудових відносинах , працюючи прохідником підземним.

Наказом відповідача від 1 лютого 2008 року його звільнено з 31 січня 2008 року з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП, але при звільненні відповідач не сплатив йому нараховану заробітну плату в сумі 3604, 82 грн. "мотивуючи відсутністю коштів.

Просив стягнути з відповідача заборгованість по зарплаті в сумі 1828, 61 грн. , а також його середній заробіток за затримку розрахунку в сумі 29 525, 52 грн. за період з 1 лютого 2008 року по 09 січня 2009 року

Рішенням  Калінінського районного суду м.Донецька від 11 червня 2009 року  позов

задоволено частково.

Стягнуто з з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 1828, 61 грн., а також судовий збір на користь держави в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

В решті позову відмовлено.

З вказаним рішенням не погодився відповідач, який приніс апеляційну скаргу . просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що вказане рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначив, що відмовляючи у цьому позові, суд дійшов помилкового висновку про відсутність вини відповідача у затримці розрахунку та пропуску ним строку звернення до суду із зазначеним позовом, оскільки нестача коштів у відповідача не свідчить про відсутність вини, а строк звернення до суду починає спливати з дня остаточного розрахунку з ним.

В судове засідання позивач не з'явився, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином..

Представник відповідача просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що це рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального ті процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача , дослідивші-матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягас задоволенню частково , а рішення суду -  частковому скасуванню з ухваленням новогс рішення з таких підстав:

У відповідності до ст. 47, ч.1 ст.116, ч.1 ст. 117 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові трудову книжку і здійснити з ним повний розрахунок в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що позивач з 10 грудня 2007 року по 31 січня 2008 року перебував з відповідачем в трудових відносинах працюючи прохідником підземним.

Наказом відповідача від 1 лютого 2008 року його звільнено з 31 січня 2008 року з роботи за власним бажанням за ст.. 38 КЗпП, але при звільненні відповідач не сплатив йому нараховану заробітну плату в сумі 3604, 82 грн. , мотивуючи відсутністю коштів.

12.02.2009 року відповідач сплатив позивачеві частину заборгованості в сумі 1776, 21 грн., але не провів з ним повний розрахунок, не сплативши залишок боргу в сумі 1828, 61 грн. через відсутність коштів.

При цьому судом встановлено , що відповідач не провів з позивачем повний розрахунок      при      звільненні      через      невиконання договору      підряду ДП

«Укрвуглеторфреструктурізація», яке заборгувало відповідачеві 1 024 866, 80 грн., а тому має заборгованість по заробітній платі і перед іншими працівниками, тому вини підприємства у не проведенні з позивачем повного розрахунку при звільненні немає.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з вказаних обставин і дійшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості із заробітної плати та відмови у позові про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з вимогою про стягнення середнього   заробітку. Без поважних причин.

Але висновки суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку суперечать встановленим обставинам справи та вимогам матеріального права.

Згідно із п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999, № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" ( далі- Постанова) установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, -наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведения розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Згідно п.25 цієї ж Постанови перебіг тримісячного строку звернення до суду за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку починається після проведення повного розрахунку незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Як убачається з матеріалів справи, на день розгляду справи апеляційним судом повний розрахунок з позивачем відповідач не провів, тобто строк звернення позивача до суду за вирішенням цього спору не пропущено.

За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку   та стягнення судових витрат   - скасувати, ухвалити   нове рішення, яки вимоги позивача про стягнення середнього заробітку    за час затримки розрахунку задовольнити частково..

Відповідно до довідки відповідача ( а.с. 81) сума одноденного середнього заробітку позивача (без урахування обов'язкових податків і зборів) на день звільнення згідно Постанови КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» складає 56, 11грн.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з дня звільнення позивача по день розгляду справи апеляційним судом ( 308 робочих днів) складає 17281, 88 грн. з розрахунку: 308 роб. днів х 56, 11= 17 281, 88 грн.

Однак відповідно до п.20 вказаної вище Постанови при визначенні розміру відшкодування апеляційний суд враховує розмір несплаченої відповідачем при звільненні позивача суми заборгованості по заробітній платі, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника за час затримки розрахунку, ступеню вини роботодавця у порушенні строків розрахунку, вимоги розумності і справедливості і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача за затримку розрахунку 4 000 грн. середнього заробітку позивача за вказаний період.

В решті цієї частини позову слід відмовити.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості із заробітної плати, яке не оскаржено, слід залишити без змін.

Керуючись   ст.ст. 116, 117 КЗпП України , ст. ст.. 88, 303, 309 , ст.313-316 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 11 червня 2009 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення судових витрат скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині задовольнити частково.

Стягнути з Державного акціонерного товариства « Донецькшахтобуд» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 4000 ( чотири тисячі) грн. В решті цього позову відмовити.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості із заробітної плати залишити без змін.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Донбасшахтобуд» судовий збір на користь держави в сумі 58, 28 грн. ., отримувач- місцевий бюджет Ворошиловського району м.Донецька, код 22090100 , р/рахунок 31411537700004, ОКПО 34686537, Банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016 , а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120, 00 грн. , отримувач- Державний бюджет , рр 31219259700001, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЕДРПОУ 34686537 .

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.