Справа № 22ц-2717

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Лутай A.M.

Доповідач Висоцька B.C.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

26 березня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області

В складі головуючого      ВИСОЦЬКОЇ B.C.

Суддів БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.

При секретарі    ДЖЕВАЗІ -ТРЕТЬЯКОВІЙ СЮ. За участю

відповідача ОСОБА_2 Розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційної скаргою ОСОБА_2 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 29 січня 2009 року

ВСТАНОВИВ

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 29 січня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволений частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 15 259 грн.; на відшкодування моральної шкоди - 1500 грн., по 53, 70 грн. повернення судового збору; по 10 грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення справи; витрати на правову допомогу по 258, 33 грн., а всього по 322, 03 грн. витрат з кожного.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення змінити, виключивши з суми, яка стягнута з відповідачів на користь позивача 9597, 20 грн. посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідач зазначив, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з них загальновиробничі витрати 2973 грн., прибуток 570 грн., кошти на покриття адміністративних витрат будівельно - монтажної організації 461 грн., податок на додану вартість 2 543, 20 грн., оскільки позивачка ремонт квартири не зробила і не зверталася до будівельно - монтажної організації, тобто фактично таких витрат не понесла. Суд також не врахував, що збиток був заподіяний внаслідок непередбачених обставин, вони відшкодували шкоду за попереднє затоплення квартири в сумі 3050 грн., ремонт проведено не було, тому суму 3 050 грн. слід відрахувати.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримав скаргу. Інші учасники судового процесу до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.    Неявка    їх    не перешкоджає розглядові справи.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_2   (а.с. 56).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 6 травня 2008 року з вини відповідачів сталося затоплення квартири позивача через порив трубопроводу холодного водопостачання в квартирі відповідачів, внаслідок чого була

залита нижче розташована квартира позивача - залиті стіни, стеля, підлога, пошкоджені меблі. Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи від 2 грудня 2008 року вартість ремонтно - встановлювальних робіт, пов'язаних з залиттям квартири складає 15259 грн. (а.с. 98 -108). Суд вважав доведеним, що позивачці також завдано моральної шкоди.

Апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що завдана позивачу шкода спричинена з вини відповідачів, а тому згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Висновок суду узгоджується з матеріалами справи, підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні та спростовує доводи апеляційної скарги відповідача:

•   -     актом обстеження квартири позивача від 6 травня 2008 року, відповідно до якого встановлено факт залиття водою з квартири АДРЕСА_1 через порив трубопроводу холодного водопостачання ( а. с. 55);

•   -     поясненнями допитаних судом свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8;

•   -     свідоцтвом про право власності на житло від 10 січня 1994 року, з якого вбачається, що відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_2 є власниками 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 (а.с.56), а позивач ОСОБА_3 - квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу (а.с.24), що надає їй право вимагати відшкодування шкоди; висновком судової будівельно - технічної експертизи (а.с. 98 - 108 ).

Враховуючи викладене і оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, апеляційний суд визнає за встановлене, що матеріальна шкода в сумі 15 259 грн. заподіяна позивачу внаслідок затоплення квартири, що сталася з вини відповідачів, між діями яких і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, тому суд першої інстанції правильно поклав обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди на відповідачів.

Відповідачі не доказали, що шкода завдана не з їх вини, тому вони не можуть бути звільнені від її відшкодування.

При встановленні фактів і ухвалення рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права.

Висновок суду про підставність вимог позивача про завдання їй моральної шкоди ґрунтується на законі ( ч.1 ст.1167 ЦК України) та підтверджується наведеними судом доказами.

Стягнутий судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди 1500 грн. відповідає характеру та обсягу страждань, яких зазнала позивачка, порушення звичайного стану життя, характеру немайнових витрат та враховані конкретні обставини. Суд першої інстанції виходив із засад розумності, виваженості та справедливості. Підстав для відмови у відшкодуванні моральної шкоди або зменшення розміру не вбачається.

Доводи апеляційної скарги про відрахування суми 3050 грн. спростовуються висновком експертиз, перед якою були поставлені питання щодо пошкоджень внаслідок затоплення квартири саме 6 травня 2008 року та актом обстеження, зробленим безпосередньо працівниками житлового органу.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що збиток був заподіяний внаслідок непередбачених обставин через порив гнучкого шлангу холодного водопостачання не можуть бути підставою для звільнення від відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 10 Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників.

Такий обов'язок покладений і п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.

Право вибору способу відшкодування шкоди належить позивачеві.

Доводи відповідача про виключення загальновиробничих витрат, прибутку, коштів на покриття адміністративних витрат, податок на додану вартість неспроможні, оскільки позивачці стягнуті в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити річ та усунути інші негативні наслідки.

Той факт, що ремонт позивачкою не проведено та нею не укладено договір з будівельною організацією, не може бути підставою для задоволення скарги. Позивач має право на укладення договору з будівельною організацією на проведення ремонтних робіт та зобов'язана буде нести всі витрати, зазначені в експертизі.

Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляції та залишення рішення без змін як такого, що відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 307-315   ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 29 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців   з дня набрання законної сили ухвалою  апеляційного суду.