Справа № 5825

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Петунін І.В.

Доповідач Лук'янова С.В.

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада  2008 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лоленко А.В.. суддів Лук'янової С.В., Солодовник О.Ф.

при секретарі Стефановій І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 6 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Служба єдиного замовника", третя особа Приватне підприємство "Рембуд-Віюр" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників позивачки, відповідача і третьої особи, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

.Позивачка звернулася в суд із зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_1; разом

3 нею проживають її чоловік і син.

23 жовтня 2007 року сталося залиття її квартири у зв'язку з аварією на внутрішньо - будинковій мережі теплопостачання, яка розташована на горищі будинку, у якому вона проживає.

Внаслідок залиття їй спричинена матеріальна шкода, яка складається із вартості ремонтних робіт -4127 грн. і вартості пошкодженого спального гарнітуру, придбаного нею

4 травня 2006 року, - 2200 грн.

Внаслідок винних дій відповідача знищено її майно, що спричинило їй моральну шкоду, у відшкодування якої вона просила стягнути п'ять тисяч гривень. Тому позивачка просила стягнути з відповідача вказані суми і судові витрати (а.с.4-6).

Рішенням Димитровського міського суду від 6 червня 2008 року частково задоволений зазначений позов: з відповідача на користь позивачки стягнуто 6327 грн. -матеріальна шкода, 35 грн. 35 коп. - судовий збір, 16 грн. 76 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 188 грн. 60 коп. - витрати на правову допомогу; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено (а.с.83-84).

Цим рішенням встановлено, що позивачка є наймачем квартири АДРЕСА_1.

Відповідно актам від 25 жовтня і 7 листопада 2007 року внаслідок аварії на трубі центрального опалення на горищі другого під'їзду була затоплена квартира 12. Вартість ремонту квартири позивачки складає 4127 грн.; вартість меблів для спальні - 2200 грн.

Суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки у відшкодування матеріальної шкоди 6327 грн.

Суд відмовив у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди на підставі п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки не надані докази неналежного надання відповідачем послуг, які були небезпечними для життя і здоров'я позивачки.

На підставі вимог ст.88 ЦПК України суд визначив розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача (а.с.83-84).

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення Димитровського міського суду від 6 червня 2008 року і ухвалення у справі нового рішення про задоволення позову через невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права (а.с.92-93).

Рішенням суду встановлено, що внаслідок залиття її квартири'через неналежне надання відповідачем послуг їй спричинена матеріальна шкода у розмірі 6327 грн. Тому неправильним є посилання суду на вимоги п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів». Суд невірно не прийняв до уваги і не застосував вимоги ст.23 ЦК України для відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй знищенням належного їй майна (92-93).

Рішення Димитровського міського суду від 6 червня 2008 року в частині задоволення позову про відшкодування матеріальної шкоди сторонами не оскаржене.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки підтримав доводи апеляційної скарги; представники відповідача і третьої особи не визнали апеляційну скаргу і просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди і стягнення судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з ухваленням в цій частині нового рішення через наступне.

Згідно ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права (п.4 ч.1); норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосований закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню (ч.2 ст.309 ЦПК України).

Позивачка звернулася в суд з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої затопленням її квартири, і відшкодування моральної шкоди пов'язувала з пошкодженням належного їй майна (а.с.4-6), а не у зв'язку з порушенням її прав споживача, як вказав суд першої інстанцій в рішенні суду, відмовляючи у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно вимогам ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п.3 ч.1 ст.23 ЦК України).

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що розглядаючи справу в частині відшкодування моральної шкоди і відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції неправильно застосував матеріальний закон, оскільки застосував закон, який не поширюється на спірні правовідносини і не застосував закон, який підлягав застосуванню. Тому апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

Рішенням суду першої інстанції встановлено, що саме з вини відповідача позивачці спричинена матеріальна шкода внаслідок пошкодження належного ій майна.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Апеляційний суд вважає, що внаслідок пошкодження майна, належного позивачці, порушений звичайний спосіб життя позивачки і це вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, тобто позивачці винними діями відповідача позивачці спричинена моральна шкода.

Визначаючи розмір суми у відшкодування позивачці моральної шкоди, апеляційний суд враховує конкретні обставини справи: час, коли було пошкоджено майно позивачки, об'єм цього пошкодження і наслідки, об'єм душевний страждань позивачки, і вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню: на користь позивачки з відповідача підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди 500 грн.

Апеляційний суд вважає, що скасуванню підлягає рішення суду першої інстанції також в частині стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи через наступне.

Позивачка звернулася в суд з позовом про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 6327 грн. і моральної - 5000 грн. (а.с.4-6). При зверненні до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір в сумі 63 грн. 27 коп. (а.с.3) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн. (а.с.2). Ці суми сплачені позивачкою у відповідності до вимог п.5 розділу XI ЦПК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів " від 21 грудня 2005 року №1258.

Суд першої інстанції задовольнив позов в частині відшкодування матеріальної шкоди у повному обсязі. У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 63 грн. 27 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн. Тому апеляційний суд прийшов до висновку про скасування рішення суду в частині стягнення цих судових витрат і ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки зазначених судових витрат у зазначених розмірах.

При зверненні до суду із вказаним позовом позивачка не сплачувала судовий збір в частині позову про відшкодування моральної шкоди; апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову про відшкодування моральної шкоди і стягнення з відповідача на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 500 грн. Тому апеляційний суд вважає, що у відповідності до вимог ч.5 ст.88 ЦПК України, п.5 розділу XI ЦПК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. на розрахунковий рахунок 31414537600004, код 22090100, отримувач місцевий бюджет Ворошиловського району міста Донецька, ОКПО 24164870, МФО 834016, банк УДК в Донецькій області.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 6 червня 2008 року в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди і стягнення судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасувати.

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» про відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 500 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. на розрахунковий рахунок 31414537600004, код 22090100, отримувач місцевий бюджет Ворошиловського району міста Донецька, ОКПО 24164870, МФО 834016, банк УДК в Донецькій області.

Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» на користь ОСОБА_1 судовий збір - 63 грн. 27 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.