Справа №2632                                          

Головуючий у 1 інстанції Виродов Ю.Т.

Категорія 19

Доповідач Лук'янова С.В.

РІШЕННЯ

іменем України

5 жовтня   2009 року       Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лоленко А.В. суддів Лук'янової С.В., Солодовник О.Ф.

при секретарі Косюга Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Донецька від 28 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальність «Леран» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальність «Леран», третя особа ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідачки, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

встановив:

У жовтні 2007 року позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальність «Леран» (далі ТОВ) звернувся до відповідачки з позовом про стягнення 7575 грн. і судових витрат, в обгрунтування якого вказав, що 23 березня 2007 року між сторонами була укладена угода про надання послуг: надання позивачем відповідачці інформації про об'єкти нерухомості для того, щоб відповідачки могла придбати ці об'єкти. Вартість послуги була узгоджена сторонами і склала 17675 грн., із яких 10100 грн. відповідачка сплатила при оформленні угоди, а залишок суми 7575 грн. повинна була виплатити після підписання нею договору купівлі-продажу квартири.

З вересня 2007 року відповідачка придбала квартири №15 та №8 в будинку 66-а по вулиці Петровського в місті Донецьку, інформація про які була надана їй ТОВ, але не повідомила про це ТОВ і у порушення умов угоди не виплатила ТОВ залишок в сумі 7575 грн. Тому просить стягнути вказану суму і судові витрати з відповідачки (а.с.1-2).

У листопаді 2007 року відповідачка звернулася до ТОВ із зустрічним позовом, в обґрунтування якого вказала, що 23 березня 2007 року між нею і ТОВ була підписана угода про надання послуг і вона передала третій особі 10100 грн. у якості передоплати вартості послуг ТОВ про надання інформації про нерухомість. Але третя особа під час підписання не пред'явила їй документу, який би підтверджував її повноваження на підписання угоди, а також документу у підтвердження права ТОВ надавати послуги. Із змісту угоди про передоплату послуг не можна зробити однозначний висновок про зобов'язання відповідача, що не відповідає формі угоди. Між ними не був укладений

договір про надання послуг, який би чітко визначав права і обов'язки сторін. Вона не отримала документу у підтвердження передачі нею ТОВ 10100 грн. Строк дії угоди до 1 червня 2007 року, а договори купівлі-продажу вона уклала у вересні 2007 року, тобто за межами дії вказаної угоди. Вона придбала квартири в будинку №66, а не №66-а по вулиці Петровського в місті Донецьку.

П.5 угоди передбачає, що у разі виникнення причин, які роблять неможливим підписання договору відчуження об'єкту нерухомості з вини продавця або виконавця (ТОВ), сума, вказана у п.1 цієї угоди, повертається замовнику, тобто їй.

Тому вона вважає, що угода може бути визнана недійсною ще і тому, що угодою зачіпаються інтереси продавця. Н підставі п.5 угоди сплачена нею сума 10100 грн. повинна бути їй повернута ТОВ і просить цю суму стягнути на її користь.

Крім того, своїми діями відповідач спричинив їй моральні страждання, які вона оцінює у 5 тисяч гривень і просить стягнути з ТОВ (а.с.20-21).

Рішенням Київського районного суду міста Донецька від 28 жовтня 2008 року задоволений первинний позов: з відповідачки стягнуто 7575 грн., судові витрати 76 грн. та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 7681 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Цим рішенням встановлено, що 23 березня 2007 року між сторонами укладена угода по передоплаті послуг позивача про надання відповідачці послуг по придбанню нерухомого майна; за цією угодою позивач знайшов і надав відповідачці інформацію про продаж об'єктів нерухомого майна - квартир; відповідачка скористалася цією послугою; вартість угоди складала 17675 грн., із яких відповідачка сплатила позивачу 10100 грн., а залишок 7575 грн. повинна була сплатити після підписання нею договору купівлі-продажу квартир. Вказану угоду сторони підписали особисто і добровільно, тобто між сторонами склалися цивільні (договірні) правовідносини.

Після надання позивачем вказаної інформації, 3 вересня 2007 року відповідачка уклала договори купівлі-продажу квартир №15 і №8 в будинку АДРЕСА_1, які нотаріально засвідчені.

У порушення умов спірної угоди відповідачка не повідомила позивача про укладення договорів купівлі-продажу вказаних квартир; після підписання договорів купівлі-продажу квартир відповідачка не сплатила позивачу у повному обсязі обумовлену угодою суму у встановлені цією ж угодою строк (а.с.91-93).

Додатковим рішенням Київського районного суду міста Донецька від 15 травня 2009 року 7681 грн. стягнуто на користь ТОВ «Леран»: 7575 грн. заборгованість, 76 грн. судовий збір, 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.139).

В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування рішення Київського районного суду міста Донецька від 28 жовтня 2008 року і ухвалення нового рішення про задоволення її зустрічного позову через невідповідність вимогам норм матеріального і процесуального права.

Суд не встановив предмет спірної угоди, зобов'язання ТОВ, за виконання яких останній отримує від неї гроші, які дії здійснило ТОВ і скільки коштує ця послуга.

Суд не з'ясував наявність істотних умов договору; відсутність доказів надання послуг ТОВ; повноваження ОСОБА_4 на укладання угоди від імені ТОВ і отримання грошей; чи оприбутковані від неї гроші у розмірі 10100 грн.; у бухгалтерських документах ТОВ відсутнє відображення надання їй послуги на сумі 17675 грн.

Із змісту договору не зрозуміло, що є предметом послуги ТОВ, які зобов'язання приймає на себе виконавець. Відсутні докази надання їй ТОВ будь-яких послуг. Справа розглянута з порушенням правил підсудності (а.с.106-107).

В  судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачки підтримав

доводи апеляційної скарги; представник позивача і третя особа не з'явилися в судове

засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними розписками.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні і первинного і зустрічного позову через наступне.

Згідно ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи (п.3 ч.1); порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права (п.4 ч.1). Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосований закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню (ч.2 ст.309 ЦПК України).

Задовольняючи первинний позов і відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка порушила умови спірної угоди, не повідомила позивача про укладення договорів купівлі-продажу квартир; після підписання договорів купівлі-продажу квартир відповідачка не сплатила позивачу у повному обсязі обумовлену угодою суму у встановлені цією ж угодою строк (а.с.91-93, 139). Апеляційний суд вважає, що з таким висновком не можна погодитися, виходячи з наступного.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (е.204 ЦК України). Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст.205 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами; правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст.207 ЦК України). Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 ЦК України).

Матеріали справи підтверджують і сторони не оспорювали, що 23 березня 2007 року між ними була укладена у письмовій формі угода про передоплату відповідачкою послуг ТОВ про надання інформації про нерухоме майно; вартість цієї послуги складає 17675 грн.; відповідачка передала ТОВ 10100 грн. у якості передоплати вартості послуг ТОВ по придбанню нерухомості, залишок суми - 7575 грн. відповідачка зобов'язалася виплатити позивачу при підписанні договору відчуження об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: місто Донецьк, вулиця Петровського, будинок 66; ця угода підписана сторонами і скріплена печаткою ТОВ (а.с.3). Таким чином, між сторонами укладена письмова угода про надання послуг щодо інформації про нерухоме майно, розташоване за адресою: місто Донецьк, вулиця Петровського, будинок 66, для укладення відповідачкою договору про відчуження цього майна; форма і зміст договору не суперечить вимогам законодавства.

Угода від 23 березня 2007 року підписана третьою особою від імені ТОВ та відповідачкою. На час укладення угоди третя особа була директором ТОВ (а.с.64) і у відповідності з підпунктом б пункту 5.8 Статуту ТОВ мала право діяти без довіреності від імені ТОВ і укладати договори (а.с.72-85); ТОВ є юридичною особою, одним із видів діяльності якої є посередницькі функції при відчуженні нерухомості (а.с.65, 86, 87).

Тому апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність у третьої особи повноважень на укладання угоди від імені ТОВ і отримання грошей.

Спірна угода підтверджує, що відповідачка отримала послугу у вигляді інформації про об'єкт нерухомості, розташований в місті Донецьку на вулиці Петровського, будинок 66, і попередньо за цю послугу сплатила ТОВ 10100 грн.; залишок обумовленої суми (7575 грн.) за умовами угоди відповідачка повинна була сплатити ТОВ після укладення договору відчуження вказаного в угоді об'єкту нерухомості (а.с.3).

Апеляційний суд вважає, що первинний позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідачка не придбала об'єкт нерухомості, вказаний в угоді (місто Донецьк, вулиця Петровського, будинок 66); вона придбала квартири в будинку №66-а по вулиці Петровського в місті Донецьку і ця обставина підтверджується відповідними договорами (а.с.5-8).

Апеляційний суд вважає, що не підлягає задоволенню і зустрічний позов, оскільки позивачка за зустрічним позовом не надала будь-яких доказів у підтвердження наявності вини ТОВ або Продавця у виникненні умов, які зробили неможливим підписання договору відчуження нерухомості, розташованої за адресою: місто Донецьк, вулиця Петровського, будинок 66. В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки за зустрічним позовом також підтвердив, що не має доказів у підтвердження наявності умов, вказаних у п.5 угоди від 23 березня 2007 року. Згідно з вимогами ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України обов'язок доказування вказаних обставин покладений на позивачку за зустрічним позовом. Тому зустрічний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Сторони уклали договір послуги у вигляді надання позивачем інформації про обєкти нерухомості для наступного придбання цих обєктів відповідачкою, тому у даному випадку вимоги ст.114, п.6 ч.1 ст.311 ЦПК України не підлягають застосуванню. Довід апеляційної скарги в цій частині також не заслуговує на увагу.

Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні і первинного і зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.2, 3, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Київського районного суду міста Донецька від 28 жовтня 2008 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 з обмеженою відповідальність «Леран» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальність «Леран», третя особа ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.