Справа № 22- 7356

Головуючий у 1 інстанції - Лівочка Л.І.

Категорія  27

Доповідач- Барсукова О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючої: Червинської М.Є.,

суддів: Барсукової О.І., Ігнатової Л.Є., при секретарі: Баранові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 26 червня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення банківського вкладу, -

встановив:

Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 26 червня 2009 року задоволено позов ОСОБА_2, на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Український промисловий банк») стягнуто банківський вклад в розмірі 3034 євро, що за офіційним курсом НБУ складає 32263-95гр., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 гр., а всього - 32513-95гр. 3 відповідача на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 322-64гр.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Український промисловий банк» звернувся до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ «Український промисловий банк» доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.

ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 26 червня 2009 року залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 квітня 2008 року між сторонами укладений договір банківського вкладу, № 1008/0403684000472001 ( вклад «Постійний вкладник»), відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 3034 євро строком на 390 днів з 23.04.2008р. по 17.05.2009року під 9, 6 % річних. Після спливу строку дії договору відповідачем було відмовлено ОСОБА_2 в поверненні суми вкладу з посиланням на введення в банку тимчасової адміністрації та на постанову Національного банку України №413 від 04.12.2008року , на лист останнього №22-310/946-17250 від 06.12.2008р., відповідно до якого банкам заборонено дострокове припинення дії депозитних договорів. Відсотки за вкладом позивачу сплачені.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ «Український промисловий банк» , позивача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано задовольнив вимоги ОСОБА_2

При розгляді справи судом було встановлено, що 23 квітня 2008 року між сторонами укладено договір банківського вкладу № 1008/0403684000472001 строком до 17 травня 2009 року за процентною ставкою за вкладом 17, 5% річних .

Згідно ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом першої інстанції достовірно встановлено укладення між сторонами договору про банківський вклад, форма та умови якого не суперечать діючому законодавству.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про неналежне виконання умов договору відповідачем і задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи Банка про наявність постанови НБУ про заборону повернення депозитів, оскільки вони неспроможні.

Дійсно, відповідно до п. 5.2 Договору, сторони звільняються від виконання своїх обов'язків на час дії форс - мажорних обставин, якими у даному випадку відповідач вважає наявність вищевказаної Постанови НБУ.

Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність», в певних випадках Національний банк України (далі НДУ) має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Нормативно-правові акти НБУ є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. При цьому, вони підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Доводи апеляційної скарги щодо застосування мораторію на повернення вкладів не впливають на висновки суду про обґрунтованість заявлених вимог з наступних підстав.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на оголошення про призначення тимчасового адміністратора ТОВ «Укрпромбанк» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, яке було опубліковано в газеті «Урядовий кур*єр» №13 (3919) від 27.01.2009р.

Право володіння, користування та розпорядження своєю власністю, об'єктом якої є грошові вклади, закріплено в ст. 41 Конституції України. Встановлені гарантії права на приватну власність, в тому числі проголошено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, при цьому право приватної власності є непорушним. Громадянин має право вільно здійснювати право власності щодо належного йому майна.

За таких підстав, суд вважає, що постанова Національного Банку України від 04.12.2008 року в частині заборони дострокового повернення депозитів суперечить Конституції України, нормам Цивільного Кодексу України, Закону України «Про банки та банківську діяльність» та положенням договору.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку про необхідність застосування в даному випадку положень ст.ст.1058, 1060 ЦК України, відповідно до яких відмова відповідача у достроковій видачі депозитів є незаконною.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не має.

Керуючись п.1.ч.1.ст. 307, ст.308, ст. ст.314-316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 26 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.