УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року вересня місяця 2 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Берещанської І.І.,

Суддів Адаменко О.Г., Білоусової В.В.,

При секретарі Приходько Г.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 17 лютого 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сімферопольської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 17 лютого 2009 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування ухвали суду і направлення справи на новий розгляд, з тих підстав, що висновки суду не відповідають вимогам процесуального закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Проте, з такими висновками суду не може погодитися колегія суддів, тому що вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що міська рада має право розпоряджатися землями територіальних громад, яке вона здійснює шляхом: передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування та вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до того самого Кодексу; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст, організації землеустрою; координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження тимчасової заборони (зупинення) використання земель громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу)

Справа № 22-4446/2009 Головуючий по першій інстанції Гулевич Ю.Г.

Доповідач Берещанська І.І.

земель та надання земельних ділянок відповідно до Земельного кодексу; встановлення та зміни меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином міська рада згідно із зазначеною вище статтею має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Із наведеного випливає, що при здійсненні повноважень власник землі міська рада є не суб'єктом владних повноважень у сенсі п.1 ч.1 ст. 17 КАС України , а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовано на реалізацію свого права розпоряджатися землею.

Судом встановлено, що предметом спору є рішення прийняте з питань землекористування, на підставі невідповідності його вимогам закону.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у відносинах, які склалися між сторонами міська рада не здійснювала владних управлінських функцій та не виступала як суб’єкт владних повноважень.

Таким чином суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянутий за правилами КАС.

Оскільки підстави позову випливають із спірних правовідносин, що мають цивільно-правовий характер і він не пов'язаний безпосередньо із здійсненням владних управлінських повноважень, цей спір не відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції та не може ними розглядатися.

Така ж правова позиція викладена в ухвалі Вищого Адміністративного суду України від 11.03.2009 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Домбровської сільської ради про покладання обов'язку надати земельну ділянку, в якій зазначено, що при здійсненні повноважень власника землі рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, тому зазначений спір не відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвалу суду слід скасувати, а справу направити до Центрального районного суду м. Сімферополя АРК для розгляду по суті.

На підставі вказаного і керуючись статтями 304, 307, 312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 17 лютого 2009 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Ухвала набирає законної сили 3 моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.