УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Павловської І.Г.,

Суддів: Івщенко В.В., Руснак А.П.,

При секретарі: Печуріні Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10011/01 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків, за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» на рішення Алуштинського міського суду АРК від 09 квітня 2009 року, -

встановила:

у січні 2009 року ВАТ «Державний Ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків у розмірі 1000 грн., посилаючись на ст. 1212, 1213 ЦК України, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачкою ОСОБА_1, яка має в різних філіях відділення компенсаційні ощадні книжки, в порушення вимог п. 1 ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 1 «Про виплату у 2008 році громадянам України компенсації витрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР» та положень ст. 8-1 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощадження громадян України», замість одного разу, двічі отримано по 198, 02 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ дорівнює 1000 грн., а саме - 14 січня 2008 року в ТВБІ № 10011/01, та 16 січня 2008 року в ТВБВ №10011/010, а всього 396 грн. 04 долари США, що відповідно до офіційного курсу НБУ дорівнює - 2000 грн. При тому, що в вищевикладених нормативних актах на одного вкладника передбачена видача не більш як 1000 грн. у межах проіндексованих заощаджень.

Рішенням Алуштинського міського суду АРК від 09 квітня 2009 року в задоволенні позову ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10011/01 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 про стягнення завданих збитків у розмірі 1000 грн., стягнення судових 81 грн. - відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ «Державний Ощадний банк України» просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити по справі нове рішення по суті позовних вимог.

Справа № 22-ц-4581/2009 р. Головуючий суду першої інстанції Хотянова В.В.

Доповідач Руснак А.П.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначив, що відповідачка маючи компенсаційні ощадні книжки в філіях ВАТ «Державний Ощадний банк України» у різних місцях, отримала компенсацію в обох відділеннях банку замість одного. Апелянт вказує на те, що судом не надана оцінка ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, відповідно до яких особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї статі застосовуються незалежно від того, безпідставне придбання майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого чи інших осіб або наслідком події. Майно за цивільним законодавством України є так саме грошові кошти. У відповідності зі ст. 1213 ЦК України відповідачка, як набувач майна, повинна повернути потерпілому безпідставно придбане майно в натурі. Згідно ст. 1215 ЦК України компенсаційні виплати не відносяться до безпідставно придбаного майна, яке не підлягає поверненню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта та відповідачки, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог. Суд також зазначив, що позивачем не надано доказів того, що ВАТ «Державний Ощадний банк України» є особою потерпілою в результаті отримання відповідачкою компенсації.

З пояснень позивачки у засіданні апеляційного суду вбачається, що вона дійсно отримала гроші за двома компенсаційними ощадними книжками. Проте колегія погоджується з відсутністю правових підстав для стягнення цих грошей на користь банківської установи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Апелянт просить повернути гроші на підставі ст. 1212 ЦК України, проте посилання на зазначену норму є необгрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатніх підстав зобов'язана повернути потерпілому це майно. За змістом цієї норми не має правового значення в результаті чиєї поведінки було набуто це майно. Проте повинна бути доведеною безпідставність такого набуття або збереження. При цьому право на витребування майна має виключно потерпілий, яким є власник або легітимний користувач, право якого порушено в результаті набуття майна з його володіння.

Таких обставин по справі не здобуто та в апеляційній скарзі не наведено.

08 січня 2008 року відповідачкою в установу банку за місцем знаходження вкладників були надані всі необхідні документи для внесення до Реєстру в ТВБВ № 10011/01, але станом на 14 січня 2008 року підтвердження з Реєстру про реєстрацію вкладників, які подали документи 08 січня 2008 року та 09 січня 2008 року не надійшло, а виплати відділеннями ВАТ «Державний Ощадний банк України» здійснювались не за даними Реєстру, а за списками, сформульованими працівниками банку у ручному режимі. Таким чином доводи про те, що з вини відповідачки, відомості про яку не були внесені в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень», суд вважає необгрунтованими, так як ці дії не входили до обов'язків відповідачки.

Виходячи з наведеного, колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам, не суперечить закону, а доводи апеляційної скарги не грунтуються на законі, тому не заслуговують на увагу. Підстав для скасування рішення немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду АРК від 09 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.