УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Любобратцевої Н.І.
Суддів: Філатової Є.В.
Чистякової Т.І.
При секретарі: Войциховській Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2009 року та на ухвалу того ж суду від 23 липня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ „Кримгаз", Красноперекопського управління експлуатації газового господарства ВАТ „Кримгаз", третя особа - Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, про зобов'язання виконати певні дії Красноперекопським управлінням газового господарства ВАТ „Кримгаз", про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Кримгаз", Красноперекопського управління експлуатації газового господарства ВАТ „Кримгаз" про зобов'язання ВАТ „Кримгаз" виконати рішення суду від 08.07.2002 року в частині зобов'язання укласти договір, зобов'язати Красноперекопське УЕГГ ВАТ „Кримгаз" встановити газовий лічильник, газову плиту, поновити газопостачання, про стягнення моральної шкоди з відповідачів по 62000 грн. з кожного.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2002 року ВАТ „Кримгаз" зобов'язане укласти з ним договір про надання послуг з газопостачання. 12.04.2007 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК прийнято постанову про закриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого на підставі вище вказаного рішення суду. Цю постанову він не оскаржував, оскільки не бачив в цьому потреби, проте вважає, що судове рішення, яке набрало законної сили, не виконане, чим порушуються його права. Вважає, що відповідачі порушують його права як громадянина України, позбавляючи його права користування державною власністю та природними ресурсами - газом. За невиконання рішення суду, не укладання договору просить стягнути з ВАТ "Кримгаз" у відшкодування моральної шкоди грошову суму у розмірі 62000 грн.; за позбавлення права користування державною власністю у вигляді природних ресурсів - газом стягнути з Красноперекопського УЕГГ ВАТ "Кримгаз" у відшкодування моральної шкоди 62000 грн. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди позивач визначив з міркувань, посилаючись на свій матеріальний (майновий) стан. Також позивач просить зобов'язати відповідача Красноперекопське УЕГГ встановити газовий лічильник, нову газову плиту, оскільки граничний строк використання обладнання,
Справа №22-ц-6204/09 Головуючий у першій Інстанції, суддя - Романова Л.В.
Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.
встановленого з часу введення будинку до експлуатації, закінчився. Вважає, що оскільки квартира позивача є державною власністю - він має право на встановлення газового лічильника за рахунок держави. За користування газом здійснював оплату у тому розмірі, який визначений у договорі, укладеному у 1998 році. Іншого договору з газопостачальною організацією він будь-коли не підписував.
Представник відповідачів позовні вимоги не визнав. Пояснив, що за даними виконавчого провадження рішення суду від 08.07.2002 року виконане повністю. Позивач оплату за постачання газу здійснює не в повному обсязі і нерегулярно. Враховуючі невідповідність розрахунку оплати наданих послуг - сумам, що споживачем вносились, утворилась заборгованість, яку відповідач категорично відмовляється сплачувати навіть за рішенням суду. Оскільки позивач має заборгованість, яку після попередження про відключення від газопостачання не погасив, постачання газу було припинено та складено акт від 21.05.2007 р. на відключення обладнання, що використовує газ, та опломбування запірного устрою. На даний час Красноперекопське УЕГГ ВАТ "Кримгаз" не є газопостачальною організацією для споживача ОСОБА_2 Оскільки на даний час за виконавчим провадженням, що було відкрито за заявою ОСОБА_2, рішення суду від 08.07.2002 р. в частині зобов'язання укласти договір з ВАТ "Кримгаз" - виконане, вимоги про відшкодування моральної шкоди відповідачем ВАТ "Кримгаз" є безпідставними. Всі позовні вимоги, що заявлені позивачем до Красноперекопського УЕГГ ВАТ "Кримгаз", який не має статусу юридичної особи, не можуть бути задоволені, оскільки заявлені до неналежного відповідача.
, Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2009 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді та суддів Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим.
Ухвалою того ж суду від 28 травня 2009 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи залучено Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК.
Ухвалою суду від 23 липня 2009 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ВАТ „Кримгаз" про зобов'язання виконати рішення суду від 08.07.2002 року в частині зобов'язання укласти договір закрите, оскільки існує рішення, яке набрало законної сили, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2009 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ВАТ „Кримгаз", Красноперекопського управління експлуатації газового господарства ВАТ „Кримгаз", третя особа - Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, про зобов'язання виконати певні дії Красноперекопським управлінням газового господарства ВАТ „Кримгаз", про відшкодування моральної шкоди.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, як ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, і розглянути його позов відповідно до вимог Конституції і законів України. У скарзі апелянт посилається на те, що суд безпідставно не врахував, що на підставі ст. 13 Конституції України він має право користуватись природними ресурсами (в тому числі і газом), які є об'єктами права власності українського народу. Вважає, що судом також порушені і інші статті Конституції України.
Оскаржуючи ухвалу суду від 17.04.2009 року, апелянт посилається на те, що суддя безпідставно не задовольнила його заяву про відвід судді Романової Л.В. На думку апелянта, суддя Романова Л.В. не може розглядати справу, оскільки судом вищестоящої інстанції було скасовано ухвалу, постановлену нею по цій справі.
Ухвалу суду від 23.07.2009 року апелянт вважає незаконною, посилаючись на те, що суд, зазначив, що існує рішення, яке набрало законної сили, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, між тим, суд безпідставно не дав оцінку тому факту, що фактично вказане рішення не виконане.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із його необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.
Так, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Красноперекопського міського суду АРК від 08.07.2002 р. ВАТ "Кримгаз" зобов'язано укласти із ОСОБА_2 договір про надання послуг з газопостачання, у відповідності із типовим договором, затвердженим НКРЕ України від 04.01.2001 p., де у п. 7 вказати вихідні дані та розрахунок поставки газу при відсутності газового лічильника. Рішення набрало законної сили 09.08.2002 р.( т.1, а.с.31)
Згідно постанови державного виконавця Центрального районного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 12.04.2007 р. закінчено виконавче провадження по виконанню виконавчого листа 2-77\02, виданого 06.11.2003року Центральним районним судом міста Сімферополя про зобов'язання ВАТ «Кримгаз» укласти із ОСОБА_2 договір про надання послуг з газопостачання, у відповідності із типовим договором, затвердженим НКРЕ України від 04.01.2001 p., де у п. 7 вказати вихідні дані та розрахунок поставки газу при відсутності газового лічильника. Виконавче провадження закінчено у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом. (т.1, а.с.60)
Постанова державного виконавця від 12.04.2007 р. про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом (п. 8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження») сторонами у встановленому порядку не оскаржувалась.
За довідками з ЄДРПОУ відповідач ВАТ "Кримгаз" має статус юридичної особи (т.1, а.с.206), відповідач Красноперекопське УЕГГ ВАТ "Кримгаз" є відокремленим підрозділом ВАТ "Кримгаз" та не має статусу юридичної особи (т.1, а.с.207).
Згідно акту від 21.05.2007 p., складеному представниками газопостачальної організації, зафіксований факт відключення в квартирі № 58 жилого буд.23 мікрорайону 1 м. Красноперекопськ газового обладнання, та опломбування запірного устрою. Підстава для відключення, що вказана в акті, є несплата заборгованості (а.с.220).
.. Заборгованість, що накопичена позивачем, за особовим рахунком абонента нарахована на підставі встановлених тарифів, та станом на 01.04.2009 р. заборгованість складала суму 215-59 грн., в т.ч. на 01.05.2007 р. - 364-70 грн. (а.с.218).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Красноперекопської міжрайонної прокуратури для перевірки законності відключення квартири від газопостачання. Заходів прокурорського реагування не приймалось. ОСОБА_2 дана відповідь 08.06.2007 р. та запропоновано оскаржити дії посадових осіб Красноперекопського УЕГГ в суді (а.с.55-56). Проте, позивачем розмір нарахованої заборгованості та дії працівників ВАТ «Кримгаз» по відключенню його квартири від газопостачання в судовому порядку не оскаржені.
За таких обставин суд правильно прийшов до висновку про відсутність підстав до зобов'язання відповідача поновити позивачу газопостачання.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача Красноперекопське УЕГГ встановити в його квартирі газовий лічильник, нову газову плиту за рахунок відповідача, то колегія суддів погоджується з висновками суду відносно того, що ці вимоги необгрунтовані і не засновані на законі.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду про відмову в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди.
Заявляючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач посилається на ст.56 Конституції України, як на норму прямої дії, яка встановлює, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та
моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Разом з тим, при розгляді справи не встановлено спричинення позивачеві моральної шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Отже суд правильно вказав, що відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди позивачу.
Крім того, що стосується заявлених позовних вимог до Красноперекопського УЕГГ, то суд правильно вказав, що воно не є юридичною особою, а отже не наділене цивільною правоздатністю та дієздатністю, та не може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачем, всупереч вказаних норм закону, не надано допустимих доказів, підтверджуючих його позовні вимоги.
Доводи ОСОБА_2, що він мав право за отримання послуг з газопостачання сплачувати плату таку, яку вважає договірною платою, суперечать діючому законодавству та грубо порушують права інших осіб.
Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно того, що суддя Романова Л.В. не мала права розглядати справу по суті, оскільки апеляційним судом була скасована ухвала судді від 29 грудня 2008року про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_2 до ВАТ „Кримгаз", Красноперекопського управління експлуатації газового господарства ВАТ „Кримгаз", то ці доводи апеляційної скарги не засновані на законі.
Відповідно до п.19 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за правилами частини першої статті 21 ЦПК суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь в розгляді цієї справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження у справі. Проте скасування іншої ухвали, якою не закінчувалося провадження у справі (про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу, забезпечення позову або скасування забезпечення позову, повернення заяви позивачеві (заявнику), відмову у відкритті провадження у справі, зупинення провадження у справі, залишення заяви без розгляду тощо), не відстороняє суддю від повторної участі у справі.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав рішення або ухвала суду
Доводи апеляційної скарги, які стосуються ухвали суду від 23.07.2009року відносно закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ВАТ „Кримгаз" про зобов'язання укласти договір, не можна прийняти до уваги, оскільки існує рішення Красноперекопського міського суду від 08.07.2002року, яке набрало законної сили, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з п.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Суд, в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, наданим сторонами, постановив рішення та ухвалу, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права. Підстави до скасування рішення та ухвали суду за доводами апеляційної скарги відсутні.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.303, 308, 312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2009 року та ухвалу того ж суду від 23 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.