УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2009 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Богонюка М.Я.,

суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.

при секретарі - Макойді Н.З.,

за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2008 року, -

встановила:

оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання недійсним спільного рішення адміністрації та профкому ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів №2» (далі - Завод) про розподіл квартири НОМЕР_1 у гуртожитку для малосімейних по вул.  Польовій, 29а у м. Львові ОСОБА_3 зі складом сім'ї, недійсним ордеру на вказану квартиру, виселення ОСОБА_3 та членів її сім'ї із спірної квартири, визнання недійсними рішення Заводу про приватизацію квартири НОМЕР_1, свідоцтва про право власності ОСОБА_3 і державної реєстрації цього права на квартиру.

Рішення оскаржив відповідач, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Покликається на те, що ОСОБА_3 не мала права на отримання ордеру на спірну квартиру, так як вона не перебувала на квартирному обліку, передбаченому Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а факт її перебування у трудових відносинах із підприємством, відповідно до п. 11 Примірного положення про гуртожитки, не надає їй переваг у отриманні житла. Зазначає, що рішення про виділення ОСОБА_3 спірної квартири та надання їй ордеру є невірним, так як Завод не мав на це повноважень, оскільки це підприємство є лише балансоутримувачем будинку, а повноважним органом вважає Українську державну корпорацію «Укрбуд». Вважає рішення незаконним, оскільки суд невірно встановив статус житлового будинку як гуртожиток. Покликається на фальшивість ордеру на заселення квартири НОМЕР_1, оскільки він оформлений не на спеціальному бланку, а видрукуваний на звичайному аркуші паперу. Спільне рішення Заводу та профспілки про виділення квартири ОСОБА_3 вважає незаконним, так як воно всупереч ст. 52 ЖК та п. 5 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, не передавалось на затвердження виконкому органу місцевого самоврядування, ордер на вселення не видавався цим органом.

Справа №22ц-1251 Головуючий у 1-ій інстанції- Гирич С.В.

Категорія - 41 Доповідач - Федоришин А.В.

Крім цього, апелянт покликається на незаконність приватизації квартири НОМЕР_1 так як рішення про це прийнято Заводом, а не власником майна - УДК «Укрбуд», реєструючи право власності - БТІ не перевірило правовстановлюючі документи на відповідність їх законодавству. Вважає порушеним право на забезпечення житлом, оскільки його сім'я перебуває на відомчому квартирному обліку в Заводі з 1975 року і те, що він не перебуває у трудових відносинах з підприємством не має правового значення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, представника Заводу - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу безпідставною і тому її слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на такі мотиви.

Судом встановлено, що відповідно до рішення спільного засідання правління і профкому Заводу 05.11.2002 року працівнику підприємства ОСОБА_3 на сім'ю із 4-х осіб було виділено квартиру НОМЕР_1 площею 20, 6 м2 у гуртожитку по вул.  Польовій, 29а у м. Львові, на підставі якого 12.11.2002 року їй було видано спеціальний ордер на зайняття житла.

Судом також встановлено, що у зв'язку із заселенням гуртожитку, на реалізацію прав мешканців на приватизацію зайнятого ними житла, рішенням виконкому Львівської міської ради від 22.11.2002 року №467 правовий режим гуртожитку по вул.  Польова, 29а визначено як житловий будинок. Розпорядженням Заводу від 11.09.2006 року через орган приватизації - ТЗОВ «Профіт» - на підставі поданих ОСОБА_3 документів та у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спірна квартира НОМЕР_1 ОСОБА_3 та членами її сім'ї була приватизована, 18.09.2006 року їм видано Свідоцтво про право власності на квартиру, у той же день права власності ними зареєстровано у органах БТІ.

Крім цього суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 оскільки він не є працівником Заводу, права на отримання квартири в гуртожитку для працівників Заводу він не має, а відтак - оскаржуваними розпорядженнями та діями відповідачів його права порушеними не були.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_1 не довели факту порушення відповідачами його суб'єктивного права і тому апеляційна скарга є безпідставною.

Доводи апеляційної скарги про правовий режим будинку по вул.  Польовій, 29а у м. Львові як житлового будинку, спростовується розпорядженням виконавчого комітету Львівської міської Ради від 18.04.1986 року №142 (а.с. 151-153). Враховуючи цей факт, рішення про надання квартири в гуртожитку приймається в порядку, передбаченому ст.ст. 128, 129 ЖК України та Примірним положенням про гуртожитки.

Зазначені норми законодавства Заводом дотримано. Перебування чи не перебування ОСОБА_3 на квартирному обліку у органах місцевого самоврядування правового значення не має.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація цього фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними державними підприємствами, у повному господарському віданні або оператив-

ному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Підготовка та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир може бути покладено на спеціально створені органи приватизації.

Із матеріалів справи вбачається, що з 22.11.2002 року будинок по вул.  Польовій, 29а був набув правового режиму житлового і відповідно до зазначеного вище Закону квартири в ньому підлягали приватизації, Завод був уповноважений на її здійснення, а спеціально створеним органом приватизації в даному випадку було ТЗОВ «Профіт», яке проводило підготовку та оформлення документів для приватизації спірної квартири НОМЕР_1.

Отже, підстави та порядок приватизації квартири НОМЕР_1 порушеними не були, у тому числі і реєстрація прав власності сім'єю ОСОБА_3

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ухвалив законне рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає до відхилення, а рішення суду залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскарженою в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання законної сили.