УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді: Любобратцевої Н.І.

Суддів: Філатової Є.В.

Чистякової Т.І.

При секретарі: Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2009 року по цивільній справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати послуг мобільного зв'язку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" про припинення договору, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв'язок" (далі - ЗАТ „Український мобільний зв'язок") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати послуг мобільного зв'язку у сумі 2086 грн. 38 коп. та відшкодування судових витрат. Позов мотивований тим, що 09.02.2008 року між ЗАТ „Український мобільний зв'язок" і відповідачем були укладені договори про надання послуг мобільного зв'язку. Проте, користуючись наданими послугами, останній їх не сплачував, внаслідок чого станом на 30.06.2008 року утворилась заборгованість у сумі 256 грн. 08 коп. Крім того, відповідно до умов додаткових угод до позивача були застосовні штрафні санкції за неналежне виконання договору у розмірі 915 грн. 16 коп. за кожним договором.

Відповідач позов не визнав, пред'явив зустрічний позов про припинення договору, стягнення моральної шкоди. Зустрічні вимоги мотивовані тим, що до 15.02.2008 року ЗАТ „Український мобільний зв'язок" вимагало від нього великі суми, що не передбачено договорами, а послуги не надавались, на його претензії реакції не було. Після крадіжки обох мобільних телефонів 15.02.2008 року на його звернення про припинення договорів у зв'язку із цим, ЗАТ „Український мобільний зв'язок" також відмовилось. Вважає, що вказаними діями йому заподіяно моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 5000 грн.

18 травня 2009 року Євпаторійським міським судом Автономної Республіки Крим ухвалено рішення, яким позов ЗАТ „Український мобільний зв'язок" задоволено. З ОСОБА_2 на користь ЗАТ „Український мобільний зв'язок" стягнуто заборгованість зі сплати послуг мобільного зв'язку в сумі 256 грн. 06 коп., штрафну санкцію в сумі 1830 грн. 32 коп. і судові витрати у сумі 81 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення. Доводи скарги зводяться до того, що суд безпідставно не дав оцінки тим фактам, що з його рахунків зникли суми, які були ним внесені згідно з умовами договорів. Крім того, вважає, що суд необгрунтовано не прийняв

Справа №22-ц-4631/09 Головуючий в першій інстанції, суддя - Кротова Л.В.

Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.

до уваги те, що фактично послугами ЗАТ „Український мобільний зв'язок" він користувався лише до 15.02.2008 року, оскільки мобільні телефони були викрадені, про що він написав заяву до органів внутрішніх справ, про що письмово повідомив ЗАТ „Український мобільний зв'язок" і звернувся із заявою про припинення у зв'язку із цим договорів. Також апелянт посилається на те, що судом не прийнято рішення за зустрічним позовом.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду вказаним вимогам закону не відповідає.

Так, із матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ЗАТ „Український мобільний зв'язок" про припинення договору, стягнення моральної шкоди (а.с.31-32).

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.123 Цивільного процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У пункті 15 Постанови № 12 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснюється, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123-126 ЦПК України.

Проте, в порушення вище вказаних норм процесуального закону судом не вирішено питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, вказаний зустрічний позов не розглянутий, судом щодо нього не прийнято ніякого рішення.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.311 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Ухваленням додаткового рішення вказаний недолік не може бути усунений, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст. 220 Цивільного процесуального кодексу України ухвалення додаткового рішення можливе, якщо не ухвалене рішення стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення. Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що сторони подавали докази і давали пояснення стосовно зустрічних позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що зустрічні вимоги про припинення договору перебувають у нерозривному зв'язку з вимогами первісного позову, щодо яких ухвалено рішення.

Також у роз'ясненнях, що містяться у пункті 20 Постанови № 12 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року, скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 311 ЦПК, можливе, якщо суд першої інстанції розглянув не всі вимоги, які перебувають у нерозривному зв'язку з вимогами, щодо яких ухвалено рішення, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.

За таких обставин визнати рішення законним і обгрунтованим не можна, воно підлягає скасуванню.

Керуючись п.5 ч.1 ст.307, п.5 ч.1 ст.311 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.