УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді: Сіротюка В.Г.,

суддів: Адаменко О.Г., Руснак А.П.,

при секретарі: Приходько Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Білогірського районного суду АРК від 17 березня 2009 року, -

встановила:

у січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що постановою Білогірського районного суду АРК від 03 серпня 2001 року з відповідача стягнені аліменти на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менш ніж 20 карб, на місяць, до досягнення дитиною повноліття. На теперішній час у неї змінилося матеріальне становище: ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася друга дитина, в січні 2007 року вона одружилася із ОСОБА_3, тому розмір аліментів повинен бути збільшений до 1/3, з внесенням змін про мінімальний розмір аліментів у відповідності з нині діючим законодавством.

Заочним рішенням Білогірського районного суду АРК від 17 березня 2009 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись зі вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про залишення позову ОСОБА_1 без задоволення, суд першої інстанції послався на ст. 183 СК України, згідно до якої розмір аліментів на дитину встановлюється у частці від заробітку (доходів) платника аліментів.

У відповідності до ст.192 СК України, розмір аліментів може бути зменшений чи збільшений судом у випадках: зміни матеріального чи сімейного становища, погіршення чи поліпшення стану здоров'я стягувача чи платника, знаходження дітей на утриманні держави, територіальної громади чи юридичної особи.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що матеріальний і сімейний стан обох батьків є приблизно однаковим: відповідачем ОСОБА_2 надано довідку на підтвердження тих обставин, що ним також укладено шлюб та до складу його родини входять - дружина, неповнолітній пасинок та новонароджений син.

Виходячи з цього, висновок суду про недоведеність позивачкою обставин, за якими можлива зміна розміру аліментів, є обґрунтованим.

Також, безпідставні вимоги про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів, стягнутих постановою Білогірського районного суду від 3 серпня 2001 року.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині 2 статті 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна

Справа № 22-ц-4170/2009 р. Головуючий по першій інстанції Бишов М.В.

Доповідач Руснак А.П.

законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення, що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до частини 3 статті 70 ЗУ від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

З огляду на викладене, рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування чи зміни.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білогірського районного суду АРК від 17 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.