Справа №7183 Головуючий у 1 інстанції Янчук Т.О.
Доповідач Лук'янова С.В.
УХВАЛА
Іменем України
7 вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Лоленко А.В.
суддів Лук'янової С.В., Солодовник О.Ф.
при секретарі Косюга Т.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Будьоннівського районного суду міста Донецька від 3 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного наркологічного диспансеру про визнання не чинним протоколу №1219 від 1 березня 2007 року медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача і його представників, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення Будьоннівського районного суду міста Донецька від 3 липня 2009 року і ухвалення нового рішення про задоволення його позову через порушення норм матеріального і процесуального права.
Судом порушені CT..CT.277, 280 ЦК України, ч.1 ст.1, ст.5, ч.3 ст.10 ЦПК України, що підтверджується письмовими доказами, доданими до справи. Висновки суду не відповідають встановленим судом обставинам справи.
Головним питанням спору є питання про те, чи мав право відповідач надавати адміністрації ВАТ «Донецькміськгаз» інформацію про його особистий стан під час огляду 1 березня 2007 року, викладений у протоколі №1219, якщо в цьому протоколі відсутній його підпис про ознайомлення з висновками.
Надання протоколу №1219 є порушенням його особистих немайнових прав. Суд був зобов'язаний захистити його і його права у відповідності до вимог ст..277 ЦК України, запропонувавши йому сплатити додаткову суму судового збору.
Суд . не поставився критично до пояснень свідка ОСОБА_2 Підставою для позову та вимоги визнати протокол №1219 від 1 березня 2007 року не чинним є факт надання відповідачем адміністрації ВАТ «Донецькміськгаз» інформації, яка зачіпає його честь, гідність, ділову репутацію і цей факт неможливо спростувати, тому що ця інформація оприлюднена, використана профспілкою і адміністрацією ВАТ
«Донецькміськгаз» для звільнення його з роботи «за перебування на роботі у нетверезому стані»; запис про це зроблений у трудовій книжці (а.с. 101-103).
В судовому засіданні апеляційного суду позивач і його представники підтримали доводи апеляційної скарги; представник відповідача не визнав апеляційну скаргу і просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Рішенням Будьоннівського районного суду міста Донецька від 3 липня 2009 року відмовлено у задоволенні позову (а.с.89-91).
Цим рішенням встановлено, що 1 березня 2007 року позивач у зв'язку з конфліктом на роботу самостійно звернувся до відповідача із заявою для його огляду на стан сп'яніння.
Результати огляду позивача та лабораторні дослідження занесені до протоколу №1219 від 1 березня 2007 року, в якому вказано, що позивач на момент огляду знаходився у стані алкогольного сп'яніння.
Результати огляду позивача занесені у відповідний журнал. Протокол №1219 не підписаний позивачем, оскільки токсикологічна лабораторія працює з 8 до 17 години; результати лабораторних досліджень були відомі наступного дня, тобто 2 березня 2007 року; 1 березня 2007 року позивачу було запропоновано з'явитися наступного дня для ознайомлення з лабораторними дослідженнями, але він не з'явився.
Суд не взяв до уваги пояснення позивача про те, що 1 березня 2007 року після його огляду йому усно повідомили, що він не перебуває у стані сп'яніння, запропонували розписатися у протоколі і він розписався, оскільки результати огляду позивача стали відомі лише у ранці наступного дня. Суд дав оцінку виправленню у журналі.
2 березня 2007 року позивач сам звернувся із заявою до ВАТ «Донецькміськгаз» про витребування у відповідача протоколу його огляду 1 березня 2007 року.
Суд прийшов до висновку, що огляд позивача на стан сп'яніння був проведений без порушення вимог Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 року №114/38/15 - 36 - 18 (далі Інструкція); відсутність підпису позивача в протоколі №1219 не є підставою для задоволення позову (а.с.89-91).
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню через наступне.
Згідно з п.3.8 Інструкції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 1 березня 2007 року, особа, яка оглядається, у десятиденний строк має право оскаржити висновки огляду до контрольної комісії медичного закладу для встановлення фату вживання алкоголю і стану сп'яніння регіонального наркодиспансера або, у встановленому порядку, до відповідної контрольної комісії Міністерства охорони здоров'я чи суду.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. В судовому засіданні апеляційного суду позивач пояснив, що після огляду йому сказали, щоб він отримав протокол наступного дня.
Не заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про те, що підставою для позову та вимоги визнати протокол №1219 від 1 березня 2007 року не чинним є факт надання відповідачем адміністрації ВАТ «Донецькміськгаз» інформації, яка зачіпає його честь,
гідність, ділову репутацію, виходячи в наступного. Ні підставою, ні предметом заявленого позивачем позову не є вимога про захист честі, гідності, ділової репутації позивача.
Предметом заявленого позову є матеріально-правова вимога про визнання недійсним протоколу №1219 від 1 березня 2007 року; підставою позову є фактичні обставини, що наведені у позовній заяві: через конфлікт на виробництві позивач за власним бажанням звернувся до відповідача на медичний огляд; за результатами огляду він був визнаний тверезим, про що усно його повідомив лікар і запропонував розписатися в протоколі, він розписався; під час вирішення питання про його звільнення адміністрації підприємства був наданий протокол з протилежним висновком, але в протоколі був відсутнім його підпис; заміну протоколу він оскаржив у вищій за підпорядкуванням орган, але отримав відповідь, що дії робітників відповідача були правильними (а.с.3).
З цих же підстав не заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про порушення судом вимог ст.ст.277, 280 ЦК України і зобов'язання суду захистити його і його права у відповідності до вимог ст..277 ЦК України. Матеріали справи не містять доказів порушення судом і вимог ч.1 ст.1, ст.5, ч.3 ст.10 ЦПК України.
Надані сторонами докази, суд першої інстанції оцінив у їх сукупності. Позивачем не наведені будь-які докази, які б дозволили прийти до висновку про наявність підстав, передбачених ч.1 ст.309 ЦПК України, для ухвалення нового рішення.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно вимогам ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування або зміни рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Будьоннівського районного суду міста Донецька від 3 липня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.