Справа № 22-7044/2008 рік Головуючий у 1 інстанції Юрко І.В.

Категорія 32 Доповідач Ігнатова Л.Є.

УХВАЛА

іменем України

5 листопада 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Краснощокової Н.С.,

суддів: Ігнатової Л.Є., Маширо О.П.,

при секретарі Степаненко В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 01 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дире6кції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, яким були задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на його користь стягнуто 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд виходив з того, що позивач, працюючи на шахті ім. Батова ДП „Макіїввугілля" гірничим на підземних роботах, 21 травня 1998 року при виконанні трудових обов'язків отримав травму. Висновком МСЕК від 22.08.2001 року йому було уперше встановлено перша група інвалідності та 100% стійкої втрати професійної працездатності у зв»язку з трудовим каліцтвом.

При повторному огляді 19 вересня 2003 року перша група інвалідності та повна втрата професійної працездатності були встановлені ОСОБА_1 безстроково.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду просить рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні його позову.

Відповідач посилався на те, що, суд не врахував, що позивач не надав ніяких доказів щодо факту спричинення йому моральної шкоди та наявності його моральних страждань у зв»язку з втратою здоров»я.

Крім того, оскаржуване судове рішення було прийняте після набрання чинності Законами України «Про Державний бюджет на 2006 рік» , «Про Державний бюджет на 2007 рік» та „Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими було спочатку зупинено дію тих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якими передбачалось право застрахованих та членів їх сімей на моральне відшкодування, а потім ці положення закону були взагалі виключені.

Більш того, Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» передбачено, що з 1 січня 2008 року моральне відшкодування у вказаних вище випадках не проводиться взагалі, тобто незалежно від часу настання страхового випадку.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, судове рішення залишити без змін, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи скарги, оскільки позивачеві уперше висновком МСЕК було встановлено стійку втрату професійної працездатності та першу групу інвалідності у зв»язку з виробничою травмою 22 серпня 2001 року, тобто в період дії Закону України «Про державне загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до вимог ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, дія норм Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" та наступні роки не поширюється на правовідносини, що виникли у 2001 році та врегульовані нормами Закону № 1105-ХІУ, які діяли на той час.

Визначаючи розмір морального відшкодування, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач є інвалідом першої групи, повністю втратив професійну працездатність, тяжко хворіє, потребує постійного стороннього догляду, тому апеляційний суд вважає, що стягнутий судом розмір моральної шкоди повністю відповідає принципам розумності та справедливості, які встановлені ст. 23 ЦК України.

Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, а рішення суду залишити без змін як таке, що відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки - відхилити.

Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 01 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.