Справа № 11-956/09

Головуючий у 1 інстанції Космачевська Т.В.

Категорія ст. 86 ч. 2 КК України Доповідач суддя Шик В.В

УХВАЛА

Іменем   України

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Калашнікова В.М.,

суддів Шика В.В., Осояна М.В.,  за участю прокурора Ільченка С.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку 17 квітня 2009 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 18 грудня 2008 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель м. Горлівка Донецької області, громадянин України, не судимий в силу ст. 89 КК України, неодружений, і

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець і житель м. Краматорська Донецької області, судимий 2.06.1995 року за ст.ст. 17, 93 пп. а, г, ж, 142 ч.2, 141 ч.2, 206 ч.3 КК України до 10 років позбавлення волі; 06.06.2002 року за ст.ст. 142 ч.2. 141 ч.2 УК України до 8 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 24.10.2007 р. умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 1 день засуджені за ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі кожний. На підставі ст. 71 КК України остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді 6 років 9 місяців позбавлення волі.

Вироком суду ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнані винними у тому, що за попередньою змовою групою осіб вчинили тяжкий злочин за такими обставинами.

11.12.2007 року приблизно о 21.00 год. знаходячись у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в районі дому № 44 по вул.  Леніна у м. Краматорську Донецької області з метою відкритого викрадення чужого майна підійшли до ОСОБА_4 і, реалізуючи злочинний намір, діючи узгоджено, побили його, спричинивши легкі тілесні ушкодження, після чого відкрито викрали у потерпілого 30 гривень, мобільний телефон, навушники, годинник, куртку, в'язану шапку та кросівки, а всього майна на 2653, 91 грн.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 вказав, що пограбування ОСОБА_4  не  вчиняв.  Стверджує, що  вказане у  вироку майно сам  викрав  у  п'яного потерпілого таємно, коли той висковзнувши з куртки, за яку він його тримав, впав і заснув; ніякої змови з ОСОБА_3 на пограбування ОСОБА_4 не було. Просив вирок скасувати.

Засуджений ОСОБА_3 подану на вирок апеляцію відкликав.

Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, потерпілого ОСОБА_4, який просив залишити вирок без зміни, та думку прокурора про необґрунтованість апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні при викладених у вироку обставинах злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами.

Обґрунтовуючи висновок про винність засудженого, суд послався на показання потерпілого, свідків, висновок судово-медичної експертизи, інші докази, які є у справі, дав їм відповідний аналіз їх сукупності.

Доводам засуджених, які в судовому засіданні не визнали своєї вини, суд також дав належну оцінку. їх показанням про те, що майно у потерпілого викрадене таємно одним ОСОБА_2 без попередньої взаємної домовленості суд надав вірної оцінки, визнавши ми їх неправдивими, направленими на ухилення від відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Суд обгрунтовано прийняв як правдиві показання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про обставини вчинення злочину, які вони дали на досудовому слідстві при допиті у якості підозрюваних, при відтворенні обстановки і обставин події, а також на очній ставці, і які узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, а висновок суду про винність засуджених відповідають доказам, які є у справі, і відповідно ним дії ОСОБА_2 і ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України.

Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність зібраних по справі доказів вини засуджених і правильність висновків суду про доведеність вини засуджених колегія суддів не вбачає.

Покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 призначено судом згідно вимогам ст. 65 КК України з урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого ними злочину, обставин справи та даних про особу винних, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд вірно застосував вимоги ст. 71 КК України, так як злочин він вчинив у період не відбутого покарання за попереднім вироком Краматорського міського суду Донецької області від 06.06.2002 року.

Колегія суддів дійшла висновку, що призначене засудженим покарання є законним і справедливим і підстав для перекваліфікації їх діянь, про що йдеться із смислу апеляції засудженого ОСОБА_2, не вбачає.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону судом не допущено, постановлений вирок є законним і обгрунтованим, призначене покарання достатнім і справедливим, а тому підстав для скасування або зміни вироку щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3, про що ставиться питання в апеляції, колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 366, 377, 379 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Краматорського міського суду Донецької області від 18 грудня 2008 року щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - без зміни.