УХВАЛА

іменем України

25 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого Марітчака Т.М.

суддів апеляційного суду Литвинова О.М. та Данка В.В.

за участю прокурора Клісовського Й.Т.

розглянула у судовому засіданні апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора Галицького району м. Львова на вирок Галицького районного суду м. Львова від 22 жовтня 2008 року, яким -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, без судимості, -

засуджений за ст. 15 - ч. 1 ст. 186 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; за ст. 15 - ч. 2. ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно обрано покарання у виді 5 років позбавлення волі з поміщення до кримінально-виконавчої установи.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 1 березня 2008 року близько 17.00 год., знаходячись в під'їзді будинку на АДРЕСА_2, підбіг до потерпілої ОСОБА_3, яка в цей час заходила в приміщенні квартири за НОМЕР_2 цього ж будинку, і намагався вирвати в останньої її лакову сумку, в якій знаходився мобільний телефон марки «Нокіа-7373» вартістю 1500 грн. з стартовим пакетом «Київстар» вартістю 25 грн., гроші в сумі 200 грн., набір косметики «Мері Кей» вартістю 100 грн., а всього майна на загальну суму 1 965 грн., однак підсудний свого наміру не довів до кінця по незалежних від нього причинах.

Він же, 13 червня 2008 року близько 12.30 год., знаходячись на вул.  Краківській у м. Львові, намагався викрасти автомобіль марки «Рено Талія» реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 80 000 грн., який належить громадянину Польщі ОСОБА_5, при цьому розбив каменем скло правих дверей, підняв важіль замка дверей та проник в автомобіль і за допомогою леза ножа намагався завести двигун вказаного автомобіля, однак на місці скоєння злочину був затриманий працівниками міліції.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок щодо нього, пом'якшивши призначене судом покарання, при цьому зазначає, що свою вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся. Окрім цього, апелянт зазначає, що суд першої інстанції при постановленні вироку не в повній мірі врахував його молодий вік, те що він виховувався без батька та скрутне матеріальне становище.

Апелянт зазначає, що злочин передбачений ст. 15 - ч. 2 ст. 289 КК України вчинив, перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, з хуліганських мотивів, а не з метою угону автомобіля, оскільки він помив автомашину потерпілого, а ОСОБА_5 не заплатив йому за це грошей, у зв'язку з чим він і проник в автомашину потерпілого, де вирішив його дочекатись.

В апеляції прокурор просить вирок Галицького районного суду м. Львова від 22 жовтня 2008 року про засудження ОСОБА_2 - скасувати, а справу скерувати на новий судовий розгляд в іншому складі суду посилаючись на те, що даний вирок є

Головуюча у першій інстанції Серьодкіна І.М.

Справа № 11„а"-584 Категорія: ст. 15-ч. 1 ст. 186 КК України, ст. 15-ч. 2 ст. 289 КК України

Доповідач в апеляції Марітчяк Т.М.

незаконним, оскільки при винесенні вироку судом в його обґрунтування покладено факти і обставини, які не були перевірені в судовому засіданні, зокрема: рапорт працівників міліції, протокол допиту потерпілої ОСОБА_3, протокол ставки віч-на-віч між потерпілою та обвинуваченим, заява потерпілої ОСОБА_3, протокол допиту свідка ОСОБА_8, протокол допиту свідка ОСОБА_9, протокол допиту свідка ОСОБА_10, протокол допиту свідка ОСОБА_11, протокол допиту потерпілого ОСОБА_5, протокол огляду місця події, проток допиту свідка ОСОБА_13, протокол допиту свідка ОСОБА_14, протокол допиту свідка ОСОБА_15, протокол допиту свідка ОСОБА_16, що є порушенням ст. 323 КПК України щодо обгрунтування у вироку лише тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію про скасування вироку суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляції" прокурора та засудженого підлягають до часткового задовольнення, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 22 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_2 необхідно скасувати, справу направити на додаткове розслідування з наступних підстав.

На думку колегії суддів, підстави наведені прокурором у своїй апеляції не є безумовними підставами для скасування вироку суду першої інстанції. У відповідності до ст. 299 КПК України та своєї постанови про порядок дослідження доказів, суд першої інстанції і не повинен був досліджувати фактичні обставини справи та докази у їх доведення, як і не повинен наводити ці докази у вироку суду.

Разом з тим, при вивченні матеріалів кримінальної справи в порядку ст. 365 КПК України колегією суддів встановлено, що кримінальну справу стосовно ОСОБА_2 за ознаками ст. 15 - ч. 1 ст. 186 КК України порушено неналежною особою.

Так, відповідно до ст. 425 КПК України, порядок провадження у справах про злочини, передбачені частиною 1 статті 186 Кримінального кодексу України визначається загальними правилами цього Кодексу за винятками, встановленими статтями цієї Глави.

Згідно ст. 426 КПК України у справах про злочини, перелічені в ст. 425 КПК України, органи дізнання не пізніш як у десятиденний строк встановлюють обставини вчиненого злочину і особу правопорушника. Про обставини вчиненого злочину складається протокол, який затверджується начальником органу дізнання. Протокол разом з матеріалами надсилається прокурору.

Визнавши матеріали про злочини, перелічені в ст. 425 КПК України, достатніми для розгляду в судовому засіданні, прокурор у відповідності до вимог ст. 430 КПК України, виносить постанову про порушення кримінальної справи, обирає щодо правопорушника в необхідних випадках запобіжний захід і складає обвинувальний висновок та направляє справу до суду або повертає матеріали для провадження досудового слідства, а в разі відсутності підстав до порушення кримінальної справи відмовляє в її порушенні.

Всупереч цих вимог закону, як убачається з матеріалів кримінальної справи, матеріали справи не направлялись прокурору для порушення кримінальної справи, а кримінальну справу стосовно ОСОБА_2 за ознаками ст. 15 - ч. 1 ст. 186 КК України порушено неналежною особою - слідчим СВ Галицького РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області (постанова від 02.03.2008 року, т. 1, а.с. 1), при цьому у постанові про порушення кримінальної справи не вказано прізвища цього слідчого.

Крім цього, як убачається з матеріалів кримінальної справи та протоколів судових засідань від 26.08.2009 року та 18.09.2008 року суд першої інстанції не вказав про неявку потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судове засідання та не з'ясував

причини їх неявки в судове засідання. У протоколі судового засідання від 22.10.2008 року ставиться питання про можливість розгляду справи без участі потерпілого, а суд вирішив продовжити розгляд справи без участі потерпілої. Оскільки у справі є двоє потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5, то невідомо щодо якого потерпілого вирішувалось питання про можливість розгляду справи без його участі.

Крім того, після проголошення вироку суду, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не були повідомлені про постановления вироку, строки і порядок його оскарження відповідно до ст. 341 КПК України, чим були порушені їх права.

Такі порушення вимог закону, на думку колегії суддів є істотним, а тому вирок суду підлягає скасуванню, а справа - направленню прокурору для проведення додаткового розслідування.

Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_2 задовольнити часткового, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 22 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_2 -скасувати, справу направити прокурору Галицького району м. Львова через Галицький районний суд м. Львова для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.