УХВАЛА

іменем України

25 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого Марітчака Т.М.,

суддів апеляційного суду Данка В.В. та Литвинова О.М.,

за участю прокурора Клісовського Й.Т.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 1 червня 2009 року, яким -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, без судимості, -

засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. За ч. 3 ст. 357 КК України ОСОБА_1 виправдано.

Судом постановлено рахувати строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 з 15 січня 2009 року, з часу його фактичного затримання, а цивільний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 23 липня 2007 року близька 04.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_7 та невстановленою слідством особою, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, знаходячись на пл. Музейній м. Львова, відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон «Бенк'ю Сіменс EF 81» вартістю 1 000 грн. та гроші в сумі 200 грн., спричинивши потерпілому при цьому легкі тілесні ушкодження.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він в цей же час, при цих же обставинах за попередньою змовою з іншими особами заволоділи свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу - автомашини «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу - автомашини «БМВ - 730» д.н.з. НОМЕР_2, посвідченням водія та талоном попереджень до нього потерпілого ОСОБА_3.

В апеляції захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 просить вирок Галицького районного суду м. Львова від 1 червня 2009 року про засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі змінити і звільнити засудженого від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України.

Апелянт покликається на те, що суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_1 не був організатором чи ініціатором вчинення цього злочину, що випливає як з його пояснень, так і з пояснень потерпілого ОСОБА_3.

На думку апелянта, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 хоч і перечислив у вироку низку пом'якшуючих покарання обставин, а саме визнання ним своєї вини, щире каяття та позитивну характеристику, однак фактично не врахував їх при призначенні покарання засудженому.

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_5

Справа №11„а"-583 Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України

Доповідач в апеляції ОСОБА_6

Заслухавши доповідача, прокурора про залишення вироку суду першої інстанції без змін та вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція захисника засудженого до задоволення не підлягає, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 1 червня 2009 року необхідно залишити без змін із наступних підстав.

Винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 2 ст. 186 КК України, за який він засуджений вироком суду першої інстанції, стверджується доказами здобутими в судовому засіданні і не заперечується самим засудженим та його захисником.

Дії засудженого ОСОБА_1 за епізодом відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3, судом першої інстанції правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, так як він за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_7 та невстановленою слідством особою, відкрито викрав чуже майно на суму 1 200 грн., із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, спричинивши потерпілому при цьому легкі тілесні ушкодження.

На думку колегії суддів, покликання захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 в апеляції на необхідність зміни вироку Галицького районного суду м. Львова від 1 червня 2009 року у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого не грунтується на законі та суперечить матеріалам кримінальної справи.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1 суд першої інстанції, врахував всі обставини, що пом'якшують покарання засудженому, а саме ступінь тяжкості вчиненого злочину, визнання ним своєї вини, щире каяття, позитивну характеристику та вибачення перед потерпілим.

Суд першої інстанції також при призначенні покарання врахував особу підсудного, обставини, що обтяжують покарання і з урахуванням тяжкості вчиненого ним злочину підставно прийшов до переконання про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії та призначив покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правильно оцінив показання як підсудного, так і потерпілого в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст. 357 КК України і виправдав підсудного за цим епізодом. Суд також, відповідно до вимог закону, залишив без розгляду цивільний позов заявлений потерпілим, у зв'язку з заявленим клопотанням потерпілого про залишення позову без змін.

Керуючись ст. 362 - 366 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області, -

ухвалила:

апеляцію захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 1 червня 2009 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.

Ухвалу можна оскаржити до Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту її оголошення.