УХВАЛА
іменем України
8 вересня 2009 року судова колегія у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого Яременка О.Д.
суддів апеляційного суду Валько Н.М. та Марітчака Т.М.
за участю прокурора Телепка В.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанови Дрогобицького міськрайонного суду від 8 липня 2009 року, якими провадження у кримінальній справі стосовно, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стебника Дрогобицького району, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, без судимості, -
в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України закрито на підставі ч. 4 ст. 309 КК України; в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року, а провадження у справі закрито.
Закриваючи провадження у справі в частині обвинувачення С ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, суд першої інстанції покликався на висновок лікаря-спеціаліста Дрогобицької міської поліклініки від 14 квітня 2009 року за № 4, відповідно до якого ОСОБА_1 з 25 лютого 2008 року знаходився на лікуванні в наркологічному кабінеті Дрогобицької міської поліклініки з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок зловживання канабіоїдами з важкими наслідками та на пояснення свідка лікаря-нарколога ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 25 лютого 2008 року звернувся за медичною допомогою в Дрогобицький психоневрологічний диспансер, де при обстеженні було встановлено, що він курить травку і вживає алкоголь, що викликало ускладнення роботи серця, порушення психіки, а також встановлено залежність від наркотичної речовини, якої він самостійно позбутися не міг. Пройшовши добровільний курс лікування від наркотичної залежності до 11 квітня 2008 року, він позбавився від неї.
Звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення його за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року та закриваючи провадження у справі, суд покликався на те, що ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_5.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він наприкінці квітня 2007 року в м. Дрогобичі, з метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом обману, під видом позики попросив у ОСОБА_6 гроші в сумі 300 доларів США, що по офіційному курсу НБУ становило 2 525 грн., пообіцявши повернути борг найближчим часом та залишивши в залог свій мобільний телефон, проте свого зобов'язання не виконав, привласнивши отримані кошти.
Головуючий у першій інстанції Піцикевич І.Й.
Справа № 11"а"-566 Категорія: ч.2 ст. 185. ч. 1 ст. 190. ч. 2 ст. 190. ч. 1 ст. 309 КК України,
Доповідач в апеляції Марітчак Т.М.
Крім цього, він 2 липня 2007 року між 15.00 та 19.00 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з іншими особами, матеріали кримінальної справи стосовно яких виділено в окреме провадження, знаходячись в квартирі за НОМЕР_1, потерпілої ОСОБА_9, на АДРЕСА_2 і скориставшись тим, що потерпіла, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння заснула, таємно викрали телевізор вартістю 816 грн., стаціонарний телефон вартістю 24, 50 грн., радіоприймач вартістю 15 грн., рюкзак вартістю 62, 50 грн., тепло вентилятор вартістю 110 грн., фен вартістю 60 грн., шампунь та бальзам для волосся вартістю 27 грн., а всього на загальну суму 1115 грн.
Крім цього, ОСОБА_1 25 серпня 2007 року в м. Дрогобичі, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, пославшись на те, що йому необхідно подзвонити, попросив у ОСОБА_6 її мобільний телефон «Сіменс С 88» вартістю 950 грн. і привласнив його, продавши невстановленій особі.
Крім цього, ОСОБА_1 3 вересня 2007 року, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, пославшись на те, що йому необхідно подзвонити, в м. Дрогобичі на вул. В. Великого біля магазину «М'ясний світ» попросив у Р. Харкавціва його мобільний телефон «Нокія 6080» вартістю 700 грн. і привласнив його, продавши невстановленій особі.
Крім цього, ОСОБА_1 15 вересня 2007 року в м. Дрогобичі, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, пославшись на те, що йому необхідно подзвонити, попросив у ОСОБА_6 її мобільний телефон «Нокія 6080» вартістю 820 грн. і привласнив його, продавши невстановленій особі.
Крім цього, ОСОБА_1 21 вересня 2007 року близько 12.00 год., з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, пославшись на те, що йому необхідно подзвонити, в м. Дрогобичі на пл. Ринок біля кафе «Затишок» попросив у Р. Харкавціва його мобільний телефон «Нокія 3109» вартістю 700 грн. і привласнив його, продавши невстановленій особі.
Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачувався в незаконному придбанні при невстановлених слідством обставинах та зберіганні без мети збуту 9, 7 грама наркотичного засобу канабісу (маріхуани), який 28 листопада 2007 року близько 19.22 год. в м. Дрогобичі, на пероні залізничної станції «Дрогобич», були виявлені у нього та вилучені працівниками міліції.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 8 липня 2009 року про закриття провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 309 КК України в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України та про звільнення С ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 185 КК України і закриття провадження у справі скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що суд, в порушення вимог п. 23 Постанови Пленуму ВСУ за № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, не дав належної оцінки висновку спеціальної медичної наркологічної комісії за № 706 від 4 грудня 2007 року відповідно до якого ОСОБА_1 епізодично вживає канабіс, проте примусового лікування не потребує (а.с. 28), не вияснив з якою метою ОСОБА_1 пройшов курс лікування і безпідставно звільнив його від кримінальної відповідальності.
Крім того, на думку апелянта, у зв'язку з тим, що немає достатніх підстав для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України і вказане рішення суду підлягає до скасування, то і постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 8 липня 2009 року про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 185 КК України теж підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію та просив про скасування постанов Дрогобицького міськрайонного суду і направлення справи на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої по справі апеляції, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність задоволення апеляції та скасування постанов Дрогобицького міськрайонного суду від 8 липня 2009 року про закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення його за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року і закриття провадження у справі.
Відповідно до висновку спеціальної медичної наркологічної комісії за № 706 від 4 грудня 2007 року ОСОБА_1 схильний до епізодичного вживання канабісу, однак примусового лікування від наркоманії не потребує (т. 1, а.с. 28).
Однак суд, під час розгляду справи, хоча і оголосив його, однак не дослідив належним чином цей висновок спеціальної медичної наркологічної комісії і не давши йому оцінки, передчасно прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України. Суд першої інстанції, на думку колегії суддів також, належним чином не вияснив у підсудного про спосіб і мету проходження ним добровільного лікування від наркоманії, не вияснив причини його неявки до суду за що його було оголошено в розшук.
Таким чином суд, в порушення вимог п. 23 Постанови Пленуму ВСУ за № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, не дав належної оцінки цьому висновку спеціальної медичної наркологічної комісії та не спростувавши її висновку, не встановивши з якою метою ОСОБА_1 пройшов курс лікування, передчасно звільнив його від кримінальної відповідальності.
На думку колегії суддів, підлягає задоволенню апеляція прокурора і в частині скасування постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 8 липня 2009 року про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року в частині обвинувачення його за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 185 КК України і закриття провадження у справі.
При новому розгляді справи суду першої інстанції належить дослідити висновок спеціальної медичної наркологічної комісії за № 706 від 4 грудня 2007 року відповідно до якого ОСОБА_1 схильний до епізодичного вживання канабісу, однак примусового лікування від наркоманії не потребує (т. 1, а.с. 28) і дати йому оцінку, при потребі допитати членів медичної наркологічної комісії.
Вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, необхідно з'ясувати, чи дійсно він страждав на наркоманію і потребував лікування від неї, чи дійсно він звернувся до лікувального закладу і проходив лікування добровільно, а не вимушено, в який спосіб проходив лікування, і
чи дійсно він ставив за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися в такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Лише після з'ясування всіх цих обставин, суду належить прийняти обгрунтоване рішення у справі.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що стосовно нього необхідно залишити запобіжний захід у вигляді взяття під варту, обраний судом першої інстанції відповідно до постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 8 вересня 2008 року, у зв'язку з його ухиленням від явки до суду.
Керуючись ст.ст. 362-366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію державного обвинувача задовольнити, а постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 8 липня 2009 року про закриття провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 309 КК України в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України та про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 185 КК України і закриття провадження у справі скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 залишити попередньо обраний - взяття під варту.
Копію ухвали, в частині виконання щодо обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту направити начальнику Дрогобицького MB ГУ МВС України у Львівській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.