Справа № 11а-518 Головуючий у І інст.: Піцикевич І.Й.
Категорія ст.286 ч.1, КК України Доповідач: Перетятько В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Перетятька В.О.
Суддів: Валько Н.М., Урдюк Т.М.
З участю: прокурора Василик Ю.М.
З участю: адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2, -
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 січня 2009 року та за апеляціями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на окрему постанову того ж суду від 20 січня 2009 року, -
встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, студент Дрогобицького державного педагогічного університету ім.. Ів.Франка, неодружений, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
засуджений за ст.286 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Знаходиться на підписці про невиїзд до набуття вироком законної сили.
Питання з речовими доказами вирішено згідно з вимогами закону.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судових експертиз - в користь НДЕКЦ при ГУ УМВСУ у Львівській області 558 грн.97 коп.; 1369 грн.65 коп. в користь державного бюджету, та в користь Дрогобицької лікарні № 1 - 3293грн. за стаціонарне лікування ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
За вироком ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 19 вересня 2006 року біля 16 год.30 хв. керуючи автомашиною НОМЕР_1 в порушення вимог пунктів 1.2, 1.3, 1.5, 8.1, 10.1, 11.2, 11.3, 12.6, 12.9 п.п."б", 14.2 п.п."в", 14.2п.п."в", 14.6п.п."г", 34.3 Правил дорожнього руху України, на ділянці дороги Турка-Пісочне поблизу села Солонсько Дрогобицького району Львівської області, на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю рухався зі швидкістю близько 100 км./год., проявив злочинну недбалість та неуважність до дорожньої обстановки, перед початком обгону не переконався що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, що смуга руху на яку він буде виїжджати для виконання обгону вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виконуючи обгін колони автомашин, пересік суцільну вузьку білу лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу руху зустрічного транспорту, де створив аварійну обстановку для водія автомашини "Форд-транзит" НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10, який рухався у зустрічному напрямку по своїй - правій смузі руху і був позбавлений можливості уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування, а тому, виїхав за межі проїжджої частини дороги де керована ним автомашина перекинулась, внаслідок чого пасажири даної автомашини отримали тілесні ушкодження -ОСОБА_11 тяжкі, від яких настала смерть на місці події, ОСОБА_8 -тяжкі, ОСОБА_9 - середньої тяжкості, а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 -легкі тілесні ушкодження.
Крім того, судом винесена окрема постанова від 20 січня 2009 року, якою суд доводить до відома прокурора Львівської області про те, що органи досудового слідства не дали належної правової оцінки обставинам, пов'язаним з допущенням порушень Правил дорожнього руху іншим безпосереднім учасником дорожньо-транспортної пригоди від 19 вересня 2006 року - водієм ОСОБА_10, пасажири автомашини, якою він керував і є потерпілими. Суд у постанові доводить до відома прокурора про необхідність вирішення питання про додаткову перевірку порушень Правил дорожнього руху ОСОБА_10 та про його відповідальність.
Також суд у постанові ставить питання перед прокурором про притягнення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за дачу суду завідомо неправдивих показань з метою того, щоб підсудний ОСОБА_2 міг уникнути кримінальної відповідальності.
В апеляції на вирок засуджений ОСОБА_2 просить, як вбачається з її змісту, вирок суду скасувати. Покликається на те, що він в районі села Солонсько Правил дорожнього руху не порушував, аварійної ситуації не створював, ДТП не скоював. Водій мікроавтобуса "Форд-Транзит" ОСОБА_10, який порушив Правила дорожнього руху та скоїв ДТП, як виявилося ні у чому не винен. Його - ОСОБА_2 адвокат наполягав під час розгляду справи судом про повернення справи на додаткове розслідування, однак суд відхилив його клопотання. Вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
В своїй апеляції на вирок суду, в інтересах засудженого ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_1 просить вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області скасувати та постановити щодо ОСОБА_2
виправдувальний вирок. Покликається на те, що вирок суду щодо засудженого ОСОБА_2 грунтується на невсебічному, неповному та необ'єктивному дослідженні доказів та всіх обставин справи. Неповнота дослідження призвела до постановления судом незаконного вироку та засудження ОСОБА_2
Судом бралися до уваги тільки докази з боку водія автомобіля "Форд-Транзит" ОСОБА_10 та потерпілої сторонни. В той же час, вважає що саме з вини ОСОБА_10 перекинувся автомобіль, яким він керував та загинула ОСОБА_11 і травмовані інші пасажири, які були в цьому автомобілі.
Огляд місця події був проведений на низькому професійному рівні. Не були залучені спеціалісти-автотехніки, не використані технічні засоби для фіксації події та прив'язки транспортної пригоди до місцевості. Не зафіксовані дані по стану дорожного покриття, знаків, слідів та іншого. Не використана для цього фототехніка. До матеріалів справи не долучений технічний паспорт дороги, який не використаний для аналізу події.
Водій ОСОБА_10 допустив порушення п. 12.3 ПДР України, в першучергу, тому що. у разі виникнення перешкоди повинен був вжити заходи до зменшення швидкості аж до повної зупинки автомобіля, виконати інші вимоги, передбачені Правилами дорожнього руху, чого він не зробив, що і призвело до трагічних наслідків. В той же час, коли ОСОБА_2 автомобілем рухався по своїй смузі руху, водій ОСОБА_10 своїм автомобілем вже був на узбіччі і рухався по кювету. Якогось зв'язку між ними не вбачається. Свідки - пасажири автомобіля "Форд-Транзит" взагалі не бачили виникнення будь-якої аварійної ситуації. Свідчення свідка ОСОБА_12 суперечливі, він взагалі не бачив самої аварії і не говорив про неї ОСОБА_2 Заявив, що причиною ДТП могла бути дорога, яка на цій ділянці була в аварійному стані. Досудовим слідством не ліквідовані значні та суттєві розбіжності у показаннях і свідка ОСОБА_13
Згідно висновків судово-автотехнічних експертиз №3479 та №2614 водій ОСОБА_10 діяв неправильно з технічної сторони керування автомобілем та порушив правила дорожнього руху, що і могло призвести до дорожньо-транспортної події, Цих висновків експертиз не врахували ні органи досудового слідства, ні суд при аналізі доказів та постановленні вироку.
Враховуючи наведене, прийшов до висновку, що суд повинен був скерувати справу для проведення додаткового досудового розслідування і цим уникнув би процесуальних помилок і постановления неправосудного вироку.
В своїх апеляціях свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на окрему постанову суду від 20 січня 2009 року просять вказану постанову суду скасувати. Покликаються на те, що вони неправдивих свідчень суду не давали, пояснили суду лише про те, що вони бачили на дорозі, а суд був вправі, відповідно до обставин справи, брати чи не брати їх показання до уваги.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підтримавших свої апеляції, міркування прокурора про залишення вироку та окремої постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають задовольнянню частково.
Як вбачається з матеріалів справи, досудове слідство по справі проведено неповно і не всебічно, належно не встановлені всі обставини дорожньо-траспортної пригоди. Досконально не встановлені і не досліджені всі необхідні причини та умови, які сприяли вчиненню ДТП. Не дана належна оцінка дотриманням вимог Правил дорожнього руху України водіями автотранспортних засобів, які є учасниками дорожньо-транспортної пригоди, правильності їх дій з технічної точки зору під час керування транспортними засобами, що могло призвести до вчинення ДТП, наявності причинного зв'язку між діями водія ОСОБА_2 та водія ОСОБА_10 та наслідками, які настали в результаті їх дій - ДТП, в якій загинула одна особа та травмовано декілька інших осіб.
Колегія суддів вважає, що враховуючи особливості судового слідства, процесуальні та інші обмеження його можливостей, неповнота дослідження обставин справи може бути усунута лише під час додаткового досудового слідства.
Під час проведення досудового слідства необхідно досконально, шляхом долучення до матеріалів справи технічного паспорту дороги в районі ДТП, допиту свідків, інших слідчих дій, встановити стан дороги, її покриття, наявність пошкоджень, вибоїн, нерівностей, хвилястості і т.і., на час виникнення ДТП. Встановити, як стан дороги, на час вчинення ДТП, впливав на можливість руху по ній, дотримання можливої швидкості транспортних засобів з врахування повороту, обмеженої оглядовості, пошкоджень, інших особливостей дороги на вказаній ділянці, в тому числі на автомобілі "Форд-Транзит", яким керував ОСОБА_10
З врахуванням того, що пасажири автомобіля "Форд-Транзит" фактично нічого конкретно не можуть пояснити про обставини вчинення аварійної обстановки водієм автомобіля "Мерседес-Спрінтер" та про те як діяв у відповідних умовах водій ОСОБА_10, необхідно усунути протиріччя та розбіжності у показаннях ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_10, перевірити показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Необхідно врахувати висновки судово-автотехнічних експертиз № 3479 від 17.11.2006 року та № 2614 від 14.10.2008 року про те, що водій ОСОБА_10 під час руху на вказаній ділянці дороги допустив порушення вимог пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху - рухався з недопустимо великою швидкістю, після того, як побачив що виникла небезпека для його руху, не вжив заходів для зменшення швидкості, не застосував гальмування, застосувавши маневрування, з'їхавши на праву обочину і частково в кювет, діяв технічно неправильно - на швидкості, при перевищенні обочини над кюветом у 0, 7 метра, почав робити лівий поворот, щоб виїхати на дорогу, в результаті чого допустив перекидання автомобіля і настання тяжких наслідків. Оцінивши вказані обставини, необхідно вирішити питання про наявність чи відсутність причинового зв'язку між такими діями водія ОСОБА_10, допущеними ним порушеннями Правил дорожнього руху і наслідками. Дати правову оцінку його діям та вирішити питання про відповідальність. При цьому взяти до уваги також і те, що водій ОСОБА_10 керував без належного дозволу та оформлення чужою автомашиною, якою ніколи раніше не керував. Можливо, маючи неналежні навички керування саме цією автомашиною, в умовах складної дорожньої обстановки, перевищивши допустиму швидкість і не справившись із керуванням, виїхав на обочину і кювет, а намагаючись виправити автомашину і виїхати на дорогу, допустив її перекидання. Вказана обставина потребує ретельної і всебічної перевірки.
Необхідно вирішити питання із законністю та своєчасністю винесення постанови про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_10 (т.1, а.с. 163).
Колегія суддів вважає, що при підтвердженні винуватості у вчиненні ДТП водія ОСОБА_2, а також і водія ОСОБА_10, кримінальна справа не може бути розглянута окремо на кожного з них, а повинна розглядатися судом одноразово стосовно обох обвинувачених для встановлення степені винуватості та відповідальності кожного з них.
Окрема постанова суду також підлягає скасуванню, оскільки обставини на яких у ній наголошує суд також потребують перевірки під час проведення додаткового досудового розслідування.
Необхідно враховувати і те, що по справі потерпілими можуть бути заявлені і цивільні позови, які будуть потребувати свого вирішення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково. Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 січня 2009 року щодо ОСОБА_2 та окрему постанову суду від 20 січня 2009 року скасувати.
Кримінальну справу направити прокурору Львівської області для організації додаткового досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.