Справа № 6-18172 св10Категорія ЦП:

Головуючий у першій інстанції АПП:

Доповідач

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року   м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів:Барсукової В.М.,

Григор‘євої Л.І., Луспеника Д.Д., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу – Щелков Денис Михайлович, акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії, про визнання права власності на ½ частину квартири, визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним, витребування ½ частини квартири у добросовісного набувача; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу – Щелков Денис Михайлович, акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії, про визнання права власності на квартиру,

в с т а н о в и л а:

У травні 2007 року ОСОБА_1., звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що з 14 травня 1993 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2. Під час шлюбу вони придбали АДРЕСА_1 та квартиру № 74 у цьому ж будинку. Після реконструкції зазначені квартири були об’єднані в одну квартиру № 73. У 2007 році шлюб між ними був розірваний. У 2007 році їй стало відомо, що ОСОБА_2. без її згоди продав спірну квартиру ОСОБА_3.

Посилаючись на те, що зазначене майно є спільною сумісною власністю, ОСОБА_1. просила визнати за нею право власності на ½ частину АДРЕСА_1, визнати недійсним договір купівлі-продажу ½ частини зазначеної квартири, укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. та витребувати ½ частину квартири у ОСОБА_3.

ОСОБА_3. заявила зустрічний позов до ОСОБА_2., ОСОБА_1. про визнання права власності на квартиру, оскільки вона є добросовісним набувачем.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 січня 2010 року позов ОСОБА_1. задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу ½ частини АДРЕСА_1 в м. Києві від 25 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. У решті позову ОСОБА_1. відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3. задоволено. Визнано за ОСОБА_3. як за добросовісним набувачем право власності на АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 613 099 грн. вартості ½ частини АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2010 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1. задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу ½ частини АДРЕСА_1 від 25 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. Визнано за ОСОБА_1 право власності на ½ частину АДРЕСА_1 та зобов’язано ОСОБА_3. повернути її ОСОБА_1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3. відмовлено.

У поданих касаційних скаргах ОСОБА_3. та акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» просять рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційних скарг не вбачається порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційні скарги ОСОБА_3 та акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Барсукова

Л.І. Григор‘єва

Д.Д. Луспеник