Справа № 11-251/2009р. Головуючий 1-ї інстанції Дірко І.І.
Категорія: ч. 2 ст. 286 КК Доповідач апеляційної інстанції Пісной І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
в складі: головуючого Погорєлової Г.М.
суддів Пустовара М.Л., Пісного І.М.
за участю прокурора Данчука В.М.
засудженого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
12 травня 2009 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 березня 2009 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Очаків Миколаївської області, раніше судимий 22.02.2008р. Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 289, ст. 75 КК України - до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
- засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України - до 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано покарання за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22.02.2008 р. і остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь фінансового відділу Миколаївської міської Ради - 4496 грн. Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 в рахунок погашення майнової шкоди - 12071 грн., та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 30000 грн.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 07.09.2008р., близько 02-00 години він, керуючи мотоциклом марки «Судзукі», який був не зареєстрований у встановленому порядку, технічно несправним, з відсутністю гальмівного механізму заднього колеса, на пр. Героїв Сталінграду в м. Миколаєві, в порушення вимог п. п. 2.3 «а», «б», 12.1, 12.3, 12.4 ПДР України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, з порушенням встановленого швидкісного режиму в населених пунктах, рухаючись зі швидкість не менше 80-ти км/г, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду, в районі будинку № 16 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир мотоциклу ОСОБА_5 тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В апеляції захисник ОСОБА_3 просить вирок районного суду змінити, призначивши йому більш м'яке покарання та звільнити засудженого від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком. Посилається на те, що суд при призначенні покарання не врахував в повній мірі, особу засудженого, його стан здоров'я, наявність на утриманні малолітньої дитини та позитивні характеристики. Крім того на думку адвоката не враховано вину самого потерпілого, оскільки не взято до уваги той факт, що він переходив проїжджу частину у не встановленому місці та знаходився у не тверезому стані. Вважає, що при судовому розгляді даної кримінальної справи не повністю встановлено технічний стан транспортного засобу на момент ДТП, оскільки засуджений свідчив, що напередодні проводив йому технічне обслуговування, а суд відмовив у задоволенні клопотання захисту про допит співробітника СТО ОСОБА_6
Заслухавши доповідь судді; захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_2 в підтримання апеляції; прокурора, який просив вирок залишити без зміни, а апеляцію без задоволення внаслідок законності та обгрунтованості вироку; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її підлягаючою частковому задоволенню за таких підстав.
Винність засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин викладених у вироку суду підтверджується сукупністю доказів належним чином досліджених в судовому засідані і в цій частині вирок суду ніким з учасників судового розгляду не оспорюється.
Що стосується основного покарання, воно призначено у повній відповідності до вимог ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та даних про особу засудженого, який раніше судимий, злочин вчинив під час іспитового строку.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для звільнення засудженоговід відбування покарання , як того просить захисник в апеляції.
Разом з тим, призначаючи додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд в достатній мірі не врахував стан здоров'я засудженого, який внаслідок події став інвалідом 2 групи, наявність на його утриманні малолітньої дитини та позитивні характеристики.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне виключити з вироку призначення додаткового покарання.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляцію захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 березня 2009 року відносно ОСОБА_2 змінити.
Виключити призначення за ст.286 ч.2 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки.
В решті вищезазначений вирок відносно ОСОБА_2 залишити без зміни.