Справа № 22-5792\2008 Головуючий у 1 інстанції Арапіна Н.Є.
Категорія 24 Доповідач Молчанов С.І.
РІШЕННЯ
Іменем України
7 вересня 2009 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Молчанова С.І.
суддів Звягінцевої О.М., Барсукової О.І.
при секретарі Яменко А.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Торезького міського суду Донецької області від 22.05.2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „ Донецькоблгаз ", Шахтарське управління по газопостачанню про відновлення постачання газу.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1 , яка просила задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду, як таке що постановлено з порушенням вимог матеріального права, пояснення представника товариства Демури О.О., яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення Торезького міського суду Донецької області від 22.05.2009 року, яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до ВАТ „ Донецькоблгаз ", Шахтарське управління по газопостачанню про відновлення постачання газу.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при вирішенні справи, суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, вирішив спір не на користь позивачки, не зважаючи на те, що відповідач борг нарахував незаконно. Вважає, що суд своїм рішенням порушив її законні інтереси, просила рішення суду скасувати, задовольнити позов у повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено, що у березні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому зазначала, що проживає у багатоповерховому будинку м. Торез, мрн. 4, 26-2.
Рішенням суду від 11.07.2006 року її зобов'язано сплатити борг за газопостачання у сумі 244 гривні на 1.05.2006 року.
У 2007 році вона сплатила борг, відповідач відмовив їй у підключення до газопостачання, нарахував інший борг, який вона не визнає. Просила відновити газопостачання.
Вважає, що відмова відповідача у відновленні газопостачання є незаконною, так як Закон такої можливості відповідачу не надає.
Управління не має можливості відмовляти у відновленні газопостачання, так як позивачка виконувала умови договору, сплачувала борги за газ своєчасно.
Просила визнати недійсною відмову управління у поновлені постачання газу на підставі існуючого Закону.
Відповідач позовні вимоги не визнав, заперечував проти позову, просив прийняти до уваги, що перевірка встановила, що позивачка самовільно підключила квартиру до газопостачання, про що складано акт від 23.02.2009 року, постачання газу припинено.
Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 22.05.2009 року у задоволені позову відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно позов задовольнити з таких підстав:
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При розгляді справи судом встановлено, що позивачка проживає з дітьми у квартирі у м. Торез м - н 4 26-2. \а.с.15\. Вона є користувачем послуг відповідача оп газопостачанню.
Між сторонами існують цивільно - правові відносини по наданню послуг газопостачання.
У позивачки створилася заборгованість за газопостачання на 2006 рік, яка стягнута на користь підприємства рішенням суду від 11 липня 2006 року у сумі 244 гривні. \ а.с. 8 \.
Позивачка сплатила борг про що свідчать квитанції \а.с.6\.
Працівника управління не підключили квартиру до газопостачання, звинуватили позивачку у тому, що вона має іншу суму \ більшого розміру \ боргу, яку повинна сплатити відповідачу. Крім того, позивачка самовільно підключилася до системи газопостачання, про склали акт від 23.02.2009 року.
Відповідач нарахував борг на свій розсуд, не зважаючи на те, що позивачка наполягає на тому, що з 2006 року газом не користується. Товариство не пропонувало позивачці виплатити новий борг, не сповіщало про наявність боргу у письмовій формі,
задовольнилися тим, що залишили користувача без газопостачання, що підкреслює зневажливе відношення товариства до виконання своїх обов, язків.
Відмовляючи у задоволенні позову про визнання відмови у відновленні газопостачання, суд виходив з того, що позивачка порушила Правила користування газом.
Такий висновок суду зроблено передчасно, без врахування фактичних обставин справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
Згідно ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачка наполягала на тому, що не користувалася газом, так як квартиру було відключено у 2006 році від газопостачання, відповідач склав акт про самовільне підключення квартири до системи газопостачання, але акт складано відповідно квартири № 3, а вона проживає у квартирі № 2, оригінал акту позивачка надала апеляційному суду.
Відповідно до ст. 161 ЦК України зобов, язання повині виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок-відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, посилався на те, що між сторонами не укладено відповідного договору про надання послуг газопостачання, позивач прийняв на себе зобов, язання виконувати умови договору, повинен сплачувати борги.
Відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок-відповідно до вимог, що звичайно ставляться відповідач повинен надавати газ споживачу.
Позивач, як користувач повинен сплачувати поточні платежі, що позивач не заперечує, але на його думку він уже сплатив борги, тому інші борги не визнає. Наполягає на законності вимог.
Суд перевірив законність доводів позивачки, впевнився у тому, що товариство не виконало свої зобов, язання. У 2006 року квартира позивачки відключена від газопостачання, у лютому 2009 року звинуватили позивачку у порушенні Правил, але акт складано на картиру № 3, а позивачка проживає у квартирі № 2, що є суттєвою обставиною, свідчить про законність вимог позивачки, яка має право на поновлення газопостачання.
При вказаних обставинах суд першої інстанції порушив вимоги матеріального і процесуального права, не правильно застосував норми закону, не правильно вирішив спір. Згідно вимог ст. 307 ЦПК України, при таких обставинах суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення суду першої інстанції, новим рішенням задовольнити вимоги позивачки.
Суд першої інстанції правильно встановив, що позивач є користувачем газу, має право на задоволення вимог по газопостачанню, відповідач не виконав свої обов, язки, не поновив газопостачання, помилково звинуватив позивачку у порушенні Правил, склав акт про порушення на квартиру № 3 за вказаною адресою, на той час, як позивачка проживає у квартирі № 2, тому апеляційний суд вважає можливим скасувати рішення суду першої інстанції, позов задовольнити, зобов'язати відповідача підключити квартиру позивачки до газопостачання за рахунок товариства, яке не бажає виконувати свої обов'язки належним чином.
Керуючись ст.307, 309, 313, 316 ЦПК України
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 22.05.2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ВАТ „ Донецькоблгаз ", Шахтарське управління по газопостачанню про відновлення постачання газу задовольнити.
Зобов’язати ВАТ „ Донецькоблгаз ", Шахтарське управління по газопостачанню відновити постачання газу до квартири № 2 будинку 26 мікрорайону 4 у м. Торез, що належить ОСОБА_1 за рахунок ВАТ „ Донецькоблгаз ", Шахтарське управління по газопостачанню.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.