Справа № 05-1193км10Категорія : ст. 164 КК України

Головуючий у першій інстанції Маркова Т.Г.

Доповідач Шевченко Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючогоЖука В.Г.

суддівШевченко Т.В., Кривенди О.В.

за участю прокурора

Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 3 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 22 травня 2009 року щодо ОСОБА_1

Названим вироком

ОСОБА_1,

1969 року народження,

раніше судимого вироком цього ж суду від 21 березня 2006 року за ч.1 ст.164 КК України на 2 роки обмеження волі, звільненого від відбування покарання на іспитовий строк 1 рік,

засуджено за ч.1 ст.164 КК України на 1 рік обмеження волі.

 В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_1 засуджений за те, що він відповідно до рішення Свердловського міського суду Луганської області від 27 жовтня 1998 року був зобов’язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ¼ частини всіх видів доходів щомісяця, але з 1 січня 2007 року по 1 березня 2009 року злісно ухилявся від покладених на нього обов’язків, чим допустив заборгованість по аліментам на суму 13270,61 грн.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 та направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що суд неправильно кваліфікував дії засудженого за ч.1 ст.164 КК України, оскільки їх необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.164 КК України, а, крім того, не призначив покарання за сукупністю вироків. Також прокурор вважає, що призначене засудженому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі останнього.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Опанасюка О.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, постановою Свердловського міського суду Луганської області від 4 квітня 2007 року ОСОБА_1 було звільнено від покарання, призначеного вироком від 21 березня 2006 року (а.с.22). Даних про скасування цієї постанови, зокрема, у зв’язку з вчиненням ОСОБА_1 нового злочину в період іспитового строку, у справі немає.

Таким чином, на момент постановлення вироку відповідно до вимог п.1 ст.89 КК України ОСОБА_1 вважався таким, що не мав судимості. Тому доводи прокурора про те, що при кваліфікації дій останнього необхідно було враховувати його попередню судимість, а також призначити покарання за сукупністю вироків, є необґрунтованими.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до вимог ст.275 КПК України суд розглянув справу у межах пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч.1 ст.164 КК України.

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин справи, даних про особу засудженого, який позитивно характеризуються за місцем навчання та роботи, повністю визнав вину та розкаявся у вчиненому, а також врахував рецидив злочинів та призначив покарання у межах санкції ч.1 ст.164 КК України, у виді реального обмеження волі. Підстав вважати покарання явно несправедливим внаслідок м’якості немає.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

 у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Луганської області залишити без задоволення.

С у д д і :

  Жук В.Г. Шевченко Т. В. Кривенда О.В.