ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2010 р. № 9/213-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКравчука Г.А,
суддів:Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивачівне з’явилися
відповідачів1. ОСОБА_4 дов. б/н від 24.02.2010 р.
2. не з’явився
прокурораІвченко О.А. –старшого прокурора відділу Генпрокуратури України
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуФізичної особи –підприємця ОСОБА_6
на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р.
у справі№9/213-09 господарського суду Київської області
за позовомМіжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі:
1. Васильківської райдержадміністрації
2. Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Київської області
до1. Малого приватного підприємства "Фенікс"
2. Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6
провизнання недійсним договору
В С Т А Н О В И В:
Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Васильківської районної державної адміністрації Київської області та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Київській області до Малого приватного підприємства (надалі МПП) “Фенікс” та Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (надалі СПД) ОСОБА_6 про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди №6 від 01.01.2007 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що передана в оренду за спірним договором земельна ділянка є державною власністю, а МПП “Фенікс” є лише користувачем цієї земельної ділянки, тому не мав права передавати іншій особі в Доповідач: Шаргало В.І.
оренду цю земельну ділянку, тобто договір суперечить вимогам чинного земельного законодавства, у зв’язку з чим договір підлягає визнанню недійсним з застосуванням до нього наслідків недійсності правочинів.
Рішенням господарського суду Київської області від 24.11.2009 року (суддя Сокуренко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2010 року (судді: Рудченко С.Г., Корсакова Г.В., Мельник С.М.), позов задоволений, спірний договір визнаний недійсним.
Судові рішення мотивовані тим, що передана в оренду за спірним договором земельна ділянка розташована поза межами населеного пункту і належить до земель державної власності, розпорядження такими землями здійснюють органи державної влади, зокрема райдержадміністрації. Райдержадміністрація не приймала рішення про передачу названої земельної ділянки підприємцю, тому спірний договір не відповідає вимогам земельного законодавства та є недійсним згідно з вимогами ст. 215 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, СПД ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 17, 22 Земельного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник, зокрема, посилається на те, що перевірка дотримання підприємцем –відповідачем вимог земельного законодавства взагалі не проводилась, прокурором не доведено, що земельна ділянка за спірним договором належить до земель державної власності, суди попередніх інстанцій неправомірно прийняли до уваги як доказ, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, оскільки цей акт складений з порушенням визначеного законом порядку.
Заслухавши в судовому пояснення представника відповідача-1, прокурора, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що 01.01.2007 р. між МПП “Фенікс” (Орендодавець) СПД ОСОБА_6Б.(Орендар) укладено договір оренди №6.
Згідно з п. 1.1. та п. 1.2. вказаного договору, Орендодавець передав в тимчасове користування Орендареві частину земельної ділянки, розташованої вздовж автошляху Київ-Одеса 41 км ліворуч на території Великосолтанівської сільської ради, загальною площею 0,1258 га. Термін дії договору оренди –шість років.
Проведеною представником Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Київській області встановлено, що договір оренди №6 від 01.01.2007 року (надалі - Договір) укладено з порушенням норм земельного законодавства України, про що складений акт від 19.06.2009 р. №А1674/51.
Разом з тим, господарськими судами встановлено, що передана в оренду за спірним договором земельна ділянка є частиною земельної ділянки площею 2,1 га, яка знаходиться у користуванні МПП “Фенікс" на підставі Державного акту на право постійного користування серії ІІ-КВ №002017-74 від 05.05.1996 року.
Господарськими судами також встановлено, що земельна ділянка площею 0,9913 га є власністю МПП “Фенікс" на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №236256 від 15.07.2008 р.
Однак при цьому суди відзначили, що земельна ділянка за спірним договором не входить до земельної ділянки, що є власністю МПП “Фенікс".
Господарськими судами надсилались відповідні запити щодо власника земельної ділянки, яка передана в оренду підприємцю за спірним договором, в результаті встановлено, що ця земельна ділянка знаходиться у державній власності.
Господарські суди також відзначили, що спірний договір у встановленому законом порядку не зареєстрований (тобто не набрав чинності).
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За правилами ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Нормами ст. 92, ст. 78 та ст. 90 Земельного кодексу України встановлено, що лише власники мають право володіти, користуватися та розпоряджатися належною їм земельною ділянкою (в тому числі відчужувати її, передавати в оренду), а землекористувачі (включаючи і тих, що мають право постійного користування земельною ділянкою) –можуть лише володіти та користуватися земельною ділянкою, без права розпоряджатися нею.
З урахуванням встановлених обставин справи та з огляду на норми наведеного законодавства та приписи ст. ст. 210, 215 Цивільного кодексу України господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позов.
В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги, які вимагають додаткової оцінки доказів у справі, що не входить до повноважень касаційної інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Згідно зі статтями 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р. у справі №9/213-09 залишити без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
СуддяМачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.