АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Нікушина В.П.
Суддів: Копаничук С. Г., Сороки Л.А.
При секретарі: Кирилюк Л. М.
За участю представника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги при народженні дитини за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 15 червня 2009 року, винесену по даній справі, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2009 року ОСОБА_2 звернулась з вказаним позовом до управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації.
Мотивуючи свої позовні вимоги, посилалась на те, що вона тимчасово мешкає у Великобританії, де ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3, яка зареєстрована громадянкою України.
З приводу виплати одноразової допомоги при народженні дитини вона звернулась до управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації, за місцем реєстрації та постійного проживання.
Однак їй було відмовлено у виплаті допомоги тому, що вона не проживає за адресою, вказаною в заяві на виплату допомоги.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково. Визнав дії управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної протиправними і зобов’язав виплатити позивачці одноразову допомогу шляхом перерахування на її картковий рахунок.
З постановою суду не погодилося управління праці та соціального захисту населення Латинської районної державної адміністрації і оскаржило в апеляційному порядку з вимогою скасувати постанову в частині зобов’язання управління виплатити та перерахувати кошти на картковий рахунок позивачки.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом не враховані всі обставини по справі, які не давали підстав для задоволення позову.
Зокрема в апеляційній скарзі вказується на те, що судом першої інстанції проігноровані положення ст. 6 Закону України «Про державну допомогу сім ям з дітьми» про те, що один із батьків повинен особисто подати необхідні документи до управління праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання в Україні.
Окрім цього відповідач, ставлячи під сумнів законність постанови суду першої інстанції посилається на те, що позивачка за вказаною нею адресою в заяві про виплату допомоги не проживає, що робить неможливим здійснювати контроль за цільовим використанням державних коштів, як того вимагає п. 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, представника позивачки, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» громадяни України в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти мають право на державну допомогу у випадках, передбачених цим Законом. Зокрема таким видом державної допомоги, передбаченої цим Законом є одноразова матеріальна допомога при народженні дитини.
Надані позивачкою документи підтверджують, що вона є громадянкою України, яка тимчасово перебуваючи в зв’язку з навчанням у Великобританії до серпня 2010 року, народила там доньку Софію 27 серпня 2008 року.
Згідно довідки посольства України у Великобританії ОСОБА_3 зареєстрована громадянкою України.
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не передбачає будь-яких обмежень щодо виплати одноразової допомоги громадянам України, що тимчасово мешкають за межами України.
Навпаки відповідно до п.п.3 п.11 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751, передбачається можливість виплати такої допомоги жінкам, які тимчасово перебувають за межами України де народили дітей і надали документи про народження дитини, засвідчені компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку.
ОСОБА_2 надала належним чином оформлені документи про народження доньки, а саме засвідчену копію запису про реєстрацію та довідку посольства України у Великобританії.
За наведених обставин у відповідача не було жодних підстав для відмови позивачці у виплаті одноразової допомоги при народженні дитини. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання таких діянь управління праці та соціального захисту населення Латинської державної адміністрації протиправними та зобов’язав виплатити позивачці одноразову допомогу при народженні дитини.
Щодо доводів апеляційної скарги то вони ґрунтуються на суб’єктивному помилковому тлумаченні норм законів та підзаконних актів.
Ст. 6 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачає подачу документів самостійно, а в разі неможливості самостійно їх зібрати з поважних причин, збір їх покладається на органи, що здійснюють виплату допомоги. Вказана норма не містить в собі вимоги від заявника особистої подачі документів. Тому посилання відповідача на дану обставину як підставу ухвалення незаконного рішення є помилковим і не ґрунтується на законі.
Окрім цього із відповіді відповідача позивачці (а.с.8) вбачається що вона особисто направила відповідачу документи на виплату одноразової допомоги на дитину, однак відповідачем це було розцінено як порушення вимог п. 43 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751, який передбачає особисту подачу документів.
З таким тлумаченням відповідача погодитись не можна оскільки позивачка подала ці документи особисто шляхом направлення відповідачу поштовим відправленням.
В даному випадку спосіб передачі документів відповідачем розцінено як порушення вимог нормативного акту щодо особи яка може ініціювати виплату одноразової допомоги.
Доводи відповідача про те, що він буде позбавлений можливості контролювати витрачання одноразової допомоги на утримання дитини, оскільки позивачка проживає за кордоном не заслуговують на увагу оскільки виконання цієї умови можливе через компетентні органи України в тому числі і посольство України у Великобританії.
Отже за таких обставин, керуючись ст.ст.307, 308,313, 315 ЦПК України, колегія судів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації відхилити.
Постанову у Літинського районного суду Вінницької області від 15 червня 2009 року, винесену по справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги при народженні дитини , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий-суддя:
Судді: