Справа № 2 – 1464/10 р.

                                                                        РІШЕННЯ                                    

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 червня 2010 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

                          головуючого судді                        Погребняк Т.Ю.

                          при секретарі                                Шостак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

    29 березня 2010  року ОСОБА_1 звернулась в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу.  

            В обґрунтування пред’явлених позовних вимог позивачка зазначила, що з відповідачем вона перебуває у шлюбі з 09 серпня 1997 року; шлюб зареєстрований  відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за актовим записом № 243 . Як для позивачки так і для відповідача зазначений шлюб перший. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх доньок – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюбні відносини між подружжям фактично припинилися з вересня 2009 року і вони стали проживати окремо, причина в тому, що у сторін несумісні характери та різні погляди на життя, внаслідок чого виникали сварки та непорозуміння. ОСОБА_1 вважає, що подружні стосунки припинені остаточно і відновлені бути не можуть, тому просить шлюб розірвати. Спору про розподіл майна сторони не мають, діти після розірвання шлюбу залишаться проживати з позивачкою.

              В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позов повністю, підтвердила обставини, зазначені в позовній заяві, наполягає на розірванні шлюбу.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, з підстав наведених позивачкою, на розірвання шлюбу згоден.

    Суд, вислухавши позивачку, відповідача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню з наступних підстав.

    Як встановлено в судовому засіданні, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  зареєстрований 09 серпня 1997 року  відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за актовим записом № 243 . Як для позивачки так і для відповідача зазначений шлюб перший. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх доньок – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюбні відносини між подружжям фактично припинилися з вересня 2009 року і вони стали проживати окремо. Як зазначила позивачка і проти чого не заперечував відповідач, причина припинення шлюбних відносин між ними в тому, що у них несумісні характери та різні погляди на життя, внаслідок чого виникали сварки та непорозуміння. ОСОБА_1 вважає, що поновлення з відповідачем подружніх стосунків неможливе, наполягає на розірванні шлюбу.

    Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечує проти розірвання шлюбу.

    Спору про розподіл майна сторони не мають, діти після розірвання шлюбу залишаться проживати з позивачкою.

    Відповідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

    Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що розірвання шлюбу буде відповідати як інтересам позивачки так і відповідача, тому позов необхідно задовольнити.

    Суд вважає за необхідне з урахуванням обставин справи та матеріального становища сторін, покласти витрати, пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану на відповідача, позивачку від сплати витрат, пов’язаних з розірванням шлюбу звільнити.

    Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 – 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу – задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 09 серпня 1997 року  відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, за актовим записом  № 243  – розірвати.    

    При видачі органами реєстрації актів цивільного стану свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2  17 гривень державного мита на користь держави. ОСОБА_1  від сплати витрат, пов’язаних з розірванням шлюбу звільнити.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                 Головуючий у справі                                              Погребняк Т.Ю.