Справа № 1-36 2006 p.
ВИРОК
Іменем України
6 листопада 2006 року
Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого Шеніна П.О.
судді Ткаченка В.Л.
народних засідателів: ОСОБА_1.,
ОСОБА_2., ОСОБА_3.
при секретарі Невеської І.В.,
Черниш О.М.
з участю прокурорів Гіля А.І.,
Магалецької Т.В..
та адвоката ОСОБА_4.
потерпілих ОСОБА_5. і
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 одруженого, має одну малолітню дитину, освіта середня, судимого Малинським районним судом 12.06.2001 р. за ст.ст. 86і, 89 ч.3,44, 42 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини належного майна. Постановою Сокирянського місцевого суду Чернівецької обл. від 12.11.2001 р. дії ОСОБА_7 зі ст. 86 і КК України 1960 року були перекваліфіковані на ч.5 ст. 185 КК України 2001 року, міра покарання залишена без зміни. Постановою того ж суду від 14.06.2004 р. міра покарання ОСОБА_7. в порядку ст. 82 КК України
2
і 407 КПК України у вигляді 1 року 5 місії днів позбавлення волі замінена на більш м'яке покарання - виправні роботи по місцю роботи на той же строк з відрахуванням 20% заробітку на користь держави; покарання відбув 12.02.2006 року, працював електриком у фірмі "Київбудінвест", м. Київ, -за ч.2 п.4 ст. 115 КК України -
встановив:
Після відбуття покарання за попереднім вироком підсудний ОСОБА_7. на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин - умисне вбивство гр-ки ОСОБА_8. з особливою жорстокістю за наступних обставин.
28 березня 2006 року близько 1ої години ОСОБА_7., повертаючись додому, підійшов до нічного магазину "Гастрономчик" по вул. Фрунзе, 28-А м. Малина Житомирської обл..
В продавці магазину він впізнав свою давню знайому ОСОБА_8., яка запросила його зайти до приміщення і запропонувала спільно розпити спиртні напої. Підсудний погодився, в магазині разом з ОСОБА_8. вони розпили 0,25 л горілки. Під час спілкування ОСОБА_8. цікавилась подружнім життям ОСОБА_7. та нетактовно висловилася на адресу його дружини, піддала сумніву батьківство підсудного щодо народженої в їх шлюбі дитини. Така поведінка ОСОБА_8. викликала у ОСОБА_7. особисті неприязнені стосунки до потерпілої, на грунті яких він вирішив її вбити з особливою жорстокістю.
Реалізуючи свій намір, ОСОБА_7. з прилавку магазину взяв кухонний ніж і з метою спричинити потерпілій особливий біль і страждання, зі значною силою умисно наніс їй лезом не менш 36 ударів в область розташування життєво важливих органів - голову, тулуб, а також верхніх кінцівок. Підсудний освідомлював, що ОСОБА_8. відчувала особливий фізичний біль та страждання, тобто діяв з особливою жорстокістю.
Під час вбивства потерпілої ОСОБА_7 спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран обличчя, грудної клітки, черевної порожнини, верхніх кінцівок, пошкодження лівої легені, пристінкової плеври зліва, ребер зліва, також проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням шлунку. Після чого з місця злочину підсудний втік.
Смерть ОСОБА_8. настала внаслідок проникаючих сліпих колото-різаних ран грудної клітки з пошкодженням лівої легені, які супроводжувались масивною внутрішньою кровотечею, що зумовило
з
зупинку серцевої діяльності, дихання, функцій центральної нервової системи.
В судовому засіданні ОСОБА_7. свою вину у вчиненому злочині визнав частково і показав, що знайомий з потерпілою з 1997-98 років, з нею були дружні стосунки. Після звільнення з місць ув'язнення (з 2004 року) він стосунки з ОСОБА_8. не підтримував і не знав, де вона працює.
27 березня цього року він посварився зі своєю дружиною і усіх подій не пам'ятає. Чому опинився вночі у центрі міста - не знає. До того випив пляшку пива. В нього виникла печія. По дорозі додому близько 1ої години 28 березня цього року він вирішив купити цукерки від печії і зайшов до нічного магазину "Гастрономчик". Впізнав у продавці свою знайому ОСОБА_8., яка запросила його в приміщення і запропонувала випити за зустріч. Він погодився і зайшов в магазин, сказавши, що на горілку в нього грошей немає. Потерпіла запевнила, що він може розрахуватися пізніше, взяла з прилавку пляшку горілки ємкістю 0,25 л, порізала кухонним ножем хліб та ковбасу. Вони випивали і розмовляли з ОСОБА_8. протягом приблизно 30 хвилин. Вона цікавилася стосунками в їх сім'ї.
Потім ОСОБА_8., за словами підсудного, почала негарно відзиватися про його дружину, а саме що, ніби-то, та гуляла під час його перебування в місцях позбавлення волі, ставила під сумнів його батьківство щодо дитини, яка народилася у них з дружиною. Він обурився, схопив кухонний ніж, який скоріше всього знаходився на прилавку. Усіх своїх дій не пам'ятає, однак визнає, що наніс ножем удар в живіт ОСОБА_8., а також ще декілька ударів по тілу. Він не заперечує висновок судмедекспертизи про нанесення потерпілій не менш 36 ударів ножем; йому не віриться, що це зробив він особисто, однак підсудний не звинувачує нікого іншого в спричиненні зазначених поранень. Далі, за словами ОСОБА_7, ОСОБА_8. впала на підлогу і він став приходити до пам'яті. Вийшов на вулицю і побіг за магазин. Куди він біг - не пам'ятає, потім впав, а коли встав - в руках побачив ніж. Кинув його в каналізаційний люк і побіг далі. До пам'яті прийшов коли стояв по пояс у якийсь водоймі. Після чого спрямував додому, де, за поясненнями підсудного, він остаточно прийшов до свідомості. Відстань від магазину до його дому - 2 км.
ОСОБА_7 уточнив,що 27-28.03.06 р. був одягнутий в куртку, штани і спортивну шапочку, усе - чорного кольору. Вони були мокрі і брудні, тому він спалив свій одяг в грубі сараю у відсутність батьків та дружини. Про події цієї ночі родині не казав. Через 2-3 дні узнав про смерть ОСОБА_8.
Підсудній стверджує, що не хотів вбивати останню і не мав цього умислу. З іншого боку не заперечує, що за кількістю нанесених поранень потерпілій в його діях може бути особлива жорстокість і ОСОБА_8.
4
вбив саме він. ОСОБА_7 згідний з висновком психіатричної експертизи щодо себе, зокрема, що не хворів і не хворіє психічними захворюваннями. Вважає за потрібне кваліфікувати власні дії не як умисне вбивство з особливою жорстокістю, а як вчинене в стані сильного душевного хвилювання внаслідок висловлювань ОСОБА_8.
Також ОСОБА_7 пояснив, що наступного дня повертався до згаданого вище каналізаційного люка, знайшов там знаряддя злочину - ніж і залишив його на місця. Під час відтворення обставин подій він показав цей люк і в ньому знайшли зазначений ніж.
Під час досудового слідства по справі він спочатку взагалі заперечував знайомство з ОСОБА_8., потім визнав це знайомство, а пізніше розповів про скоєне ним вбивство. Він також згадує, що коли втікав від "Гастрономчику" вночі, в тому місці промайнула якась тінь.
Крім показів підсудного, його винність доведена іншими доказами по справі, дослідженими судом.
Потерпілий ОСОБА_5. показав, що ОСОБА_8. - його сестра, яка у відсутності батька і померлої в 1999 р. матері виховувала і утримувала їх трьох з сестрами. Жили вони разом. Як відомо потерпілому, підсудний знаходився у близьких стосунках з ОСОБА_8., в 2004 році просив вийти за нього заміж. Однак сестра відмовила і відносини з ОСОБА_7 не підтримувала. Вночі 28.03.06 р. потерпілий узнав про вбивство сестри в магазині "Гастрономчик", де остання працювала. По справі знає, що вбивець - ОСОБА_7. На думку ОСОБА_5, причини для скоєння злочину, які висунув підсудний, несуттєві. Сестра не могла ображати дружину останнього словами, які називав ОСОБА_7. Потерпілий вважає, що останній спеціально прийшов до сестри в магазин і вбив її умисно, оскільки мешкає від цього магазину далеко і той шлях, яким мусив йти ОСОБА_7 з центру м. Малина додому, не проходить поблизу "Гастрономчику".
Потерпілий ОСОБА_6 (батько ОСОБА_8.) підтвердив, що після розлучення жив окремо, а остання виховувала братів і сестер після смерті матері. На його думку, підсудний цілеспрямовано прийшов вночі до ОСОБА_8. і умисно вбив її, оскільки вона відмовила йому одружитися, а потім знищив сліди злочину, спалив свій одяг. ОСОБА_6 розповів, що вночі був на місці злочину, бачив вбиту доньку і її порізані руки, порахував на тілі 37 поранень і вважає, що остання захищалася від вбивці.
Обидва потерпілих наполягають на суворому покаранні підсудному (на обранні довічного ув'язнення), який на їх думку не каже правду, тобто не розкаявся і не відшкодував їм ніякої шкоди.
Свідок ОСОБА_9. показала в суді, що 28.03.06 р. уночі, близько 1 год. 25 хв. чекала "таксі" біля ВАТ "Прожектор" м. Малина, потім підійшла до вікон магазину "Гастрономчик", який знаходився поруч. Почула, що в магазині грає музика і побачила, як у середині його
5
приміщення промайнули тіні. Свідок підійшла до вхідних дверей і почула як-би охриплий жіночий голос: "ОСОБА_7, не надо, ОСОБА_7, пожалуйста, не надо", (російською мовою). По цьому голосу вона впізнала ОСОБА_8. Тоді свідок, за її словами, піднялася по сходах і побачила, що у приміщенні магазину, спиною до входу і зігнувшись, стояв якийсь чоловік в чорному одязі і шапочці, середнього зросту (як у підсудного). Напроти нього в напівсидячому положенні на підлозі, спершись спиною об перегородку, сиділа ОСОБА_8. Чоловік наносив їй якимсь предметом удари в район живота чи грудної клітини. Предмет тримав у правій руці. Побачивши це, вона вдарила по склу руками і крикнула: "Що ви робите?!" Після цього зазначений чоловік випрямився і відскочив ближче до центру торгівельного залу. Обличчям до свідка не повертався. Вона побігла до прохідної ВАТ "Прожектор", повідомила охоронцям (гр-ну ОСОБА_10 та жінкам) про те, що з ОСОБА_8. щось зробили чи зарізали, а також згадала про знаходження у приміщенні магазину чоловіка на ім'я ОСОБА_7. Охоронці викликали працівників міліції.
ОСОБА_9 також уточнила, що наносячи удари в живіт, вказаний чоловік розвів поли дублянки (кожушинки) потерпілої.
Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечив, що цим чоловіком був він.
Покази ОСОБА_9. повністю підтвердив в суді свідок ОСОБА_10. Чергуючі по охороні вказаного ВАТ "Прожектор", близько 1 год. ЗО хв. 28.03.06 р. він на прохідній почув як ОСОБА_9 розповіла охоронцю ОСОБА_11. про вищезазначені події в магазині "Гастрономчик". Про це він повідомив міліцію. Після приїзду її працівники виявили в магазині труп ОСОБА_8.
Аналогічні з показами ОСОБА_9. та ОСОБА_10. пояснення щодо цих подій дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_12
Свідок ОСОБА_13. показав в суді, що він разом з дружиною є співвласником магазину "Гастрономчик" по вул. Фрунзе, 28-А в м. Малині. Вночі 28 березня цього року до них додому зателефонував гр-н ОСОБА_10, який повідомив про вбивство продавця магазину ОСОБА_8. Він з дружиною о 3 годині прибув в зазначене місце. Бачив труп ОСОБА_7 біля вхідних дверей, багато слідів крові на підлозі. В цей день вони провели переоблік цінностей. Нестачі не виявили, крім ножа з дерев'яною ручкою.
Підсудний підтвердив, що цей ніж - знаряддя злочину - він забрав з собою і сховав в каналізаційному люці.
За показами свідка ОСОБА_14., 27-28.03.2006 p. він перебував на чергуванні в складі слідчо-оперативної групи Малинського МРВ УМВС. Вночі 28.03.06 р. він отримав повідомлення від чергового про згадані події і виїхав до магазину "Гастрономчик". Охоронець ОСОБА_10. повідомив їх, що у приміщенні може бути чоловік, який проник туди. Був
6
використаний службовий собака, однак того чоловіка не знайшли. В приміщенні магазину біля входу була виявлена мертва жінка-продавець. Свідок, за його словами, спілкувався з підсудним під час першого затримання того. Тоді ОСОБА_7 заявляв, що вночі 27-28 березня був вдома.
Свідок ОСОБА_15., покази якої в т.1 на а.с.53 дослідив суд, на досудовому слідстві давала аналогічні з свідком ОСОБА_13. пояснення.
Свідок ОСОБА_16., пояснення якої у встановленому порядку дослідив суд (т.З, а.с.276-277,278-279), під час досудового слідства заявила, що дійсно з "Гастрономчику", де вона працювала продавцем, після вбивства ОСОБА_8. зник кухонний ніж. Цей ніж вона впізнала під час пред'явлення для впізнання предметів, серед яких був ніж, схований ОСОБА_7 у згаданому вище люці.
Також суд дослідив у встановленому порядку покази дружини підсудного, свідка ОСОБА_17., дані на досудовому слідстві (т.2, а.с.220). Спочатку вона стверджувала, що у другій половині 27.03.06 р. той знаходився вдома, а наступного дня поїхав в м. Київ шукати роботу. Про події по справі їй невідомо.
Однак під час слідуючого допиту (т.З, а.с.242-245) свідок визнала факт сварки між нею та чоловіком (підсудним) 27.03.06 р. і що дійсно вона поїхала до своєї матері, останній провів її в другій половині дня до маршрутного автобусу. Більше 27-28 березня цього року вона його не бачила. 29.03.06 р. поїхала до батьків чоловіка, побачила його якимсь напруженим та нервовим, зі слідами порізів на пальцях руки. Таким підсудний був і у наступні дні. Зі слів свекрухи той потрапив до негарної пригоди. Через деякий час під час розмови зі свекрухою про вбивство ОСОБА_8. в магазині їх міста перша обмовилась, що ОСОБА_7 причетний до цього, однак нічого не пам'ятає і прийшов до свідомості, коли побачив у себе в руках ніж. Свідок мала розмови з підсуднім з цього приводу. Той не заперечував причетність до вбивства ОСОБА_8., однак, за його словами, нічого не пам'ятав. Свідок радила підсудному звернутися в правоохоронні органи, однак той це не зробив, а свекруха почала на неї ображатися. Після затримання ОСОБА_7. працівниками міліції свекруха просила її підтвердити факт ніби-то знаходження його 27-28.03.06 р. вдома, тобто алібі. Вона спочатку це зробила, а потім вирішила розповісти правду. Свідок розповіла про одяг чоловіка 27.03.06 p.: чорна куртка і в'язана спортивна шапочка. Як чоловіка за поведінкою у сім'ї свідок характеризує підсудного позитивно. На її думку, розладами душевної діяльності або психічними захворюваннями він не страждав.
Крім викладених доказів (показів учасників та очевидців подій), винність ОСОБА_7. також доведена іншими фактичними даними.
При проведенні огляду місця події 28.03.06 р. - приміщення магазину "Гастрономчик" по вул. Фрунзе, 28-А м. Малина, при вході в
7
нього на підлозі із численими колото-різаними ранами виявлено труп ОСОБА_8. (т.1, а.с.4-11, 14-24).
Згідно даних судово-медичного дослідження, на цьому трупі виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран обличчя, грудної клітки, черевної порожнини, верхніх кінцівок, пошкодження лівої легені, пристінкової плеври зліва, ребер зліва, проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням шлунку.
Удари наносилися із значною силою, тілесні ушкодження могли бути спричинені колюче-ріжучим предметом, яким міг бути ніж. Шість проникаючих у грудну клітину поранень, що пошкодили ліву легеню, є смертельними. Постраждала не могла сама собі спричинити дані ушкодження. Наявність їх на кистях рік може свідчити про самооборону постраждалої. Враховуючи чисельну кількість ран (36), можна висловитись, що остання могла відчувати сильний біль.
Смерть ОСОБА_8. настала внаслідок проникаючих сліпих колото-різаних ран грудної клітки з пошкодженням лівої легені, які супроводжувалися масивною внутрішньою кровотечею, що зумовило зупинку серцевої діяльності, дихання, функцій центральної нервової системи (висновок № 42 від 28.03.-25.05.2006 p., т.1, а.с.29-33).
Під час відтворення обставин подій ОСОБА_7. в приміщенні магазину вказав попереднє місце знаходження ножа, яким він наносив удари ОСОБА_8., продемонстрував нанесення першого удару їй в тулуб спереду та вказав місце при виході з магазину, де залишилася лежати потерпіла після нанесення ним їй ножових поранень.
Після цього підсудний провів учасників слідчої дії до місця знаходження каналізаційного люка в м. Малині та вказав, що саме в цьому місці знаходиться ніж, яким він наносив удари ОСОБА_8.
В ході огляду вказаного ОСОБА_7 люка під трубою було виявлено та вилучено ножа, який останній впізнав як знаряддя свого злочину (т.3, а.с.150-154).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, виявлені на трупі ОСОБА_8. тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, викладених ОСОБА_7. при проведенні відтворення обставин подій і відповідають механізму їх утворення в межах показаного (т.З, а.с.173-174).
Згаданий ніж оглянутий, описаний та долучений до справи в якості речових доказів (т.3,а.с.175-177). Його також оглянув суд.
Згідно висновку цитологічної експертизи на ножі, який був вилучений в ході зазначеного вище відтворення обставин подій за участю ОСОБА_7., маються сліди крові, в якій міститься антиген Н ізосерологічної системи АВО, вони можуть походити від ОСОБА_8. (т.3,а.с.190-195).
За висновком медико-криміналістичної експертизи, утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8. та пошкоджень на її одязі походить
8
В цій явці з повинною з використанням відеозапису, який оглянув суд (т.З, а.с. 135-136 від 18.05.06 р.), ОСОБА_7 вперше після вчинення злочину визнав, що вночі 28.03.06 р. зайшов до магазину "Гастрономчик". ОСОБА_7 запропонувала випити горілку і пригостила його. Вони розповіли про своє життя. Зі слів підсудного, "ОСОБА_8 ОСОБА_7 запитала його, чи дійсно він знає, що дитина у дружини від нього і що остання гуляла, коли його не було?"
Потім ОСОБА_7 почала ображати дружину і дитину. Причому підсудний заявив, що не хоче і не може сказати, які образливі слова вона казала. Далі він не пам'ятає, як саме в його руці опинився ніж, який лежав на прилавку. Він ним вдарив ОСОБА_8 по тілу. Вона запитала: "Що ти робиш?" Потім він ще декілька разів вдарив потерпілу ножем. Після цього побачив, що вона лежить на підлозі і втік з магазину.
З цієї явки видно, що з одного боку, ОСОБА_7 стверджує, що не пам'ятає всього, приходив до тями, кудись біг.
З іншого боку, підсудний згадує про окремі нюанси і деталі подій: ОСОБА_8 запитала після удару: "Що ти робиш?"; він наніс не один, а декілька ударів; він бачив тінь, яка промайнула в напрямку прохідної ВАТ "Прожектор", ніж викинув у люк, який пізніше знайшов, тощо.
При допиті в якості підозрюваного 18.05.2006 р. з використанням відеозапису, який оглянув суд (т.З, а.с. 146-148), ОСОБА_7 дав аналогічні з явкою покази. Зокрема, з його слів ОСОБА_8. розповіла йому, що коли він відбував покарання, його дружина гуляла і назвала її образливим словом. Потім пішла мова за їх дитину. Під час розмови він взяв зі столу ніж і вдарив ОСОБА_8 в тулуб. Вона сказала: "ОСОБА_7, що ти робиш". Він ще наніс їй удари ножем, ці події тривали близько хвилини. За словами ОСОБА_7, потерпіла не чинила йому опір.
Свої покази останній підтвердив при відтворенні обставин подій з використанням відеозапису, який також оглянутий судом (т.З, а.с. 1250-161).
Ці ж пояснення ОСОБА_7 надав додатково в якості підозрюваного 22.05.06 p., визнавши зокрема, що вчинив вбивство ОСОБА_8., після чого знищив свій брудний одяг (т.З, а.с. 178-179).
В цей день ОСОБА_7 з участю захисника було пред'явлено конкретне обвинувачення за ч.І ст. 115 КК України, тобто в умисному вбивстві ОСОБА_8. Він визнав вину повністю і підтвердив свої попередні покази від 18 і 22.05.06 року (т.З, а.с. 184).
Додатково допитаний в якості обвинуваченого з участю захисника 5.06.06 р. (т.З, а.с.223-224), ОСОБА_7. також заявив про підтвердження своїх попередніх показів щодо скоєння ним вбивства ОСОБА_8. На конкретне запитання слідчого: "Перед тим, як Ви нанесли їй тілесні ушкодження, чи чинила остання щодо Вас насильство, погрози або спроби заподіяти шкод життю та здоров'ю?" - підсудний відповів негативно.
9
від дії одного і того ж знаряддя - клинка ножа, який був вилучений в ході відтворення обстановки і обставин подій 18.5.2006 року (т.З, а.с.212-217).
Далі, у висновку імунологічної експертизи вказано, що об'єкт № 3 -волос людини, вилучений в ході огляду місця події 28.03.06 р., та об'єкт № 7 - волом людини, вилучений під час огляду дублянки ОСОБА_8., подібний по всіх порівняльних ознаках із зразками волосся з голови ОСОБА_7.
Волосся могло походити з його голови судячи по морфологічних ознаках (т.З, а.с.201-207).
Лише в кінці досудового слідства ОСОБА_7 подав клопотання (т.3,а.с.331), а в кінці допиту в суді заявив, що вчинив вбивство ОСОБА_8. в стані сильного душевного хвилювання, не мав умислу як позбавляти її життя, так і вбивати з особливою жорстокістю. В підтвердження цього посилається на те, що після висловлень потерпілої та її образ на адресу його дружини з ним щось сталося, він не пам'ятає обставин нанесення їй ударів ножем, тобто пам'ятає лише частину.
Суд розцінює таку позицію підсудного критично і вважає, що не визнаючи вину в інкримінованому злочині він намагається уникнути відповідальності, пом'якшити свою вину та покарання за вчинене.
Суд проаналізував покази ОСОБА_7., дані протягом досудового та судового слідства. Спочатку він категорично заявив, що ОСОБА_8. не знає та її прізвище чує вперше, а в ніч з 27 на 28.03.06 р. був вдома (допит в якості свідка 1.04.06 р. т.1, а.с.216).
Аналогічні покази він дав 10.05.06 р. (т.2, а.с.216-219), додавши, що якщо йому покажуть фото цієї жінки, то він скаже точніше.
Додатково допитаний 12.05.06 р. (т.2, ас.231-237), ОСОБА_7 вже "згадав, що знає ОСОБА_8. і підтримував з нею дружні стосунки з 1997-98 років. Останній раз бачив її в кінці зими цього року і не знав, що вона працює в "Гастрономчику".
Досудове слідство дійшло висновку про можливу причетність ОСОБА_7 до подій по справі після додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5., який згадав, що підсудний намагався зустрічатися з ОСОБА_8., однак та відмовила і він їй нагрубив. На це остання поскаржилася братові в кінці 2005 - напочатку 2006 р. (т.2, а.с.241 -242).
13.05.06 р. ОСОБА_7 був затриманий в якості підозрюваного по справі однак давати будь-які пояснення відмовився (т.2, а.с.248-252, 259-262).
Він нічого не розповів по суті справи і 16.05.2006 р. (т.З, а.с.122-123), тому був звільнений із ІТТ.
17.05.06 р. в якості підозрюваного ОСОБА_7 знову відмовився від дачі показів (т.3, а.с.125-126).
Лише коли йому було пропоновано пройти психолого-фізіологічну експертизу з використанням поліграфа, ОСОБА_7 відмовився від цього і заявив про бажання подати явку з повинною (т.З, а.с.134).
10
З іншого боку, з цього часу пояснення ОСОБА_7 почали змінюватись. Він, зокрема, заявив, що ніби-то пам'ятає лише один удар ножем потерпілій і не знає, хто заподіяв їй ще 35 поранень.
При проведенні психіатричної експертизи ОСОБА_7 також стверджував, що пам'ятає лише один удар ножем ОСОБА_8. (т.З, а.с.238).
Таким чином, аналізуючи покази ОСОБА_7 на досудовому слідстві, суд дійшов висновку, що протягом з 18.05.06 р. до 11.08.06 року той ніколи не згадував про будь-яке сильне душевне хвилювання під час вбивства потерпілої.
Обвинувачення за п.4 ч.2 ст. 115 КК України за ознакою особливою жорстокістю було пред'явлено ОСОБА_7 8.08.06 року. Допитаний в цей день, він визнав вину вже частково і заявив, що "після слів ОСОБА_8. зі мною щось трапилось. Свій стан пояснити не можу. Я пам'ятаю лише як наніс перший удар. Мені здалося, що я наніс... біля 5 ударів ножем, хоча цього я не пам'ятаю". Він додав, що "не усвідомлював на той час, що робив, не хотів завдати ОСОБА_8. особливий фізичний біль та страждання, не мав наміру вбивати її" (т.З,а.с.289-290). Тим не менш, ОСОБА_7 підтвердив, що до 18.05.06 р. давав неправдиві покази, а з того часу - правдиві.
При ознайомленні з матеріалами справи останній 11.08.06 р. заявив клопотання про перекваліфікацію його дій з п.4 ч.2 ст. 115 на ст. 116 КК України, причому вказав мотиви: "Як не згоден з тим, що в мене був намір, що я усвідомлював, що роблю" (т.З, а.с.331). При цьому, про будь-яке "сильне душевне хвилювання" 28.03.06 року ОСОБА_7, згідно змісту протоколу, не згадував.
Аналогічне записано і в протоколі від 30.08.06 р. (т.З, а.с.352).
Таким чином, про згадане "сильне душевне хвилювання" і "фізіологічний афект" у ОСОБА_7 на досудовому слідстві фактично заявляла лише його захисник. В цілому пояснення і покази ОСОБА_7. на досудовому слідстві є непослідовними, суперечливими і невідвертими. Такими ж суд вважає і покази підсудного в судовому засіданні. З одного боку, він заперечує намір вбити ОСОБА_8. і не знає, чого так зробив; не пам'ятає, ніби-то, як і чому схопив ніж та вдарив потерпілу, кількість ударів; не вірить, що усі 36 ударів наніс він особисто.
Тричі по різному згадує момент, коли ніби-то прийшов до свідомості під час подій 28 березня цього року: коли потерпіла впала на підлогу після його ударів, коли опинився по пояс у воді і коли повернувся додому.
Про знаходження ніби-то у стані "сильного душевного хвилювання" заявив лише у кінці допиту в суді.
З іншого боку, ОСОБА_7 погоджується із кваліфікуючою ознакою -жорстокість, якщо брати до уваги кількість поранень у потерпілої.
11
Покази підсудного про те, що він не пам'ятає усіх своїх дій та їх мотивів, кількість ударів ножем, тощо - суд находить надуманими, нещирими і неправдивими, даними з метою уникнути відповідальності за вчинене, оскільки з іншого боку - він правильно називає послідовність своїх дій 28.03.06 року, місце сховання ножа і спосіб знищення слідів злочину (свого одягу). За місцем мешкання підсудного в приміщення кухні дійсно мається груба пічного опалення (т.З, а.с.292-293).
Тому суд вважає, що в цілому правдиві покази щодо фактичних обставин подій 28.03.06 р. підсудний давав під час досудового слідства в період з 18.05. по 8.08.06 р.
Вимоги захисту підсудного про необхідність перекваліфікації дій останнього на ст. 116 КК України є необгрунтованими. З пояснень ОСОБА_7 на досудовому слідстві та в суді протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи безпосередньо йому ОСОБА_8. не застосувала і не наносила.
Стосунки між ними, за матеріалами справи, раніше були близькими і дружніми. Потерпіла особисто запросила ОСОБА_7 приміщення магазину, пригостила горілкою та їжею, вони розповіли один одному про своє сімейне життя протягом 30 хвилин. Обстановка була спокійною, тихо грала музика. Потерпіла не створювала з підсудним конфлікту і не ображала його; вона лише розповіла про аморальну, на її думку, поведінку його дружини під час відбування покарання ОСОБА_7 в місцях ув'язнення і висловила сумнів щодо його батьківства.
Як зазначалося вище, під час першого визнання ОСОБА_7 у вбивстві (т.З, а.с.136) він категорично заявив: "Я не хочу і не можу сказати, які ОСОБА_8 казала образливі слова". Лише в послі дуючому він ствердив, що потерпіла образила його дружину.
З показів ОСОБА_7 на досудовому слідстві і в суді не вбачається висловлення ніяких образ потерпілою на адресу його дитини. Як за словами підсудного на досудовому слідстві, так і з показів свідків видно, що після початку нанесення ударів потерпіла запитала, навіщо він це робить і просила зупинитися.
Дружина підсудного також характеризувала його як виважену і спокійну людину.
Матеріалами справи спростована версія захисту і підсудного про скоєння ним вбивства ОСОБА_8. у стані фізіологічного афекту.
За висновком судової психолого-психіатричної експертизи від 2.08.06 р. (т.З, а.с.237-238), ОСОБА_7. психічними захворюваннями не страждав і не страждає, під час інкримінованих дій в тимчасовому хворобливому стані не знаходився, давав звіт своїм діям і керував ними, ці дії були послідовні і цілеспрямовані. Він не знаходився в якомусь особливому стані або стані фізіологічного афекту, його дії були пов'язані з ситуацією.
12
Суд вважає, що цей висновок експертів грунтується на матеріалах справи і є правильним.
Твердження ОСОБА_7 про те, що він, ніби-то, багато чого не пам'ятає і прийшов до свідомості, коли потерпіла опинилася на підлозі - є надуманим і суперечить доказам по справі. Зокрема, свідок ОСОБА_9 показала, що після того, як вона почала грюкати в двері магазину, то особа, яка наносила ОСОБА_7 удари, одразу ж відреагувала на це і відскочила в сторону, тобто сховалась з поля її зору.
За матеріалами справи, під час подій підсудний, незважаючи на прохання зупинитися з боку потерпілої, наніс їй багаточислені удари. Він діяв активно, втікав, ховався і ховав знаряддя злочину - ніж, знищував свій одяг зі слідами злочину. Під час розшуку вбивці в м. Малині він діяв обмірковано: заперечував будь-яке знайомство з потерпілою, наявність відомостей про події, потім - міняв покази.
Його заяви про відсутність умислу вбивати потерпілу, небажання таких наслідків - є неправдивими і надуманими, оскільки конкретні дії ОСОБА_7 свідчать про протилежне. Ці дії суд вважає цілеспрямованими і обміркованими, не вчиненими в стані сильного душевного хвилювання, про яке підсудний до кінця досудового слідства взагалі не згадував. Підстав для виникнення такого стану потерпіла за матеріалами справи також не давала.
Незважаючи на намагання представити ОСОБА_8. в негативному вигляді, за матеріалами справи це не так. Характеризується вона позитивно, працювала і користувалася повагою у колективі, як добросовісна і чесна людина (т.З, а.с.311).
Як зазначено вище, у відсутність батьків ОСОБА_8. тривалий час, як старша у сім'ї, виховувала і утримувала молодших братів і сестер.
Таким чином, суд дійшов висновку,що дії ОСОБА_7. органами досудового слідства правильно кваліфіковані за п.4 ч.2 ст. 115 КК України як вчинення умисного вбивства ОСОБА_8. на грунті виниклих особистих неприязнених стосунків з особливою жорстокістю. В процесі вбивства він усвідомлював, що своїми діями завдає потерпілій особливого болю та страждань. Про наведене свідчить нанесення підсудним багаточисельних ударів (не менш 36) в різні частини тіла і обличчя потерпілої, в тому числі пошкодження життєво-важливих органів, зі значною силою, незважаючи на прохання ОСОБА_8. зупинити злочинні дії.
Обираючи Бущмі міру покарання, суд керується вимогами ст. 65 КК України, враховує всі обставини по справі, дані про особу винного і ступінь тяжкості вчиненого злочину, його відношення до вчиненого і наслідків.
В останньому слові підсудний вибачився перед потерпілими. Однак суд вважає, що у цілому позиція ОСОБА_7 щодо заподіяного ним протягом
13
досудового і судового слідства була нещира, невідверта і непослідовна. Він визнає вину частково, ніяку шкоду не відшкодовував. В справі дійсно є його явка з повинною, однак вона не свідчить про відвертість підсудного: біля двох місяців після вбивства він взагалі заперечував знайомство із потерпілою і наявність в нього відомостей про злочин. Потім фактично був викритий працівниками правоохоронних органів, в зв'язку з цим був вимушений дати визнання у вбивстві за ч.І ст. 115 КК України. В подальшому покази змінював і на даний час не визнає вину за п.4 ч.2 ст. 115 , а лише - за ст. 116 КК України.
Тому суд вважає, що пом'якшуючих покарання обставин щодо ОСОБА_7 немає.
Обтяжуючих покарання обставинами суд вважає вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
Потерпілі по справі вимагають призначити ОСОБА_7 максимально тяжкого покарання - довічного позбавлення волі.
Однак суд не знаходить підстав для застосування до підсудного зазначеного покарання, приймаючи до уваги конкретні обставини справи і причину вчинення ОСОБА_7 злочину, його відношення до наслідків. Характеризується він за місцем роботи позитивно, має сім'ю (дружину і малолітню дитину).
Враховуючи все наведене у сукупності, суд обирає підсудному покарання для його виправлення у вигляді тривалого строку позбавлення волі.
На досудовому слідстві (т.З, а.с.345) потерпілий ОСОБА_5. заявив цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7. 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1216 грн. матеріальної (витрат на поховання ОСОБА_8.). Під час попереднього слухання справи та судового засідання цей потерпілий додав додатково документи про інші витрати (на поминальний обід 29.03.06 р. і поїздки в суд 5 і 9.10.06 р., в тому числі придбання палива).
Визнаний потерпілим в судовому засіданні ОСОБА_6 (батько) додав суду документи про несення витрат, однак до початку судового слідства письмово цивільний позов не оформив. Він має право звернутися із позовною заявою до ОСОБА_7. в порядку цивільного судочинства.
Що стосується позову ОСОБА_5., то судом встановлено, що він є рідним меншим братом ОСОБА_8., тривалий час жив з нею разом (т.1, а.с.27, 28).
Оскільки їх мати померла, а батько (ОСОБА_6) жив окремо, ОСОБА_8. утримувала і виховувала молодших братів та сестер.
Позов потерпілого мотивований тим, що він втратив рідну людину, зазнав особливих моральних страждань. Суд вважає цей позов в цілому обгрунтованим і стягує на його користь з підсудного 80 000 грн. відшкодування моральної шкоди, знаходячи цю суму розумною і
14
достатньою, приймаючи до уваги майбутнє заявления аналогічного позову потерпілим ОСОБА_6
У частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають стягненню витрати на поховання - 597 грн., на поминальний обід (698 грн. 25 коп і 448 грн. 80 коп.), а також поїздки безпосередньо ОСОБА_5. в суд (42 грн., 10 грн. 14 коп. і 12 грн. 12 коп.), а всього 1808 грн. 31 коп. Ці витрати підтверджені конкретними документами, квитанціями, тощо.
Рахунок - замовлення від 28.03.06 р. на суму 619 грн., а також квитанція до ордеру № 1020 про витрати на поминальний обід в сумі 2520 грн. виписані на ім'я потерпілого ОСОБА_6, який має право звертатися в суд з власним позовом. В цій частині в позові ОСОБА_5. слід відмовити, як і у стягненні витрат на поїздку його батька в суд 5.10.06 р. (тобто 10 грн. 14 коп. і 12 грн. 12 коп.) з наведених підстав.
З підсудного також слід стягнути витрати на проведення дактолоскопічної і трасологічної експертиз -158 грн. 64 коп. (т.З, а.с.249 і 262).
Речові докази по справі (кофту, бюстгалтер, дублянку, тощо) з врахуванням думок сторін слід знищити після набуття вироком законної сили. Відеоплівки із записом показів ОСОБА_7. - повернути в Малинську райпрокуратуру для вирішення питання про подальше використання.
Початок строку відбування покарання підсудному слід рахувати із 18.05.06 р. (дня затримання). В строк відбування покарання слід зарахувати 3 доби затримання протягом 13-16.05.06 року (т.З, а.с.124).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,
суд,-
засудив:
Визнати винним ОСОБА_7 за ст. 115
ч.2 п.4 КК України і призначити йому покарання за цим законом 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7. залишити утримання під вартою.
Строк відбування покарання йому обчислювати із 18 травня 2006 року. Зарахувати в цей строк час затримання ОСОБА_7. з 13 по 16.05.2006 р„ тобто 3 доби.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково і стягнути із засудженого ОСОБА_7. на його користь у відшкодування моральної шкоди - 80 000 грн., матеріальної шкоди- 1808 грн. 31 коп., а всього 81 808 грн.31 коп.
В решті в позові відмовити.
15
Стягнути із засудженого ОСОБА_7. на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області (код 25574601, Управління державного казначейства в Житомирській обл., МФО 811039, р/р 35229005000096 - т. З, а.с.249 і 262) - 158 грн. 64 коп. витрат за проведення експертиз.
Речові докази по справі (кофту, ніж, дублянку, бюстгалтер, шкарпетки, тапок) - знищити після набуття вироком законної сили.
Відеокасету із записом показів ОСОБА_7. - повернути в Малинську райпрокуратуру для вирішення питання про подальше використання.
Вирок може бути оскаржений у Верховний Суд України і на нього може бути внесено касаційне подання прокурором протягом 1 місяця з моменту його проголошення, засудженим ОСОБА_7. - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, через апеляційний суд Житомирської області.
Головуючий: (підпис)
Суддя апеляційного
Суду (підпис)
Народні засідателі: (підписи)
Згідно: суддя апеляційного суду Житомирської області П.О. Шенін