Справа № 2-457/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

25 травня 2010 року            Новотроїцький райсуд  Херсонської області

В складі: головуючого – Вейтас І.В.

        при секретарі – Голумбієвській С.Ф.

з участю: позивача  – ОСОБА_1

           відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новотроїцьке справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

           Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів, вказуючи на те, що 02.08.2008 року вона уклала шлюб з відповідачем. Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 01.04.2010 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Від спільного шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу донька проживає з позивачем і знаходиться на її повному утриманні. Відповідач надає матеріальну допомогу, однак позивач бажає, щоб він сплачував аліменти за рішенням суду.  Позивач просить стягнути з відповідача  на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку кожного місяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подачі позову до суду.

          Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, наполягає на стягненні аліментів.

          Відповідач в судовому засіданні позов визнав та не заперечує проти його задоволення, згоден на сплату аліментів.

              Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого 10.01.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Новотроїцького районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

            Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Як слідує з матеріалів справи та пояснень позивача,  відповідач у добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання  дитини,   однак позивач бажає, щоб він сплачував аліменти за рішенням суду. Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

         Судові витрати відносяться за рахунок відповідача відповідно до  ст.88 ЦПК, поскільки вимоги  позивача  задоволені  повністю.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, ч.3 181, 183 Сімейного кодексу України, ст. ст.    10,15,16,60,61,88,209,213-218,223  ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

        Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

        Стягнути з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання  дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, щомісячно, однак не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини  відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з  30.04.2010  року.

          Стягнути з ОСОБА_2 витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі – 120-00 грн.,  судовий збір в розмірі – 51-00 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в сумі платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Новотроїцький райсуд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження рішення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на рішення з подачею її копії до апеляційної інстанції, або безпосередньо до суду протягом терміну встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження рішення, а якщо подана апеляційна скарга і рішення не скасоване після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : підпис

З оригіналом згідно

Суддя Новотроїцького райсуду

Херсонської області                                                          І.В.Вейтас