Справа 2-292/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(заочне)

21 червня 2010 року Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:                головуючої                      - судді  Морозової І.В.

при секретарі                  - Коваленко Н.М.,

за участю позивача        - ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні квартирою,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про усунення перешкод в користуванні квартирою. Вказує, що він і відповідачка ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, кожному належить Ѕ частка вказаного нерухомого майна. У вказаній квартирі він зареєстрований. 31.07.2009 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_4 і восени 2009 року вселила його та сина – відповідача ОСОБА_5 до вказаної квартири без згоди позивача. Після вселення відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стали користуватись всією квартирою. В той же час ОСОБА_3 змінила замки в квартирі, позивача до квартири не пускає, позбавивши його можливості користуватись житлом. Тому позивач звернувся до суду і просить усунути перешкоди в користуванні квартирою за адресою АДРЕСА_1, виселивши з неї ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та зобов*язавши ОСОБА_3 передати йому ключі від квартири та не чинити перешкод в користуванні квартирою.

В судовому засіданні позивач і його представник підтримали позовні вимоги, не заперечували проти заочного розгляду справи. Позивач пояснив, що знаходився у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 з червня 2008 року по червень 2009 року. В березні 2009 року його мати ОСОБА_6 передала йому і ОСОБА_3 у власність свою квартиру за адресою АДРЕСА_1 шляхом укладення договору купівлі-продажу. В червні 2009 року шлюб між ним і відповідачкою було розірвано, але ще з травня 2009 року він був позбавлений відповідачкою можливості користуватись квартирою, оскільки вона змінила замки на вхідній двері, до квартири його не пускала, а після розірвання шлюбу вселила туди свого нового чоловіка та сина – відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Згоди на вселення відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в квартиру він не давав, вони зареєстровані за іншими адресами. Замки на вхідній двері ОСОБА_4 змінював особисто в його присутності, не дивлячись на його прохання, ключі від квартири відповідачі йому не надали. В зв*язку з тим, що вказані особи не впускають його до квартири, він позбавлений можливості користуватись належним йому майном, змушений проживати разом з матір*ю.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Однак відповідачі, які належним чином сповіщені про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим на підставі ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу  в заочному судовому засіданні на підставі наявних у ній доказів, проти чого не заперечує  позивач.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засідання пояснила, що вона мешкає в тому ж будинку, що і сторони. У квартирі за адресою АДРЕСА_1 мешкає відповідачка ОСОБА_3, її чоловік та син - ОСОБА_4 і ОСОБА_5  Позивач ОСОБА_1 у вказаній  квартирі не проживає і не має змоги користуватись нею, оскільки відповідачі не впускають його до квартири, змінили замок на вхідній двері.

Аналогічні свідчення дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_8

      Судом встановлено наступні факти:

На підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2009 року позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 (до розірвання шлюбу з позивачем – ОСОБА_1) є співвласниками квартири за адресою АДРЕСА_1 у визначених рівних частках – по 1/2 частки кожен.

    23.06.2009 року шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3 (до розірвання шлюбу з позивачем – ОСОБА_1) розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

    Відповідно до акту від 18.02.2010 року, складеного представниками комунального підприємства «Житлове підприємство «Городок» ОСОБА_3, вселила в квартиру за адресою АДРЕСА_1  ОСОБА_4 та ОСОБА_5, змінила замок на вхідній двері квартири, перешкоджає ОСОБА_1 користуватись квартирою.

    Як встановлено з пояснень позивача ОСОБА_1, свідків, у червні 2010 року відповідачка ОСОБА_3 вселила до квартири за адресою АДРЕСА_1  свого чоловіка ОСОБА_4 та сина  ОСОБА_5 При цьому позивач ОСОБА_1 не давав згоди на вселення до квартири вказаних осіб. Позивач  не має ключів віх замків на вхідних дверях в спірній квартирі, які змінили відповідачі. Відповідачі в квартиру його не впускають, що позбавляє можливості позивача користуватися належним йому нерухомим майном.    

Статтею 150 ЖК України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

    Положеннями ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Тобто здійснення власних повноважень кожен із співвласників повинен узгоджувати з іншим співвласником і при цьому утримуватись від дій, що можуть перешкодити реалізації іншим співвласником своїх повноважень.

    Дії відповідачки ОСОБА_3 щодо вселення відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до спірної квартири не були узгоджені з позивачем ОСОБА_1, який є співвласником квартири.

    Створення відповідачами позивачеві перешкод у користуванні квартирою порушує його права власника, передбачені ст. 317 ЦК України.    

      Таким чином позов ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню.

    На підставі викладеного та керуючись ст. 150 ЖК України, ст. 317, 355, 358 ЦК України, ст. ст. 88, 208, 209, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні квартирою задовольнити в повному обсязі.

              Усунути перешкоди  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користуванні ОСОБА_1 Ѕ часткою квартирою АДРЕСА_1

Зобов*язати  ОСОБА_3 передати ОСОБА_1 ключі від квартири АДРЕСА_1

Виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачами до суду, що розглянув справу,  протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

             Суддя:                                                                                     І.В.Морозова