Справа № 2-2303

                                                                                                                                                2010р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02 червня 2010 року  Залізничний районний суд м.Львова в складі :

головуючого – судді                                                                     Мусієвського Є.П.

при секретарі -                                                                              Пелещишин І.А.

з участю адвоката -                                                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, яка навчається,

             в с т а н о в и в :

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27 лютого 1988 року,  який розірвано та 06.11.2007 року розірвання шлюбу зареєстровано в органах РАГС, від якого мають повнолітню доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка звернулась в суд з позовом, в якому просить стягувати аліменти з відповідача в твердій сумі в розмірі 725 грн. на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  щомісячно до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років та стягнути додаткові витрати на навчання доньки у розмірі 20 000 грн. та допустити рішення в частині одномісячного стягнення до негайного виконання, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач сплачував на її користь аліменти на утримання доньки до досягнення нею повноліття на підставі рішення Залізничного районного суду м.Львова від 07.09.2007 року, а на даний час донька повнолітня та навчається на першому курсі денної форми навчання «Львівського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом» за спеціальністю практична психологія, термін навчання становить чотири роки, вартість якого становить 5000 грн. за рік, відповідно 20000 грн. за чотири роки, однак відповідач добровільно не надає коштів на утримання доньки, а їй одній важко утримувати доньку, що спонукало її звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали,  дали пояснення, аналогічні наведеному та доповнили, що донька потребує матеріальної допомоги, оскільки потрібно платити  за навчання та нести інші витрати, пов»язані з навчанням, а позивачці одній важко утримувати доньку, просять позов задоволити.

 Відповідач будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з»явився без поважних причин, суд вважає за можливе розглянути справу в його відсутності.

 Заслухавши пояснення позивачки та її представника, думку адвоката відповідача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити частково, а саме в частині стягнення з відповідача аліменти в твердій сумі в розмірі 725 грн., так як відповідач добровільно не надає коштів на утримання доньки, а в частині стягнення додаткових коштів на навчання в розмірі 20000 грн. відмовити, оскільки відповідач не працює і стягнення цієї суми поставить  його в скрутне матеріальне становище, а також допустити до негайного виконання виплату в межах одномісячного стягнення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215, 224 ЦПК України, ст. 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, -

                                                     в и р і ш и в :

Позов задоволити. Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Кримськ Краснодарського краю  Російської Федерації на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій сумі в розмірі 725 грн., щомісячно, починаючи  з 10.03.2010р.  до закінчення нею навчання,  але не більше ніж досягнення дитиною 23-х років.

   Рішення в частині виконання в межах суми платежу за один місяць, а саме 725 грн. допустити до негайного виконання.

В решті позовних вимог відмовити.

               Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення на 31215259700003, МФО 825014, ЄДРПОУ 22389398, Банк ГУДК у Львівській області, код платежу 22050000.

               Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів,  а після подачі заяви  апеляційної скарги до апеляційного суду Львівської області та до суду першої інстанції, який ухвалив дане рішення протягом двадцяти днів.  

  Суддя