Справа № 2-332/10

  З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

23 квітня 2010 року            Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                                         головуючого                Дзюбича В.Л.,

                                         з участю секретаря     Франчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору та стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору на встановлення в квартирі шафи-купе та стягнення коштів, посилаючись на те, що 26.02.2008 року між нею та відповідачем по справі було укладено письмовий договір № 272 відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язувався доставити та встановити протягом 30 днів шафу-купе в квартирі позивачки. ОСОБА_1 передала  ОСОБА_2 - 502 грн. авансу, а решту - 4464 грн. повинна була сплатити після отримання товару. Після чого, вона оформила кредитний договір № 002-19605-260208 від 26.02.2008 р. в комерційному банку „Дельта", на суму 3916 грн., які одразу перерахувала відповідачу за виготовлення шаф-купе. В подальшому, ОСОБА_1 повернула банку кредит - 3916 грн. та відсотки за користування кредитом в сумі - 535,89 грн. Відповідач не виконав встановленого договором обов'язку по встановленні шафи-купе, у зв’язку з чим, 01.08.2008 р. позивачка направила відповідачу листа, з вимогою повернути їй завдаток, суму кредиту і відсотки за його користування. Однак, даний лист був залишений відповідачем без відповіді. У вересні 2008 р. позивачка зверталася в прокуратуру м. Тернополя з заявою про порушення проти відповідача кримінальної справи за скоєне ним шахрайство. Постановою Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області від 24.09.2008 р. в порушенні кримінальної справи було відмовлено. В ході перевірки працівниками міліції встановлено факти отримання відповідачем грошей і невиконання договору, однак не виявлено ознак злочину.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнила, просить розірвати укладений між нею та ОСОБА_2 договір щодо доставки і встановлення шафи-купе та стягнути з відповідача у її користь 4953,89 гривень матеріальних збитків.

 Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, по невідомій суду причині, хоча про час та день слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, про що не заперечив позивач та його представник.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення позивача та його представника, суд встановив наступні обставини.

 26.02.2008 року між ОСОБА_1, як замовником та ПП ОСОБА_2 - виконавцем було укладено договір №272 за яким замовник доручає, а виконавець зобов’язується поставити товар протягом 30 робочих днів, а замовник прийняти та оплатити товар. Позивачем було внесено кошти в якості завдатку в розмірі 502 грн., а відповідачем було видано товарний чек №3 від 26.02.2008 року на суму авансового платежу 502 грн. та скріплено печаткою ПП ОСОБА_2

26.02.2008 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002-19605-260208. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «КБ«Дельта» надало ОСОБА_1 кошти в сумі 3916 грн. на придбання майна визначеного в рахунку-фактурі №3 від 26.02.2008 р. та 11 розділі даного договору на строк до 25.02.2008 року, а ОСОБА_1 зобов’язалася на передбачених договором умовах повернути кредит та сплатити проценти виходячи зі ставки  0,01% в рік та плату за обслуговування кредиту у розмірі 1,14% в місяць.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме Меморіальним ордером № 8040562 від 26.02.2008р., банк надав 3916 грн. ОСОБА_2 в рахунок сплати за ОСОБА_1 коштів згідно рахунку фактури № 3 від 26.02.2008р.

Відповідно до довідки виданої ТОВ «КБ«Дельта» вих. №05.3-171960 від 03.03.2010 року, кредитний договір № 002-19605-260208 від 26.02.2008 р. припинив свою дію у зв’язку із повним виконанням ОСОБА_1 зобов’язань згідно умов даного договору.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем умови договору по встановлення в квартирі шафи-купе до цього часу не виконані, кошти внесені в якості авансу в сумі  502 грн., кредит сплачений позивачем у сумі 4451,89 грн. відповідач позивачці не повернув.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Відповідно до ч.1 ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.  

Відповідно до ч.2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.5 ст. 653 ЦК України – якщо договір розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦК України – фізична особа підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Аналізуючи вищенаведені факти, приймаючи до уваги, те що відповідачем істотно порушено умови укладеного між ним та ОСОБА_1 договору про доставку і встановлення шафи-купе у квартирі ОСОБА_1, так як ОСОБА_2 із 26.02.2008 року, тобто з моменту укладення договору та по даний час  не приступив до виконання взятих на себе зобов’язань і як наслідок - позивач позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору, виконавши при цьому у повному обсязі взяті на себе зобов’язання згідно вказаного договору перед відповідачем.

 Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, та враховуючи факт невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов договору, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом дострокового розірвання договору №272 від 26 лютого 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнення з останнього в користь позивача 4953,89 грн. матеріальних збитків понесених нею у зв’язку із невиконанням ОСОБА_2 умов договору.

Також, з відповідача в користь позивача підлягають до стягнення судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: 51 гривню судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при подачі позовної заяви.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ч.1 ст. 52, ст. 526, ч.1 ст. 530, ч.2 ст. 651, ч.5 ст. 653, ч.2 ст. 849, ч.1 ст. 865 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 60, 88, ч.1, 2, 3 ст.209, ст. ст. 213-215, 217, 218, 223-226, ч.1 ст.294, ч.4 ст.295 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

 Позов задовольнити.

 Розірвати договір № 272 від 26 лютого 2008 року про доставку та встановлення шафи-купе, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем  ОСОБА_2.

 Стягнути з  ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4953 (чотири тисячі дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 89 коп., матеріальних збитків, 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку. Рішення  суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

    У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий                               Дзюбич В.Л.